Постанова № 45352632, 18.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 916/5093/14Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В.,

(склад судової колегії сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

Заступника прокурора Приморського району м. Одеси -Врублевська О.О.

Одеської міської ради -Штоля А.О,(на підставі доручення).

ТОВ "Морський Бізнес Центр" - Чепразов М.І.( на підставі доручення,

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Польщіна Т.Л. (на підставі доручення)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Бізнес Центр" на рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2015 р. по справі № 916/5093/14 за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Бізнес Центр" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 р. через господарський суд Одеської області Заступник прокурора Приморського району м. Одеси (далі - Прокурор) звернувся із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - ОМР або позивач ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський бізнес центр"(далі - ТОВ „МБЦ" або відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) про внесення змін до договору оренди землі від 07.07.2005, зареєстрованого в Одеському міському відділенні ОРФ ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2005 за 40550500343, яким Одеською міською радою передано ТОВ «Морський бізнес центр» (код ЄДРПОУ 24767048) земельну ділянку площею 2755 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Польський спуск, 11, Деволановський спуск, 12 строком на 50 років.

Зокрема Прокурор просив суд :

Викласти п. 2.3. Договору у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2755 кв.м. становить 11701917,60 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.04.2014. № 40/П, складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі, Одеської області».

Викласти п. 4.1. Договору, у наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку, експлуатації та обслуговування адміністративних будинків, загальною площею 2755 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 11, Деволановський узвіз, 12, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 351057,53 грн. нарік.

Доповнити договір п. 9.4.8 у наступній редакції: «Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)».

В обґрунтування своїх вимог викладених у позовній заяві прокурор зазначив, що 07.07.2005 р. між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Морський бізнес центр" укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), загальною площею 2755 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Польський спуск, 11, Деволановський спуск, 12 терміном на 50 років для експлуатації та обслуговування адміністративних будинків згідно п. 2.3 якого договору для ТОВ «МБЦ» встановлено орендну плату, яку останній повинен вносити кожного місяця.

28 грудня 2010 року Одеською міською радою прийнято рішення № 41-VI "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси (п.1), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси з 01.01.2011, крім випадків, визначених у п. З цього рішення (п.2), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01 2011 (п.3).

20 вересня 2011 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1268-VI "Про внесення змін до рішення Одеською міською радою від 28.09.2010 № 41-VI "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким п. З рішення викладений в такій редакції "Ввести в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011". 20.09.2011 Одеською міською радою прийнято рішення № 1267- VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 04.04.2014 № 40/П, який розроблено Управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою м. Одеса, Польський узвіз, 11 та Деволанівський узвіз, 12, землекористувачем якої являється TOB "Морський бізнес центр" площею 2755 кв.м. - становить 11701917,60 грн.

12.06.2014 р. Департамент звернувся до TOB "МБЦ" з пропозицією № 01-13/4385 про внесення змін до вищезазначеного договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати, у якій попередив TOB "МБЦ" про необхідність надання відповіді у встановлений законом термін та можливість вирішення зазначеного питання у судовому порядку, а також повідомив про час і місце особистого прийому юридичних, фізичних осіб-підприємців з питань внесення змін до договорів оренди, підписання та отримання розрахунків орендної плати за земельні ділянки.

Таким чином, Департамент надіслав TOB "МБЦ" пропозицію про внесення змін в договір оренди.

Прокурор зазначає, що TOB "МБЦ" розрахунок орендної плати за земельну ділянку не підписав та не надіслав до теперішнього часу Департаменту відповіді про результат розгляду пропозиції щодо внесення змін у договір оренди. (а.с. 2-11)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2014 р. суддею Літвінов С.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі. (а.с. 1)

19.01.2015 р. ТОВ «МБЦ» надав до місцевого господарського суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав: ТОВ «МБЦ» отримало від Департаменту лист. Вих. № 01-13/4385, з доданим до нього проектом договору оренди землі та розрахунком орендної плати. 26.06.2014 р. ТОВ «МБЦ» надіслало на адресу Департаменту лист-відповідь за Вих. № 01-195 з додатками, а саме підписані та скріплені печаткою з боку ТОВ «МБЦ»: проект додаткового договору, розрахунок розміру орендної плати та протокол розбіжностей, що підтверджується описом вкладення у цінний лист Ф107. Після отримання позовної заяви ТОВ «МБЦ» знов таки звернувся до Департаменту з листом за Вих. № 01-1217 з питанням про підписання Додаткової угоди, проте Департамент не надіслав до ТОВ «МБЦ» будь-яких листів, щодо наявності заперечень до протоколу розбіжностей або наявності спору. (а.с. 44)

28.01.2015 Заступником прокурора Приморського району м. Одеси до господарського суду першої інстанції надані пояснення, в яких зазначено, що Департамент отримав від ТОВ «МБЦ» лист-відповідь 08.07.2014 р., що свідчить штамп вхідної кореспонденції (№01-18/950), тобто, строк надання відповіді на пропозицію, встановлений Департаментом (відповідь до 30.06.2014), був порушений (двадцятиденний строк надання відповіді на пропозицію, згідно норм господарського процесу, закінчився 01.07.2014).

Крім того, ТОВ «Морський бізнес центр» надіслав до Департаменту протокол розбіжностей, з яким Департамент не погодився та направив матеріали про внесення змін до договору оренди землі до юридичного департаменту Одеської міської ради для підготовки позовної заяви. Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 3, 4 Господарського кодексу України, якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду. (а.с. 68-69)

18.02.2015 р. Департамент до місцевого господарського суду надав пояснення в яких зазначив, що вимоги викладені в позовній заяві підтримую у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію Департамент навів майже ті ж самі доводи, які викладені у позовній заяві. (а.с. 73-77)

25.02.2015 р. ТОВ «МБЦ» надало до місцевого господарського суду письмові пояснення в яких зазначило, ті ж самі доводи, що і у відзиві на позовну заяву, а також посилаючись на приписи ч. 7 ст. 181 ГПК України, зазначило, що міська рада з часу отримання протоколу розбіжностей до додаткового договору, тобто з 08.07.2014 р. не звернулася до суду у встановлений 20-ий строк з вимогами щодо внесення змін до протоколу розбіжностей, позовні вимоги суперечать ст. 181 ГПК України та задоволенню не підлягають. (а.с. 95-97)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2015 р. справу № 916/5093/14 прийнято до провадження суддею Никифорчуком М.І. (а.с. 100-101)

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2015 року (повний текст складено та підписано суддею Никифорчуком М.І. 27.04.2015 р.) позов задоволено повністю, а саме:

Викладено п. 2.3. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2755 кв.м. становить 11701917 (одинадцять мільйонів сімсот одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) грн. 60 коп. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.04.2014р. № 40/П, складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області".

Викладено п. 4.1. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку, експлуатації та обслуговування адміністративних будинків, загальною площею 2755 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 11, Деволановський узвіз, 12, розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 351057 (триста п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 53 коп. на рік.

Доповнено договір п. 9.4.8 у наступній редакції: "Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Бізнес Центр" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10, код ЄДРПОУ 24767048) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ - 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду прийнято з посиланням на приписи норм чинного законодавства України, а також місцевий господарський суд зазначив, що оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і сторонами в договорі оренди (п.4.4) передбачена можливість зміни розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни розмірів земельного податку, тому зміна розміру орендної плати за майно державної власності на підставі приведених позивачем норм є підставою для її перегляду. (а.с. 116-126)

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду змінити та припинити провадження у справі.

В обґрунтування цієї позиції скаржник зазначив, ті ж самі доводи, що у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях наданих суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.06.2015 р. о 10:30 год. у складі суддів: Мирошниченко М.А. (доповідач ), Воронюка О.Л. та Лашина В.В., про що учасники процесу, згідно ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника, в усних поясненнях наданих суду, підтримав скаргу та просив суд , її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове яким в позові відмовити.

Представник позивача - Одеської міської ради в усних поясненнях наданих суду, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Прокурора в усних поясненнях наданих суду просив, рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Департаменту в усних поясненнях наданих суду просив, рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглядаючи відповідно до приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.07.2005 р. між Одеською міською радою та ТОВ „МБЦ" укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2755 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Польський спуск, 11, Деволановський спуск, 12 терміном на 50 років для експлуатації та обслуговування адміністративних будинків. (а.с. 20)

Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2005 за № 040550500343.

Умовами договору встановлені розмір та строки орендної плати за землю та передбачена можливість змін її розміру за погодженням сторін і в односторонньому порядку у випадах встановлених законодавством.

З матеріалів справи вбачається,що 28 грудня 2010 року Одеською міською радою прийнято рішення № 41-VI "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси (п.1), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси з 01.01.2011, крім випадків, визначених у п. З цього рішення (п.2), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01 2011 (п.3).

20 вересня 2011 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1268-VI "Про внесення змін до рішення Одеською міською радою від 28.09.2010 № 41-VI "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким п. З рішення викладений в такій редакції "Ввести в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011".

20.09.2011 Одеською міською радою прийнято рішення № 1267- VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 04.04.2014 № 40/П, який розроблено Управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою м. Одеса, Польський узвіз, 11 та Деволанівський узвіз, 12, землекористувачем якої являється TOB "Морський бізнес центр" площею 2755 кв.м. - становить 11701917,60 грн.

Матеріали справи свідчать, що 13.06.2014 р. Департамент надіслав TOB "МБЦ" пропозицію про внесення змін в договір оренди (два примірника додаткового договору) та розрахунок орендної плати, щодо внесення змін до договору оренди землі з урахуванням вищевказаної нормативної оцінки землі (а.с 28-30)

26.06.2014 р. TOB "МБЦ" надіслав на адресу Департаменту лист № 01-905 від 26.06.2014 р. разом з протоколом розбіжностей до Додаткового договору, розрахунку орендної плати за земельну ділянку, проектом Додаткового договору, зазначивши при цьому, що умовами Додаткового договору не визначений момент набрання цим договором законної сили. (а.с. 61, 62, 64)

Листом від 25.12.2014 р. № 01-1217 на адресу Департаменту, ТОВ „МБЦ" зазначило, що 26.06.2014 р. направило до Департаменту підписаний та скріплений печаткою Додатковий договір про внесення змін до Договору оренди землі разом з розрахунком орендної плати та Проколом розбіжностей у якому зазначено, що з червня 2014 р. по грудень 2014 р. від Департаменту жодної відповіді з цього питання не надходило. (а.с. 63)

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 ГПК України визначено, що підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідно змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Двадцятиденний строк для відповіді на пропозицію про зміну чи розірвання договору відлічується від дати отримання пропозиції. Щодо тривалості поштового обігу слід виходити з нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, встановлених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" (див. коментар до ст. 7 ГПК).

Як вбачається з наданого прокуратурою листа (а.с. 68-69), Департамент отримав лист-відповідь від відповідача 08.07.2014 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (№01-18/950), тобто, строк надання відповіді на пропозицію встановлений Департаментом (відповідь до 30.06.2014 р.), був пропущений (20-ий строк, закінчився 01.07.2014 р.)

Крім того, протокол розбіжностей, з яким Департамент не погодився та направив матеріали про внесення змін до договору оренди землі до юридичного департаменту Одеської міської ради для підготовки позовної заяви. Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 3, 4 Господарського кодексу України, якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Тобто, враховуючи викладені обставини справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло процесуальне право для звернення до суду з позовом до ТОВ «МБЦ».

Згідно чинного законодавства України особа, яка вважає що її права порушені має право у будь-який час звернутись безпосередньо до суду за захистом своїх прав. Тому доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що Департамент не звернувся до суду у 20-ти денний термін не приймаються до уваги. Між тим, апеляційний господарський суд, звертає увагу на те, що скаржник (ТОВ «МБЦ») не отримавши від Департаменту погодженого протоколу розбіжностей, особисто не звернувся з позовом через господарський суд до Департаменту або позивача.

Відповідно до вимог ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно з вимогами ст. 963 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" також встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 21 цього ж Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)

Статтями 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 ГПК України визначено, що підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Згідно п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин" (із змінами від 26.12.2011 та від 17.10.2012), у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року № З-рп/99 під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган, на який державою покладений обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким чином, відповідно до ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних стосунках, фактично є позивачем у справах, порушених по позовній заяві прокурора.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин" (із змінами від 26.12.2011 та від 17.10.2012), встановлено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1.3 Постанови визначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів Ш-У ЗК України: виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Відповідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно п. п. 2.2.2.14, 2.2.2.15 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень виконує такі функції: перевірку, оформлення, підготовку документів, що посвідчують права на земельні ділянки: а) підготовка проектів договорів оренди землі на розгляд міської ради; б) підготовка проектів договорів про розірвання договорів оренди землі; в) оформлення договорів оренди землі після прийняття відповідних рішень міською радою; г) попередній розрахунок ставок орендної плати за землю та її розміру; д) підготовка та підпис протоколів узгодження договірної орендної плати за землю; є) підготовка проектів актів приймання-передачі земельних ділянок, що додаються до договорів оренди землі; підготовка проектів договорів про розірвання договорів оренди землі; оформлення договорів оренди землі після прийняття відповідних рішень міською радою; попередній розрахунок ставок орендної плати за землю та її розміру; підготовка та підпис протоколів узгодження договірної орендної плати за землю; підготовка проектів актів приймання-передачі земельних ділянок, що додаються до договорів оренди землі; ж) сприяння реєстрації договорів оренди землі, укладених міською радою; з) сприяння реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок; сприяння реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок; и) підготовка податковим органам звітності про укладені договори оренди землі; і) перевірка заповнення державних актів на право власності на земельні ділянки, державних актів на право постійного користування на земельні ділянки, що надаються для підпису міському голові.

Контроль за виконанням договорів оренди землі: а) організація та здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди землі та виконанням орендарями обов'язків відповідно до укладених договорів; б) здійснення моніторингу надходжень коштів від орендної плати за землю; в) здійснення контролю за виконанням рішень міської ради в тій частині, що стосується додержання строків укладення договорів оренди землі; здійснення моніторингу надходжень коштів від орендної плати за землю; здійснення контролю за виконанням рішень міської ради в тій частині, що стосується додержання строків укладення договорів оренди землі; г) підготовка актів про порушення орендарями умов договорів оренди землі та приписів про їх усунення; д) здійснення контролю за наявністю договорів оренди землі під будівлями та спорудами, на які оформлені правовстановлюючі документи.

Як вже зазначалось вище, статтями 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку. відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині (п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що ставка земельного податку, згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, затвердження нової нормативної грошової оцінки земель призвело до зміни розміру земельного податку.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою договору.

Згідно ст. 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 792 ЦК України передбачено, цю за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 3 ст.762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

За вимогами ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки як вірно зазначив місцевий господарський суд, чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і сторонами в договорі оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін, тому зміна розміру орендної плати за користування землею у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі є підставою для її перегляду.

Слід зазначити, що такої правової позиції притримується Вищій господарський суд України у своїх постановах від 13 вересня 2012 р. у справі № 04/5026/405/2012 та від 28 вересня 2010 р. у справі № 11/14-ПД-10 та Верховний суд України в постановах від 20.08.2013р.у справі №3-21гс13 і від 03.12.2013р. у справі №3-34гс13.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку апеляційного господарського суду, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють його доводи викладені в у відзиві на позов та письмових поясненнях, як зазначалось вище, місцевий суд дав належну оцінку, на переконання апеляційного господарського суду, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Бізнес Центр" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2015 р. по справі № 916/5093/14 - без змін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 18.06.2015 р.

Суддя-доповідач Мирошниченко М. А.

Судді: Воронюк О.Л.

Лашин В.В.