Постанова № 45360268, 11.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 р. Справа № 804/6596/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача - Матвєєвої М.О.

представника відповідачів - Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції (П'ятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції (П'ятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ш» № 000893428 від 30.12.2014 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10 % в сумі 4 758 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Акту камеральної перевірки від 16.12.2014 року № 13/04-28-15-01/32896903 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 000893428 від 30.12.2014 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10 % в сумі 4 758 грн. за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань. Позивач вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки несвоєчасна сплата грошових зобов'язань сталася внаслідок несвоєчасної підготовки та передачі відповідачем до відділення казначейства висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань згідно заяв позивача № 61 від 23.06.2014 року, № 62 від 24.06.2014 року, № 63 від 25.06.2014 року, № 674 від 26.06.2014 року, № 14/10 від 14.10.2014 року про перерахунок надміру сплаченого податкового зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та навела їх обґрунтування аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та зазначила, що в ході проведеної камеральної перевірки виявлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень та вересень 2014 року, що й стало підставою для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

16.12.2014 року працівниками П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 13/04-28-15-01/32896903.

Як вбачається з вказаного акту, камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату підприємством узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: за граничним строком сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2014 року 30.07.2014 року сума грошового зобов'язання в розмірі 8 330,50 грн. сплачена 31.07.2014 року (перекид коштів за висновком), за вересень 2014 року з граничним строк сплати 30.10.2014 року в розмірі 39 249,50 грн. фактично сплачена 31.10.2014 року (перекид коштів за висновком).

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідальність платника передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

23.12.2014 року позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Листом від 30.12.2014 року № 3060/10/04-28-15-01 відповідач повідомив про результати розгляду заперечень на акт перевірки та зазначив, що викладені в акті камеральної перевірки факти щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість є правомірним та не суперечать нормам діючого законодавства.

30.12.2014 року Верхньодніпровською ОДПІ (П'ятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 000893428, яким за затримку в 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 47 580 грн. застосовано штраф згідно ст. 126 ПКУ в розмірі 10% від сплаченої суми, що становить - 4 758 грн.

22.01.2015 року позивачем подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішенням від 26.03.2015 року № 2460/10/04-36-10-0709 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомили позивача про залишення без задоволення його скарги, а податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 000893428 без змін.

09.04.2015 року позивачем подано повтору скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 28.04.2015 року № 9005/6/99-99-10-61-02-25 ДФС України повідомили позивача про залишення без задоволення його скарги, а податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 000893428 без змін.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи передумовами прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

У зв'язку з наявністю у позивача надлишку сплачених грошових коштів з авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік позивач звертався до відповідача із заявами про перерахування грошових коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підтвердження вказаної обставини надано заяви: № 61 від 23.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 23.06.2014 року, № 62 від 24.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 24.06.2014 року, № 63 від 25.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 26.06.2014 року, № 64 від 26.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 26.06.2014 року.

Окрім того, як зазначено представником позивача в заяві від 14.10.2014 року № 14/10 платник податків просив перерахувати 80 000 грн. з надлишку сплачених грошових коштів з авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік в рахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Однак докази отримання вказаної заяви до суду не надано, як і не повідомлено представником позивача про дату такого вручення відповідачу.

Судом встановлено та сторонами по справі не заперечується той факт, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року (реєстраційний номер № 9041889732 від 21.07.2014 року), в якій самостійно задекларовано суму грошових зобов'язань з вказаного податку в розмірі 8 655,00 грн. з граничним строком сплати 31.07.2014 року, також було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (реєстраційний номер № 9060279801 від 20.10.2014 року), в якій самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання з вказаного податку в розмірі 146 872,00 грн. з граничним строком сплати 31.10.2014 року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З вказаного вбачається, що граничним строком сплати узгоджених грошових зобов'язань позивача з податку на додану вартість за період червень 2014 року є 30.07.2014 року, вересень 2014 року - 30.10.2014 року, тобто в межах цих строків повинні бути сплачені податкові зобов'язання визначені платником податків у поданій ним податковій декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З вказаного вбачається, що сплата грошових зобов'язань платника податків може здійснюватись, зокрема за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів, проте суд зазначає, що така сплата (зарахування коштів) повинно бути здійснено в межах граничного строку сплати відповідного податкового зобов'язання.

