Постанова № 45361711, 16.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року № 813/2738/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Каранця Р.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій і скасування рішення, -

Встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 02.02.2015 №3/2100/2769308286 про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що тютюновими виробами і слабоалкогольними напоями не торгує взагалі. ОСОБА_4 продала слабоалкогольний напій неповнолітній особі за власною ініціативою як фізична особа, оскільки не є і не була працівником позивача. В кіоску працівники міліції огляд чи виїмку не робили, тютюнових виробів, алкогольних або слабоалкогольних напоїв не шукали і не знайшли, відповідних документів про порушення на ОСОБА_1 не складали та її не опитували. Продаж слабоалкогольного напою і, як наслідок, порушення положень За кону мало місце з боку ОСОБА_4, за що остання вже понесла адміністративну від повідальність. ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі даного виробу не здійснювала, жодних вка зівок ОСОБА_4 з цього приводу не давала, зазначену продукцію до кіоску не доставляла і не зберігала. Це була особиста ініціатива ОСОБА_4, про яку не було відомо позивачу. Крім того, в рішенні про засто сування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 3/2100/2769308286 зазначено про торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії, яку позивач не здійснювала.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просили суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що згідно надісланих матеріалів Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області встановлено, що в магазині за адресою АДРЕСА_1 зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення адміністративна комісія винесла постанову від 11.12.2014 року №35/3 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. В рішенні про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 року № 3/2100/2769308286 зроблена механічна помилка, а саме тютюнові вироби, при цьому слід вважати вірним алкогольні напої. На підставі матеріалів Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до Позивача на суму 23800,0 грн. від 02.02.2015 року №3/2100/2769308286 за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії. Вважає, що Головне управління ДФС у Львівській області в ході винесення рішення про застосування фінансових санкцій жодним чином не порушило прав та інтересів Позивача.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зареєстрований як фізична особа-підприємець Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції 28.09.2005 (запис в ЄДР №24150000000008135) та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі матеріалів про адміністративне правопорушення правоохоронного органу - Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України в Львівській області, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 №3/2100/2769308286, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" («реалізація тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років») та 17000 грн. за порушення абз.5 та абз.9 частини 2 ст.17 цього ж Закону («роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії»).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону).

Положеннями статті 17 цього ж Закону визначено, що за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

- роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до п. п. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Зазначений Порядок передбачає, що на підставі матеріалів правоохоронних та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів керівник органу ДПС може прийняти рішення про застосування штрафних санкцій.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 25.11.2014 оперуповноваженим СКМСД Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Богдановим С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно гр. ОСОБА_4, в якому зафіксовано, що 25.11.2014 близько 14 год. 40 хв. перебуваючи на робочому місці кіоскера ПП ОСОБА_1 здійснено продаж неповнолітній особі ОСОБА_6 слабоалкогольного напою «Ром Кола», ємкістю 0,33л, вартістю 12грн., що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП (а.с.33).

При цьому, у ОСОБА_4 було 25.11.2014 відібрано пояснення, згідно з якими 25.11.2014 приблизно 14год. 40 хв., перебуваючи на своєму робочому місці вона реалізувала хлопцю, з вигляду дорослому, слабоалкогольний напій «Ром Кола», ємкістю 0,33л, вартістю 12грн. Під час передачі напою підійшли працівники міліції.

У неповнолітнього ОСОБА_6 були відібрані пояснення, з яких вбачається, що 25.11.2014 приблизно о 14год. 30 хв. продавець реалізувала йому слабоалкогольний напій «Ром Кола», при цьому про його вік не запитувала та документів про особу не просила. Під час продажу напою підійшли працівники міліції.

Також в матеріалах про адміністративне правопорушення міститься рапорт, Свідоцтво про народження ОСОБА_6, довідка ГУ ДМС України, супровідний лист.

За результатами розгляду вказаних матеріалів адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації було прийнято постанову про адміністративне правопорушення від 11.12.2014 року №35/3, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.156-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Вказана постанова не оскаржена ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи.

В рішенні про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 року №3/2100/2769308286 зазначено порушення, за які до фізичної особи-підприємця застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу -роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії та реалізація тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Судом встановлено, що факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії та реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшов.

Положеннями ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області не надано належних доказів, які б підтверджували роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії та реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Представник відповідача в письмових поясненнях та в судовому засіданні зазначив, що в рішенні про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 року № 3/2100/2769308286 зроблена механічна помилка, а саме тютюнові вироби, при цьому слід вважати вірним алкогольні напої.

Однак, відповідач жодних дій по виправленню описки в рішенні не вчинив, жодних документів (актів, листів, наказів, тощо) по виправленню помилки не прийняв.

Тому суд не може без належного реагування відповідача на помилки читати в рішенні про застосування фінансових санкцій одні порушення, а вважати інші.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не перебуває, а лише проходила стажування відповідно до договору від 01.11.2014, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1

При цьому слід враховувати, що відповідно до Закону N 481/95-ВР необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 Закону N 481/95-ВР, є факт продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.

Крім того, працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області не було встановлено кому належить слабоалкогольний напій «Ром Кола» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 чи ОСОБА_4

В судовому засіданні, будучи опитаною в якості свідка, ОСОБА_4 пояснила, що пляшка напою «Ром Кола» була її власністю.

Факт належності вказаного напою ОСОБА_4 спростований не був, а також відповідачем не було доведено належності «Ром Коли» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

В кіоску працівники міліції огляд чи виїмку не робили, тютюнових виробів, алкогольних або слабоалкогольних напоїв не шукали і не знайшли, відповідних документів про порушення на ФОП ОСОБА_1 не складали та її не опитували.

Судом встановлено, що слабоалкогольний напій «Ром Кола», який був реалізований неповнолітньому ОСОБА_6, перебував у власності ОСОБА_4, та належав саме їй. ОСОБА_4 здійснила реалізацію цього напою неповнолітній особі від свого імені та в своїх інтересах.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має інди відуальний характер.

Крім того, в протоколі про адміністративні правопорушення не зазначено свідків вчинення правопорушення.

Суд зазначає, що оскільки постанова адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації від 11.12.2014 р. не є постановою суду у справі про адміністративні правопорушення, в розумінні положень ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, то зазначена постанова не є обов'язковою при вирішення даної справи в судах.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте контролюючий орган цього обов'язку не виконав.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №3/2100/2769308286 від 02.02.2015 про застосування фінансових санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015