Постанова № 45360732, 10.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 р. Справа № 805/1840/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 719 873,99 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 719 873,99 грн. за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій. На виконання вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівниках Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” позивачем були надіслані на адресу відповідача розрахунки з відшкодування Управлінню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року в сумі 719 873,99 грн. Проте, суми, що підлягають сплаті та зазначені в розрахунках, на рахунок Управління не надійшли.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, але через канцелярію суду надав письмову заяву про здійснення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України вважається повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Щодо строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Адміністративний позов, відповідно до ст. 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 зазначено статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог..

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2014 року Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 719 873,99 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №805/1075/14.

Проте, у зв’язку з припиненням роботи Донецького окружного адміністративного суду зазначена адміністративна справа не була розглянута.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивачем пропущено з поважних причин.

Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” (код ЄДРПОУ 31599557; 85310, Донецька обл., м. Родинське) зареєстровано в якості юридичної особи, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції № 21-1 є платником єдиного внеску.

На підприємстві працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з п. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931- XII та яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року були здійснені витрати на виплату і доставку працівникам Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, на загальну 719 873,99 грн.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, по працівникам підприємства.

Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 719 873,99 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі – Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Оскільки судом встановлено, що позивач за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача у розмірі 719 873,99 грн., враховуючи, що обов’язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 719 873,99 грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 122– 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 у розмірі 719 873,99 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (код ЄДРПОУ 31599557; 85310, Донецька обл., м. Родинське) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 719 873 (сімсот дев’ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 99 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.