Постанова № 45361578, 04.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року № 813/8849/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача . Фостяк О.Я.,

відповідача Шпака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2013 року ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0000232240.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року по справі №813/8849/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 року №876/3594/14, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Повертаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції в ухвалі від 09.04.2015 року серед іншого зазначив про те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Торгметал-КД». Однак, на думку колегії суддів касаційної інстанції, судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення не досліджено реальність і товарність господарських операцій. Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судами рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 КАС України.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовні заяві, додаткових поясненнях до позовної заяви від 22.01.2014 року, додаткових поясненнях від 03.06.2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що висновок контролюючого органу про фактичну відсутність господарських операцій з ТОВ «Торгметал-КД» за червень 2012 року ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №424/224/34499186 від 16.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгметал-КД» з ПП «Снаб-Трейд» за період червень 2012 року. На основі викладених в цьому акті обставин стосовно господарських взаємовідносин ТОВ «Торгметал-КД» з контрагентом останнього, зокрема про безтоварність оформлених ними господарських операцій у зв'язку з відсутністю для цього необхідних матеріально-технічних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, відповідач у своєму акті перевірки безпідставно ствердив про те, що ТОВ «Торгметал-КД» не могло виконати поставок товарів на користь ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» за червень 2012 року. Позивач стверджує, що акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №424/224/34499186 від 16.04.2013 року складено саме у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, у зв'язку з чим такий акт не може містити висновків про наявність порушень вимог податкового законодавства, зокрема про наявність чи ні господарських операцій. Окрім того, акт перевірки одного платника, в якому зафіксовано порушення ним податкового законодавства, на думку позивача, не може бути належним і достатнім доказом того, що контрагент такого платника також допустив порушення вимог податкового законодавства. Представник позивача також зазначив, що під час перевірки ревізорам, які її проводили, було надано усі первинні документи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Торгметал-КД» за червень 2012 року, які від нього вимагав податковий орган, втім цим доказам не було надано належної правової оцінки. Крім первинної документації, оформленої за наслідками господарських операцій з ТОВ Торгметал-КД» представник позивача також надав документи на підтвердження наступного використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності. Окремо також зауважив, що відсутність самих лише товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості придбаної продукції, за наявності інших доказів, жодним чином не можуть доводити відсутність поставки та безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Торгметал-КД» за червень 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача таку позицію підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення на позовну заяву від 19.12.2013 року та додаткові пояснення від 03.06.2015 року, в яких зазначено про те, що оскаржене рішення прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки ПАТ «Фірма «Нафтогзбуд» з ТОВ «Торгметал-КД» за червень 2012 року. За наслідками цієї перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту за липень 2012 року на суму 250000 грн. внаслідок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Торгметал-КД», що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 250000 грн. Крім висновків, викладених в акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №424/224/34499186 від 16.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгметал-КД» з ПП «Снаб-Трейд» за період червень 2012 року, як зазначив представник відповідача, під час перевірки було також взято до уваги факт ненадання платником товарно-транспортних накладних на перевезення товару, а також сертифікатів якості придбаних товарів та інші документи, які підтверджують якість та безпечність товару, оформлення яких передбачено п. п. 3.1, 3.3., 3.4 договору. Тому наявність у позивача документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту ще не є безумовною підставою для віднесення суми до податкового кредиту через те, що відомості, як містяться в такій податковій накладній є недостовірними. З урахуванням наведеного представник відповідача вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, які зазначено вище.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 07.10.2013 року №249 та №250 та наказу від 07.10.2013 року №243, працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова у період з 07 по 10 жовтня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань господарських відносин з ТОВ «Торгметал - КД» за червень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 21.10.2013 року №267/22-40/01293961 (далі - акт перевірки від 21.10.2013 року).

У висновку акта перевірки від 21.10.2013 року зазначено, що в порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України позивач завищив суму податкового кредиту за липень 2012 року в розмірі 250000 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Торгметал - КД», що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 250000 грн.

Для проведення перевірки, як зазначено в акті перевірки від 21.10.2013 року, було надано первинні документи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Торгметал -КД» за червень 2012 року, фінансові документи, а також податкову звітність за цей же період, про необхідність надання яких платнику скеровувалась відповідна вимога від 07.10.2013 року №4816/10/22-410.

Судячи зі змісту акта перевірки від 21.10.2013 року, висновок відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Торгметал -КД» за червень 2012 року ґрунтується на акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 16.04.2013 року №424/224/34499186 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «Торгметал-КД» з ПП «Снаб-Трейд» за період червень 2012 року». В цьому акті контролюючий орган, який проводив звірку, зазначив про те, що місцезнаходження ТОВ «Торгметал-КД» не встановлено, а реальність господарських операцій цього платника з ПП «Снаб-Трейд» не встановлено, зокрема не встановлено їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Натомість виявлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, а також неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Снаб-Трейд» по ланцюгу постачання. Таким чином, актом від 16.04.2013 року №424/224/34499186 встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання. На основі таких висновків ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відповідач зазначив, що ТОВ «Торгметал-КД» провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювалися. Відповідно, надані ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» до перевірки податкові накладні не підтверджують факту придбання товару і не є свідченням реальності господарської операції, позаяк містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції. Також відповідач звертає увагу, що позивач при проведенні перевірки не надав товарно-транспортних накладних, а також сертифікатів якості придбаних товарів та інших документів, які підтверджують якість та безпечність товару і оформлення яких передбачено п. п. 3.1, 3.3., 3.4 договору.

На акт перевірки від 21.10.2013 року позивач подав письмові заперечення, які ДПІ у Франківському районі м. Львова залишила без задоволення.

На підставі акта перевірки від 21.10.2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення №0000232240 від 07.11.2013 року, яким ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 250000 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2013 року ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» зареєстровано в ЄДРПОУ 29.12.1993 року, основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво трубопроводів.

Суд встановив, що 26.06.2012 року між ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгметал-КД» (Постачальник) укладено договір поставки товарів №28/05-П, а саме труби сталеві у відповідності до специфікації, яка є невід'ємним додатком до договору. Відповідно до п.2.1 договору, постачання товару здійснюється на умовах СРТ- місце поставки м. Дніпропетровськ, Запоріжське шосе - під'їзд до аеропорту, згідно з ІНКОТЕРМС-2000 з урахуванням положень цього договору. Відповідно до п.2.4 договору, передача-приймання товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної (накладних) і проставляння відмітки (підпису) про отримання товару на товарно-транспортній накладній уповноваженим представником покупця. Відповідно до п.2.9 договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної щодо товару. З цієї дати у покупця виникає право власності на товар та переходить ризик випадкової втрати товару. Відповідно до п. п 3.3., 3.4 договору, постачальник зобов'язаний разом з кожною поставкою товару надавати покупцю сертифікати якості, інші документи, які підтверджують якість та безпечність товару, що поставляється, відповідно до чинного законодавства України; одночасно з передачею товару покупцю, постачальник зобов'язаний надати покупцю всю необхідну товаросупровідну документацію, у тому числі ту, що підтверджує якість товару. В силу п.3.5 договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення й товарів народного споживання по кількості («П-62»), «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості» («П-7»).

Додатком № 1 до договору поставки від 26.06.2012 року є Специфікація №1, в якій сторони обумовити товар, що є предметом договору від 26.06.2012 року, його асортимент, кількість і ціну. Загальна вартість поставок, згідно з цією специфікацією, становить 24603816,54 грн., термін поставки - до 15.07.2012 року, умови оплати - передоплата 20%, повна оплата - до 15.08.2012 року.

Поставка частини товару (труби) на умовах договору від 26.06.2012 року і обумовленого сторонами в специфікації, відбулась у липні 2012 року. На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав:

- видаткові накладні від 09.07.2012 року №1431, № 1432, 1433, 1434, згідно з якими ТОВ «Торгметал-КД» поставило позивачу, зокрема, «труби д. 1220х15.2 (з АКП) 17Г1СУ(К52)ТУ У 14-8-2-97);

- податкову накладну від 27.06.2012 року № 284 на суму 1500000 грн., в т.ч. 250000 грн. ПДВ, виданої по фату передоплати за товар;

- податкову накладну від 09.07.2012 року № 29 на суму 200555,50 грн., в т.ч. 33425,87 грн. ПДВ;

- платіжне доручення №1139 від 27.06.2012 року про сплату 1500000 грн., в т.ч. 250000 грн. ПДВ, за електрозварні труби, придбані на підставі договору поставки від 26.06.2012 року;

- акт звірки розрахунків станом на 31.07.2012 року, згідно з яким вартість поставленого згідно зі згаданими вище видатковими накладними позивач оплатив у повному обсязі;

- товарно-транспортні накладні типової форми №ТН-1 від 09.07.2012 року №№0907-01, 0907-02, 0907-03, 0907-04, 0907-05, 0907-06, 0907-07, від 10.07.202 року №№ 1007-01, 1007-02, 1007-03;

- сертифікати якості №121292 від 30.06.2012 року та № 121394 від 04.07.2012 року.

Податкові накладні від 27.06.2012 року № 284 та від 09.07.2012 року № 29 від ТОВ «Торгметал-КД» позивач отримав 31.07.2012 року, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012 року (пункти 126 і 127 реєстру).

На підставі податкової накладної від 27.06.2012 року №284 позивач включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2012 року 250000 грн., сплачених у вартості придбаного товару. Операції з ТОВ «Торгметал-КД» в цій частині також відображено у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (п. 48).

На підтвердження того, що поставлені ТОВ «Торгметал-КД» електрозварні труби було придбано для використання у господарській діяльності позивача, представник останнього долучив:

- договір підряду №39-2-КБд від 01.06.2012 року, укладеного із Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області, про закупівлю робіт: «перевлаштування магістральних газопроводів високого тиску ШДО-1а, ЩДО-1б, ШДО-2, ШДКРІ під час будівництва авто магістральної дороги Знам'янка - Луганськ - Ізварине (на Волгоград через міста Дніпропетровськ, Донецьк) на ділянці обходу м. Дніпропетровська від автомобільної дороги Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя до межі м. Дніпропетровська» державного значення за рахунок коштів державного бюджету;

- додаткову угоду від 04.10.2012 року та додаткову угоду №2 від 10.04.2013 року до договору підряду від 01.06.2012 року;

- акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та №2 за квітень 2013 року типової форми №КБ-2в (за договором №39-2-КБд від 01.06.2012 року та додатковими угодами від 04.10.2012 року та 10.04.2013 року);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року типової форми №КБ-3;

- договірну ціну, визначену згідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 на перевлаштування магістральних газопроводів високого тиску ШДО-1а, ЩДО-1б, ШДО-2, ШДКРІ під час будівництва авто магістральної дороги Знам'янка - Луганськ - Ізварине (на Волгоград через міста Дніпропетровськ, Донецьк) на ділянці обходу м. Дніпропетровська від автомобільної дороги Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя до межі м. Дніпропетровська» державного значення станом на 26.04.2012 року;

- журнал реєстрації відряджень працівників СУ-14 ПАТ «Фіриа «Нафтогазбуд» які виконували роботи, зазначені в договорі підряду №39-2-КБд від 01.06.2012 року;

- табелі обліку робочого часу за липень 2012 року працівників СУ-14 та водіїв, які працювали на казаних об'єктах;

- журнал реєстрації довіреностей за 2009-2014 роки, в якому серед іншого є запис від 03.07.2012 року про довіреність на ім'я ОСОБА_3, яки отримував придбаний товар у ТОВ «Торгметал-КД»;

- цивільно-правові договори №57ВК №58ВК від 03.07.2012 року про охорону майна СУ-14, укладені з гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно.

