Постанова № 45360232, 30.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 р. справа № 804/12912/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Максименко Е.М.

за участі представників сторін:

позивача Самичко І.В., Недвиги К.О.

відповідача Клименко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзбут» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001892201 від 13.08.2014 року, -

в с т а н о в и в:

22 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промзбут» (далі - ТОВ «Промзбут») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.03.2015 р., просить скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001892201 від 13.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36 375 грн., в тому числі за основним платежем - на 24 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 12 125 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 24.07.2014 р. № 940/0481-22-01/24601497 про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Опт Торг Проект» та ТОВ «Промзбут» за квітень 2014 року. Вважає, що висновки податкового органу ґрунтуються на даних діяльності контрагента та даних його податкової звітності, за повноту відображення яких позивач не може нести відповідальності. На думку позивача, акт перевірки не містить достатніх доказів факту порушення ТОВ «Промзбут» п. 198.3 ст. 198 ПК України, оскільки спірні взаємовідносини з контрагентами позивача, а саме, ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» та ТОВ «Опт Торг Проект», мали реальний характер, що підтверджується наданими позивачем податковому органу до перевірки первинними документами бухгалтерського обліку, які складено у відповідності до вимог діючого законодавства. Позивач стверджує, що ним надано достатньо доказів, які підтверджують факт використання підприємством спеціальної техніки - бульдозера для завантаження гранульованого шлаку та здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт за договором з надання послуг, необхідних для здійснення ТОВ «Промзбут» господарської діяльності з організації перевезень вантажу з ТОВ «Цемент». Операції з організації перевезення вантажу мали наслідком отримання прибутку, були цілком прозорими, мали реальний цикл проходження. Таким чином, на думку позивача, у відповідача відсутні підстави стверджувати, що дії ТОВ «Промзбут» були направлені на отримання податкової вигоди. У зв'язку з чим, позивач вважає, що податковим органом під час перевірки не здобуто доказів, які б свідчили про наміри позивача отримати збагачення за рахунок бюджетних коштів. На підставі викладеного, позивач стверджує, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, базуються лише на припущеннях податкового органу, та спростовуються первинними документами, наданими під час перевірки (а.с. 3-29, 230-231).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

В судовому засіданні 30.04.2015 року представники позивача за довіреністю Самичко І.В. та Недвига К.О. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Клименко Є.С. проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що висновки акту перевірки позивача щодо порушення вимог податкового законодавства України, а саме, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, зроблено податковим органом у зв'язку із встановленням факту відсутності фактичного здійснення господарської операції з метою отримання майнової вигоди шляхом відшкодування податку на додану вартість, створенням штучного податкового кредиту та заниженням податкових зобов'язань. Так, первинні документи, надані під час перевірки позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Опт Торг Проект» не містять даних щодо характеру та обсягу виконаних контрагентом на користь позивача послуг, ТОВ «Опт Торг Проект» за місцем обліку має стан платника - 0, надання послуг з використання спецтехніки не є основним видом діяльності даного підприємства, дані про основні засоби за цим підприємством відсутні. Згідно заявок на спеціальну техніку, специфікацій та актів приймання-передачі спецтехніки, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, послуги по формуванню штабелю виконувались спецтехнікою «бульдозер Т-170». Проте, за даними документами неможливо встановити власника цієї техніки, у документах не зазначено реєстраційний номер бульдозера. Крім того, виходячи зі змісту первинних документів, транспортування бульдозера до місця роботи здійснювалось автомобілем КРАЗ 65-10, вантажопідйомність якого не дозволяє перевозити таку важку техніку, відсутні дані щодо зберігання даного бульдозеру у проміжок часу між виконанням робіт, не надано дозволу ДАІ на його транспортування. З урахуванням викладеного, відповідач вважає непідтвердженими господарські відносини між ТОВ «Опт Торг Проект» та ТОВ «Промзбут» за квітень 2014 року, у зв'язку з чим, прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001892201 від 13.08.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36 375 грн., в тому числі за основним платежем - на 24 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 12 125 грн., вважає обґрунтованим.

Аналогічну позицію податкового органу викладено у письмових запереченнях проти позову (а.с. 154-158).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промзбут» перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції, та є платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності ТОВ «Промзбут» за КВЕД у спірному періоді були, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля (а.с.46, 81-84).

У період з 14.07.2014 р. по 18.07.2014 р. посадовими особами Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промзбут» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з платником податку ТОВ «Опт Торг Проект» з період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складено акт № 940/04-81-22-01/24601497 від 24.07.2014 року (а.с.46-52).

Згідно висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, позивачем, в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Опт Торг Проект» та ТОВ «Промзбут» за квітень 2014 року, наслідком чого стало завищення податкового кредиту за цей період на суму 24 250 грн.