Податкові зобов'язання позивача за червень 2014 року в розмірі 8 655,00 грн. з граничним строком сплати 30.07.2014 року були сплачені внаслідок наявної переплати в розмірі 324,47 грн. та фактично сплачені 31.07.2014 року за рахунок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в рахунок сплати податку на додану вартість (заява позивача від 26.06.2014 року № 64, платіжне доручення № 232 від 31.07.2014 року); податкові зобов'язання за вересень 2014 року в розмірі 146 872 грн. з граничним строком сплати 30.10.2014 року сплачені внаслідок наявної переплати в розмірі 750,47 грн. та фактично сплачені 30.10.2014 року згідно платіжного доручення № 987 на суму 66 872 грн. та 31.10.2014 року згідно платіжного доручення на суму 40 000 грн. внаслідок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника).

З вказаного вбачається, що сплата грошових зобов'язань з податку на додану вартість за червень та вересень 2014 року в загальному розмірі 47580 грн. здійснена після спливу граничного строку погашення вказаних зобов'язань у відповідному періоді.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем строків підготовки висновків про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету з метою зарахування наявної переплати з авансових платежів з податку на прибуток за 2013 рік в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які призвели до несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з ПДВ за червень та вересень 2014 року суд зазначає.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань регламентуються ст. 43 Податкового кодексу України.

Пунктами 43.3-43.5 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Враховуючи викладене суд зазначає, що подання платником податків до контролюючого органу заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань не припиняє його обов'язку щодо сплати узгоджених грошових зобов'язань в межах граничних строків визначених Податковим кодексом України.

Як вже було зазначено судом вище, позивачем подавались до контролюючого органу заяви із зазначенням напряму перерахування грошових коштів, а саме переплата з авансових платежів з податку на прибуток за 2013 рік в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (заяви № 61 від 23.06.2014 року, № 62 від 24.06.2014 року, № 63 від 25.06.2014 року, № 64 від 26.06.2014 року та як зазначено позивачем заява № 14/10 від 14.10.2014 року).

Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платниками податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №146/24923 (далі Порядок), регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пп. 2 п. 6 Порядку встановлено, що обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету

Пунктами 7, 8 вказаного Порядку визначено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Як зазначає контролюючий орган, по поданим платником податків заявам від 23.06-26.06.2014 року та 14.10.2014 року відповідачем 30.07.2014 року, 29.10.2014 року та 30.10.2014 року виписано висновки на зарахування переплати з податку на прибуток з авансових внесків на податок на додану вартість. Вказані висновки були зараховані органом казначейства відповідно 31.07.2014 року та 31.10.2014 року.

Суд погоджується з твердження позивача про те, що згідно вимог ст. 43 ПКУ та вищевказаного Порядку граничними строками для складання висновків по заявам від 23.06-26.06.2014 року є 04.07.2014 року, 07.07.2014 року, 08.07.2014 року, проте такий висновок було складено відповідачем лише 30.07.2014 року, вказана обставина свідчить про допущення контролюючим органом порушення, за яке може наступити відповідальність згідно із законом, за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Стосовно граничного строку для складання висновку по заяві № 14/10 від 14.10.2014 року, а саме 27.10.2014 року у суду відсутні належні докази на підтвердження того факту, що позивач саме 14.10.2014 року звертався із відповідною заявою до контролюючого органу, тому відсутні підстави вважати, що висновки від 29.10.2014 року та 30.10.2014 року підготовлені та передані відповідачем до відповідного органу казначейської служби з порушенням визначених чинним законодавством строком.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ПРМЗ» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції (П'ятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 16.06.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 16.06.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля