Постанова № 45357120, 08.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року 810/1928/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислова фінансова компанія "Інтерсталь" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю промислова фінансова компанія "Інтерсталь" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.12.2014 № 00500/2209/3534, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 121250,00 грн., з яких: 97000,00 грн. - за основним платежем; 24250,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення грошового зобов’язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено твердження про те, що позивач неправомірно застосував положення пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, які здійснювались ним у період з 01.01.2014 до 17.02.2014, адже перелік таких відходів не був затверджений Кабінетом Міністрів України, як того вимагає вказана норма Податкового кодексу. За твердженнями податкового органу, такі операції повинні були оподатковуватися податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, адже несвоєчасне прийняття Кабінетом Міністрів України підзаконного нормативно-правового акта, яким затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, не може призводити до неможливості застосування норм Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання таких товарів і не утворює підстави для оподаткування таких операцій у загальному порядку.

У призначений для розгляду справи день і час сторони до суду не з’явились: позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (відсутності його представника), в клопотанні просив суд позов задовольнити; відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 08.06.2015 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю промислова фінансова компанія "Інтерсталь" є юридичною особою, зареєстрованою 07.09.2006, є платником податку на додану вартість та як платник податків перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Позивач має ліцензію Міністерства промислової політики України від 27.04.2010 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів з необмеженим строком дії (рішення від 27.04.2010, бланк серії АВ № 470080).

У січні - лютому 2014 року позивач здійснював операції з реалізації металобрухту та відходів чорних металів на підставі договору поставки металобрухту від 22.08.2013 № 143-М, укладеному між позивачем (постачальник) і ТОВ "Металіка" (покупець) без нарахування податку на додану вартість на підставі положень пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У грудні 2014 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 (акт перевірки від 12.12.2014 № 3715/10-02-22-09/34547742/129).

Як убачається з акта перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено, що у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 позивач реалізував ТОВ "Металіка" без нарахування податку на додану вартість металобрухт на загальну суму 485000,00 грн., з яких: у січні 2014 року на суму 235000,00 грн.; у лютому 2014 року – на суму 250000,00 грн.

Посилаючись на лист Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 № 4488/10/26-15-11-01-06, контролюючий орган зазначив, що у період з 01.01.2014 до 17.02.2014 включно операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, мають оподатковуватися в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків.

У ході перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 194.1 статті 194 та пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 97000,00 грн., у тому числі за січень 2014 року – на 47000,00 грн., за лютий 2014 року – на 50000,00 грн.

За результатами перевірки Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 № 00500/2209/3534, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 121250,00 грн., з яких: 97000,00 грн. - за основним платежем; 24250,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до податкових органів вищого рівня, однак за результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правовому оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій) тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

На виконання вказаної норми закону Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 12.01.2011 № 15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість", згідно з якою Уряд затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

У грудні 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України від 19.12.2013 № 713-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків", згідно з яким внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з якими період звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів за відповідними товарними позиціями було подовжено до 1 січня 2015 року.

Однак, Кабінет Міністрів України зміни до постанови КМУ від 12.01.2011 № 15 вніс лише у лютому 2014 року, прийнявши постанову від 05.02.2014 № 43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15", а саме: цифри та слова у назві та за текстом постанови "1 січня 2014" замінено на цифри та слова "1 січня 2015". Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43 набула чинності з 18.02.2014 (день опублікування у газеті «Урядовий кур’єр»).

Таким чином, у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 правове регулювання оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів відбувалось на підставі пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Положення постанови КМУ від 12.01.2011 № 15 у вказаний період не діяли, адже Кабінет Міністрів України не прийняв змін для продовження дії вказаного підзаконного нормативно-правового акта.

Як вже зазначалось, відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, керувався тим, що у період з 01.01.2014 по 17.02.2014 підстав для звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів не було, оскільки Кабінетом Міністрів України не було прийнято підзаконного нормативно-правового акта, тому оподаткування цих операцій має здійснюватись у загальному порядку з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Суд у зв’язку з цим зазначає, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша та друга статті 8 Конституції України).

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

За загальним правилом, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 01.11.1996 № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" наголосив на тому, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

У той же час, наявність норми закону, яка передбачає більше докладне регулювання відповідних відносин підзаконним нормативним актом, і при цьому відсутність відповідного нормативного акту, не може виключати підстави для застосування норми закону чи зупиняти її дію, крім випадків, коли це прямо передбачено нормою закону.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що пункт 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає застосуванню до спірних відносин.

Таким чином, операції з постачання (імпорту) таких товарів у період з 01.01.2014 до 17.02.2014 включно звільняються від оподаткування податком на додану вартість за умови відповідності товарів визначеній пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України номенклатурі (зокрема, брухт чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

Згідно із статями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів на підтвердження невідповідності товару, який реалізовувався позивачем, визначеній пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України номенклатурі податковий орган суду не надав, не виявив під час перевірки і не відобразив в акті перевірки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, тому підлягає скасуванню.

Таким чином, що позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових позивач суду не надав. Таким чином, сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.12.2014 № 00500/2209/3534, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 121250,00 грн., з яких: 97000,00 грн. - за основним платежем; 24250,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Державного бюджету України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю промислова фінансова компанія "Інтерсталь" судовий збір у сумі 242 (двісті сорок дві) гривень 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.