Таким чином, придбані у ТОВ «Торгметал-КД» труби д.1220х15.2 (з АКП) 17Г1СУ(К52)ТУ У 14-8-2-97 позивач використав при виконанні робіт, що є предметом договору підряду №39-2-КБд від 01.06.2012 року, укладеного із Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України 9в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. п. 201.2., 201.4, 201.6-201.10 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд встановив, що до складу податкового кредиту за липень 2012 року позивач включив 250000 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного у ТОВ «Торгметал-КБ» товару (труби д. 1220х15.2 (з АКП) 17Г1СУ(К52)ТУ У 14-8-2-97).

Підставою для цього була податкова накладна від 27.06.2012 року №284, складена за першою подією, з якою Податковий кодекс України пов'язує виникнення податкового зобов'язання (в даному випадку - оплата за товар), яку платник отримав від свого контрагента-продавця 31.07.2012 року і яку, відповідно до вимог п. 201.15 ст. 201 ПК України, було відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012 року. Згідно з цією накладною позивач придбав у ТОВ «Торгметал-КД» електрозварні труби « 1220х15.2 (з АКП) 17Г1СУ(К52)ТУ У 14-8-2-97», які надалі було використано при виконанні підрядних робіт щодо перевлаштування магістральних газопроводів високого тиску, обумовлених у згаданому вище договорі підряду від 01.06.2012 року.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, поставка труб на умовах договору з ТОВ «Торгметал-КД» відбувалась протягом липня-вересня 2012 року. Поставка товарів (труб) у липні 2012 року не обмежувалась лише однією партією товару. Зокрема, згідно з видатковими накладними від 09.07.2012 року а також податковою накладною від 09.07.2012 року, про які згадано вище, контрагент позивача 09.07.2012 року поставив ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» (а саме його структурному підрозділу СУ-14, яке безпосередньо виконувало підрядні роботи), окрім тих труб, які зазначено в податковій накладній від 27.06.2012 року, також труби дещо іншого виду «д. 1220х15.6 (з АКП) 17Г1СУ(К52)ТУ У 14-8-2-97. Податкову накладну від 09.07.2012 року №29 на загальну суму 200555,20 грн., в т.ч. 33425,87 грн., яку було складено по факту поставки позивач також отримав 31.07.2012 року і також відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012 року.

Згідно з відомостями реєстру отриманих податкових накладних за липень 2012 року господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Торгметал-КД» у липні 2012 року не обмежувались двома фактами поставки, які стали підставою для видачі податкових накладних від 27.06.2012 року №284 та від 09.07.2012 року №29. Зокрема, згідно з даними цього реєстру позивач 31.07.2012 року отримав від ТОВ «Торгметал-КД» всього 22 податкові накладні. Що стосується поставок 09.07.2012 року, то позивач отримав від свого контрагента-продавця, крім згаданих вище, ще три податкові накладні від 09.07.2012 року №№ 28, 30, 31.

Як згадано вище, поставка товару, за якою складено податкову накладну від 27.06.2012 року № 284, фактично відбулась у липні 2012 року. Водночас, відповідач в акті перевірки від 21.10.2013 року констатував лише факт безтоварності господарських операцій поставки, що відображена в податковій накладній від 27.06.2012 року №284. При цьому такий висновок відповідача ґрунтується виключно на акті ДПІ у Бабушківському районі м. Дніпропетровська щодо взаємовідносин ТОВ «Торгметал-КД» з його контрагентом-покупцем за червень 2012 року, про який згадано вище. У підсумку, відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Торгметал-КД» в цілому за червень 2012 року та про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту за липень 2012 року суму податку на додану вартість лише на підставі податкової накладної від 27.06.2012 року №284.

Поряд з тим, відповідач при проведенні перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Торгметал-КД» залишив поза увагою наявність інших операцій поставок того ж таки товару (труби), на підставі яких складено податкові накладні від 09.07.2012 року і які відбулися одночасно з поставкою, за якою складено податкову накладну від 27.06.2012 року № 284. По суті, предмет податкової перевірки господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Торгметал-КБ» за червень 2012 року обмежено лише однією операцією, податкову накладну за якою складено в червні 2012 року за першою подією - датою оплати, але яка фактично відбулась у липні 2012 року. Відповідач виокремив цю операцію поставки із загальної кількості господарських операцій позивача з названим контрагентом, і ствердив про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Торгметал-КД» за червень 2012 року, якої в цьому місяці фактично і не було.

На думку суду, такий висновок контролюючого органу ґрунтується на поверховому дослідженні наданих платником первинних документів, і без урахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті такого рішення.

Щодо тверджень відповідача про ненадання платником до перевірки товарно-транспортних накладних, оформлення яких необхідне при здійсненні вантажного перевезення, то даний факт також не є безумовною підставою для того, щоб ставити під сумнів здійснення господарських операцій позивача.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). У ст. 48 цього Закону визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема передбачено, що для водія документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до. п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.1-11.6 цих Правил залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна оформлюється при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, оскільки на її підставі виконується власне перевезення цього вантажу. Таким документом на вантаж передусім оформлюються відносини між Замовником і Перевізником щодо перевезення вантажу, відтак наявність такого документа є підставою для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а також для відображення у бухгалтерському обліку списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення.

Разом з тим, загадані вище Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

За змістом Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортних накладних, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні діють в частині, що не суперечить цьому Закону, а, отже, дотримання вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть притягатися до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт в процесі виконання перевезень вантажів.

Отже, товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують тільки відносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу, тому їх наявність чи відсутність не впливає на правомірність визначення платником своїх податкових зобов'язань перед бюджетом.

У контексті спірних відносин слід також зазначити, що обов'язок щодо доставки товару було покладено на Продавця, відтак організація перевезення, зокрема укладення договорів із перевізниками і розрахунки з ними, було також його обов'язком. Тому позивач не може відповідати за неналежне оформлення договорів на перевезення вантажу його контрагентом. Окрім того, закон не передбачає, що товарно-транспортна накладна, з огляду на своє призначення і зміст, є належним документальним підтвердженням факту поставки товару, з яким закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань. При наявності цілої низки первинних документів, в яких зафіксовано зміст і перебіг господарських операцій поставки, доводи відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували ці операції поставки, на думку суду, є необґрунтованими. Те саме стосується і тверджень про ненадання платником при проведенні перевірки сертифікатів якості товару. Під час розгляду справи в суді представник позивача надав такі сертифікати, втім у вимозі від 07.10.2013 року №4816/10/22-410, яку контролюючий орган пред'явив перед початком перевірки, не було зазначено про необхідність подання саме такого документа. Безпосередньо під час проведення перевірки такої необхідності також не виникло. Окрім того, сертифікат якості на товар не є документом первинної звітності і його відсутність під час перевірки також не може бути достатнім свідченням того, що такий товар не постачався взагалі. Більше того, під час розгляду справи суд встановив, що електрозварні труби, придбані у ТОВ «Торгмета-КД» надалі було використано при виконанні підрядних робіт на замовлення Служби автомобільних доріг, що підтверджується згаданими вище актами приймання виконаних робіт і довідкою про їх вартість встановленої форми та змісту, а також іншими документами, що в цілому свідчать про те, що позивач використав товар у власній господарській діяльності.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту за липень 2012 року підтверджено належними і допустимими доказами. Разом з тим доводи відповідача ґрунтуються виключно на результатах податкової перевірки контрагента позивача, без належної правової оцінки первинних документів, про які зазначено вище. На думку суду, при перевірці фінансово-господарських взаємовідносин позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства контролюючий орган помилково ставить правильність обчислення ним податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у пряму залежність від результатів перевірок безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Торгметал-КД».

Така правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) та у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) Європейський Суд з прав людини зазначив про те, що , що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем не допущено порушень ведення податкового обліку, а відтак податкове повідомлення-рішення 07.11.2013 року №0000232240 прийнято відповідачем неправомірно і підлягає скасуванню як протиправне.

На підставі ст. 94 КАС України, з огляду на те, що рішення ухвалено на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07.11.2013 року №0000232240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.