Відповідні висновки зроблені за результатами дослідження обставин здійснення господарських операцій за договором № 30-04-14 від 30.03.2014 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Опт Торг Проект», предметом якого було надання спеціальної техніки для виконання робіт з формування штабелю та зачистки промислового майданчика, шляхом експлуатації та керування спеціальної технікою - бульдозером Т-170. Так, під час перевірки встановлено відсутність у позивача документів на транспортування бульдозера на місце роботи - проммайданчик шахти «Гігант» у м. Кривому Розі, відсутність документів на отримання палива, необхідного для виконання умов договору, дозволу ДАІ на транспортування спеціальної техніки, а також документів, що б свідчили про використання спеціальної техніки для навантаження шлаку гранульованого у вагони. Крім того, за даними результатів співставлення АІС «Податковий блок», податковим органом встановлено, що ТОВ «Опт Торг Проект» за місцем обліку має стан платника - 0, надання послуг з використання спецтехніки не є основним видом діяльності даного підприємства, дані про основні засоби за цим підприємством відсутні. Таки чином, податковим органом зроблено висновок, що надання послуг з формування штабелю ТОВ «Опт Торг Проект» на користь «Промзбут» у квітні 2014 року не підтверджено первинними документами, та мають ознаки нереальності.

Не погодившись із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивач направив на адресу відповідача заперечення від 04.08.2014 р. за вих. № 80, а також надав у вигляді додатків до заперечення завірені копії первинних документів на підтвердження обґрунтованості своєї позиції із зазначенням їх повного переліку на 57 арк. (а.с. 54-63).

Відповідач, за результатами розгляду вказаних заперечень, своїм листом від 08.08.2014 р. за вих. № 11623/10/04-81-22-01 повідомив позивача про обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 940/04-81-22-01/24601497 від 24.07.2014 року (а.с. 64-67).

На підставі порушень, встановлених за результатами перевірки, Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0001892201 від 13.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36 375 грн., в тому числі за основним платежем - на 24 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 12 125 грн.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся із зазначеним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Промзбут» та ТОВ «Цемент» 31.03.2014 р. укладено договір № 5.4-0012/14, відповідно умов якого, позивач зобов'язаний надати послуги з організації перевезення довіреного йому вантажу (шлаку гранульованого), а також забезпечити завантаження/відвантаження вантажу до вагонів потягу (а.с.117-119).

Відповідно до заявки на перевезення за квітень 2014 року, маршрут перевезення - м. Кривий Ріг - м. Одеса, адреса навантаження у вагони - проммайданчик шахти «Гігант», дільниця № 6.

З метою забезпечення виконання вищевказаних зобов'язань, позивачем укладено з ТОВ «Опт Торг Проект» договір № 1/04 від 01.04.2014 р., предметом якого є надання зазначеним контрагентом на користь ТОВ «Промзбут» спеціальної техніки по виконанню робіт з формування штабелю та зачистки промислового майданчика, а саме: бульдозера Т-170 (а.с. 91-95).

На виконання даного договору, сторони склали акти прийому-передачі спецтехніки - бульдозера Т-170: від 01.04.2014 р. - ТОВ «Промзбут» від ТОВ «Опт Торг Проект» (а.с. 96), та від 30.04.2014 р. - ТОВ «Опт Торг Проект» від ТОВ «Промзбут».

Згідно з рахунком-фактурою № 26 та актом здачі-прийняття робіт № 26 від 03.04.2014 р., вартість відшкодування витрат за доставку бульдозера Т-170 за договором № 30-04-/14 від 30.03.2014 р. склала 27 996 грн., в т.ч. ПДВ 4 666 грн. (а.с. 97).

Транспортування бульдозера Т-170 від постачальника до позивача та назад підтверджено товарно-транспортними накладними № 1 від 01.04.2014 р. та № 2 від 30.04.2014 р., згідно з якими, переміщення бульдозеру відбувалось між об'єктами, що розміщені по вул. Тополиній, 30/1 у с. Авангард у м. Кривому Розі та проммайданчиком шахти «Гігант» у м. Кривому Розі, за допомогою автомобілю КРАЗ 65-10, держ. номер АЕ 37-17 АС (а.с. 98-99). Варто зазначити, що вказаний автомобіль має присіп-платформу, про що прямо вказано у ТТН.

За результатами виконаних вказаною спецтехнікою робіт за договором про надання послуг № 30-04-/14 від 30.03.2014 р., ТОВ «Опт Торг Проект» та позивачем складено акти виконаних робіт № 102, № 213 та № 312, та виписано податкові накладні № 213 від 20.04.2014 р. та № 102 від 10.04.2014 р. на загальну суму 145 500 грн., в т.ч. ПДВ - 24 250 грн. (а.с. 100-102, 112-113).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2014 року.

Розрахунки по вказаним взаємовідносинам відбулись у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Промзбут» на адресу ТОВ «Опт Торг Проект» згідно платіжних доручень № 2743 від 05.05.2014 р., № 2755 від 12.05.2014 р., № 2774 від 15.05.2014 р. (а.с. 175-180).

Реальність здійснення зазначених господарських операцій з ТОВ «Опт Торг Проект» підтверджена також суміжними угодами, які були укладені ТОВ «Промзбут» при використанні спецтехніки на виконання умов договору № 5.4-0012/14.

Так, роботи по формуванню штабелю та зачистки проммайданчику шахти «Гігант» із застосуванням бульдозера Т-170 виконувались фізичною особою Звьоздкіним О.Г., який має відповідне посвідчення, на підставі договору про надання послуг № 1/04 від 01.04.2014 р. (а.с. 114).

На підтвердження цього, позивачем надано копію акту від 30.04.2014 р. прийому наданих послуг за договором № 1/04 від 01.04.2014 р., та посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_2. (а.с. 115-116).

Також, позивачем надано договір № 01-11 від 01.11.2011 р. щодо надання послуг, укладений між ТОВ «Промзбут» та ФОП ОСОБА_1., стосовно виконання навантажувально-розвантажувальних робіт шлаку доменного гранульованого, дію якого продовжено додатковою угодою № 8 від 04.01.2014 р. (а.с. 129-133).

Підтвердженням факту виконання зазначених робіт є акт виконаних робіт № 3004 від 30.04.2014 р., податкова накладна № 7 від 30.04.2014 р. та змінний рапорт від 30.04.2014 р., в якому відображений обсяг, перелік та період виконанння ФОП ОСОБА_1. робіт, зокрема, навантаження шлаку доменного гранульованого у вагони з щоденною розбивкою по фактичним датам виконання робіт (а.с. 134-136).

Реальність здійснення господарських відносин щодо надання ТОВ «Промзбут» на адресу ТОВ «Цемент» послуг з транспортування шлаку гранульованого у квітні 2014 року підтверджено актами приймання-передання вантажу на зберігання, в яких відображено період та обсяг прийнятого позивачем на зберігання шлаку, та розписки про подальше передання даного вантажу зі зберігання позивачем (а.с.120-128).

Крім того, в судове засідання позивачем надано документи щодо взаємовідносин з контрагентом «Юнікас-ТК», а саме: договір доручення № 02-02/01 від 02.01.2014 р., за яким останній виступає повіреним в якості вантажоотримувача порожнього залізничного составу, організовує здійснення його завантаження, зважування навантажених вагонів та відправлення завантажених вагонів на адресу отримувача, а також додаткові угоди до нього (а.с. 190-199).

Виконання умов цього договору підтверджено первинними документами, а саме: актами прийомки-здачі виконаних робіт від 30.04.2014 р. з додатками, звітом № 02-14 та залізничними накладними на відправлений товар, у яких значиться здійснення залізничного відправлення шлаку гранульованого, що належить ТОВ «Цемент», за дорученням ТОВ «Промзбут» (а.с. 200-225).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Всі зазначені вище документи досліджені судом, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік» та підтверджують реальність господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ «Опт Торг Проект» у квітні 2014 року.

Суд також приймає до уваги постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2014 року по справі № 804/11307/14, якою ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зобов'язано визнати поданою податкову декларацію ТОВ «Опт Торг Проект» за квітень 2014 року, яка набрала законної сили, що спростовує доводи відповідача про відсутність господарської діяльності зазначеного контрагента у квітні 2014 року (а.с. 163).

Доводи відповідача про те, що заявлених ним значних затрат на переміщення спецтехніки позивач не зазнав, оскільки бульдозер був переміщений в межах м. Кривого Рогу, спростовуються поясненнями представника позивача та наданою картою міста, з якої можна встановити значний відрізок шляху між об'єктами переміщення техніки (а.с. 181).

Відсутність даних про номерний знак спеціальної техніки та дозволу ДАІ на її переміщення не може бути підставою для визнання нечинним правочину, а доводи відповідача про невідповідність ваги бульдозера вантажопідйомності автомобіля, що його транспортував, має ознаки припущення та не засновано на об'єктивних доказах, а тому суд не може прийняти ці обставини до уваги при прийнятті рішення у справі.

Інших доказів, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки про відсутність реальності здійснення правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, акт перевірки не містить.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р., зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

В даному випадку, договір з надання послуг, укладений позивачем із ТОВ «Опт Торг Проект», оформлений належним чином: його підписано уповноваженими особами, які на час підписання договору та його виконання мали необхідний обсяг правосуб'єктності; спірні правочини не визнані судом недійсними, і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим, діє презумпція правомірності правочину; на підтвердження реальності виконання укладеної угоди, позивачем надано копії передбачених законом первинних документів, а також документи, що підтверджують реальність здійснення суміжних господарських взаємовідносин, які напряму пов'язані зі спірними у цій справі відносинами.

За викладених обставин, суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Опт Торг Проект» та ТОВ «Промзбут» за квітень 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що зазначені вище правочини з придбання послуг, укладені ТОВ «Промзбут» з ТОВ «Опт Торг Проект», є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням платником податку операцій зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

В судовому засіданні представником відповідача також не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операції з придбання послуг у ТОВ «Опт Торг Проект».

За викладених обставин, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Опт Торг Проект» у квітні 2014 року на суму 24 250 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001892201 від 13.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36 375 грн., в тому числі за основним платежем - на 24 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 12 125 грн., підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзбут» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001892201 від 13.08.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 12 травня 2015 року.

Суддя В.В. Чорна