Постанова № 45361551, 15.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року Справа № П/811/1479/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "Соя Агро-транс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. №0000632200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 94000 грн. - за основним платежем та 47000 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки товариства відповідачем винесено, як на думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування господарських операцій позивача з СФГ "Серміш Захід-Агро", оскільки висновок про нікчемність правочинів податковим органом здійснено на підставі фактів викладених ним у акті перевірки а не на підставі закону, як того вимагає чинне законодавство.

Позивач зазначає, що з СФГ "Серміш Захід-Агро" був укладений письмовий договір, який було реально виконано, товариство отримало сою, яку використало у власній господарській діяльності.

Відповідач у своїх запереченнях просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на реальність порушень, встановлених висновками, викладеними у Акті перевірки позивача від 13.11.2014 року №542/11-02-22/36542547, вказував, що стосовно СФГ "Серміш Захід-Агро" проводиться досудове слідство відносно фіктивного підприємництва.

Представники позивача та відповідача надали суду клопотання, у яких просили проводити розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.65,69).

У відповідності до частини 1 статті 41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, з огляду на відсутність осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Новоукраїнська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Посадовими особами Новоукраїнської ОДПІ з 31.10.2014 року по 06.11.2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 13.11.2014 року №542/11-02-22/36542547 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" (код 36542547) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з СФГ "Серміш Захід-Агро" (код 37981228) за період 01.03.2014 року по 31.03.2014 року (далі - акт перевірки, а.с.7-19).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 94000 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 94000 грн. в тому числі:- за березень 2014 року на суму ПДВ - 94000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000632200 від 26.11.2014 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 141000 грн., в т.ч. за основним платежем на 94000 грн., та 47000 грн. за штрафною санкцією (далі оскаржуване рішення, а.с.6).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження податку на додану вартість у сумі 94000 грн.

Такі висновки ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації від старшого слідчого РВ ГУ МВС України у Львівській області, згідно якої, у рамках кримінального провадження №32014140000000190 за фактом фіктивного підприємництва, ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку СФГ "Серміш Захід-Агро", висновки якої вказували на те, що СФГ "Серміш Захід-Агро" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. Як наслідок відповідні первинні документи, сформовані при здійсненні господарських операцій з відповідачем за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи інформацію старшого слідчого РВ ГУ МВС України у Львівській області, відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування СФГ "Серміш Захід-Агро" по ланцюгу постачання.

Стосовно господарських операцій позивача та СФГ "Серміш Захід-Агро" судом встановлено наступне.

Між СФГ "Серміш Захід-Агро" (Постачальник) та ТОВ "Соя Агро-транс" (Покупець) укладено договір поставки №2 від 20.03.2014 року, згідно п.1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця сою у кількості 120 т. загальною вартістю 470000 грн., та 94000 грн. ПДВ (а.с.70).

24.03.2014 року СФГ "Серміш Захід-Агро" поставило позивачу товар згідно видаткової накладної №2 від 24.03.2014 року на суму 564000,48 грн., в т.ч. 94000,08 грн. ПДВ, СФГ "Серміш Захід-Агро" складено податкову накладну №2/2 від 24.03.2014 року на суму 564000,48 грн., в т.ч. 94000,08 грн. ПДВ (а.с.32-33).

Оплату вказаного товару здійснено згідно платіжного доручення №955 від 21.03.2014 року на суму 564000,48 грн. (а.с.31).

Суму постачання 470000 грн., та 94000 грн. ПДВ позивачем включено до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (а.с.24-30).

Перевезення товару здійсннено на автомобілях орендованих згідно договорів оренди вантажних автомобілів у приватної особи, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ "Соя Агро-транс" (а.с.72-78), зареєстрованими за ОСОБА_2 згідно свідоцтв (а.с.79-85).

За фактом поставки складено товарно-транспортні накладні №28,29,30 від 24.03.2014 року (а.с.35-37), отримання та використання сої у виробництві підтверджується карткою складського обліку матеріалів №60 форми №М-17 (а.с.34).

Тобто, усі первинні документи підтверджують господарську операцію щодо поставки сої.

Крім того, відповідачем надано копію постанови про закриття кримінального провадження відносно СФГ "Серміш Захід-Агро" у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Підпунктом "а, в" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з СФГ "Серміш Захід-Агро" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договору між позивачем та СФГ "Серміш Захід-Агро" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та СФГ "Серміш Захід-Агро" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту у березені 2014 року суму 94000 грн. по господарським операціям з СФГ "Серміш Захід-Агро".

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки у ході судового розгляду висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 94000 грн. не знайшли підтвердження, нарахування позивачу штрафних санкцій також є неправомірним.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 282 грн., що підтверджується квитанцією №1992/з70 від 05.05.2015 року на суму 282 грн.(а.с.2), а отже він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою віповідальністю "Соя Агро-транс" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26.11.2014 року №0000632200, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94000 грн. за основним платежем та 47000 грн. за штрафною санкцією.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Текст постанови у повному обсязі виготовлено 20.06.2015 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна