Постанова № 45352556, 10.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 925/2374/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Одуденко А.В. - посв. № 006616 від 27.09.2012р.

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Хапко Ю.Б. - дов. № 1 від 14.04.2015р.

від відповідача-2: Барська Т.М. - дов. б/н від 12.01.2015р.

від відповідача-3: не з'явились

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2015р.

у справі № 925/2374/14 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Прокурора Христинівського району в інтересах держави

в особі Головного управління Держземагенства у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХНОЛОГІЯ»

(відповідач -1)

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Верхнячка-Агро» (відповідач-2)

Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області

(відповідач -3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача

ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії управління магістральних

газопроводів «Черкаситрансгаз» (третя особа -1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -1

Верхняцька селищна рада Христинівського району Черкаської області

(третя особа -2)

про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсним правочину та повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину

В судовому засіданні 10.06.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014р. Прокурор Христинівського району звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Черкаській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕКО-ТЕХНОЛОГІЯ» (відповідача-1), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро» (відповідач-2) та Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області (відповідач-3) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсним правочину та повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що зміст укладених договорів оренди землі суперечить Конституції України, Земельному, Цивільному кодексам України, Законам України «Про оренду землі», «Про трубопровідний транспорт», «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», постановам Кабінету Міністрів України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зокрема, прокурор вважає, що в оспорюваних договорах не міститься будь-яких обмежень (обтяжень) щодо використання землі, переданої райдержадміністрацією в оренду, що у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання їх недійсними.

На думку прокурора, в той час, як через територію ділянки проходить відгалуження магістрального газопроводу високого тиску «Союз» діаметром 273 мм, відсутність в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки від 14.09.2012 такої істотної умови як обмеження (обтяження) у її використанні призвело до того, що відповідач-1 висадив сад та звів огорожу в межах охоронної зони газопроводу, чим створив небезпеку для життя та здоров'я людей, навколишнього природного середовища і перешкоджає безперебійному функціонуванню газопроводу.

Прокурор зазначає, що відповідачем-1 під виглядом викладення нової редакції договору фактично був укладений новий правочин, за яким ТОВ «НВП «Еко-Технологія» отримало в користування земельну ділянку, як єдиний орендар в позаконкурентному порядку, тобто із порушенням ст. ст. 134, 135 ЗК України.

Прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 14.09.2012р. підлягає визнанню недійсним з мотивів відсутності у ньому всіх істотних умов та передачі землі в позаконкурентному порядку.

З аналогічних підстав, на думку прокурора, недійсним є і договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладений 10.11.2009р. між Христинівською РДА, СТОВ «Верхнячка-Агро» та ТОВ «НВП «Еко-Технологія». Вказаний договір також не містить всіх умов, які ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визнані як істотні, а земельна ділянка передана в користування без проведення земельних торгів.

Питання про визнання недійсним договору від 14.09.2006р., укладеного між Христинівською РДА та СТОВ «Верхнячка-Агро», прокурором району не ставиться, оскільки він є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії (ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Підставою для укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок слугували розпорядження голови Христинівської райдержадміністрації №169 від 04.11.2009р. «Про надання в оренду земель» та №138/01-02-1 від 03.09.2012 «Про надання в оренду земель», які прокурор вважає неправомірними.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015р. та від 11.02.2014р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» та на стороні відповідача-1 - Верхняцьку селищну раду Христинівського району Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.02.2015р. у справі № 925/2374/14 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу прокурора 14.04.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.05.2015р.

19.05.2015р. від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.06.2015р.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення прозову повністю.

Представники відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2015р. заперечували проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивача, відповідача-3, третіх осіб 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції 10.06.2015р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 123, 124, 155, 158 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Прокурор звернувся до суду, зокрема, з вимогами про визнання незаконними рішень - розпоряджень органів державної влади з питань надання земельних ділянок у користування та про припинення права користування на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання господарюючого суб'єкта виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Об'єктом оренди є дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області:

1) площею 1,8306 га кадастровий номер 7124655300:02:001:0019;

2) площею 35,5599 га кадастровий номер 7124655300:02:001:0020.

Земельні ділянки у 2006р. входили до складу об'єкта оренди за договором оренди, укладеним 14.09.2006р. між Христинівською районною державною адміністрацією (далі - РДА) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) «Верхнячка Агро» (а. с. 15-21, т. 1; а. с. 55-56, т. 2).

Як вбачається з вищезазначеного договору, 14.09.2006р. Христинівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №200 від 14.09.2006р. передано СТОВ «Верхнячка-Агро» в користування на умовах оренди строком на п'ять років дві земельні ділянки загальною площею 42,7535 га (35,5817 га та 7,1618 га), про що укладено відповідний договір оренди, який посвідчено приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Осикою Л.М. і зареєстровано в реєстрі під номером 4063 та складено акт приймання-передачі земельної ділянки орендарю.

Земельні ділянки передавались в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовувались в адміністративних межах Верхняцької селищної ради та мали кадастрові номери 7124655300:02:001:0015 (ділянка площею 35,5917 га) та 7124655300:02:001:0014 (ділянка площею 7,1618 га) (а. с. 57- 63, т.2).

Серед категорій земель, закріплених у ст. 19 Земельного кодексу України значаться, зокрема землі сільськогосподарського призначення.

Правовий режим земель сільськогосподарського призначення регламентовано Главою 5 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Як вбачається зі Статуту СТОВ «Вернячка-Агро», предметом його діяльності, зокрема є:

- виробництво зернових, технічних та інших культур, овочеводство, декоративне садівництво та вирощування продукції питомників, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів;

- виробництво сільгосппродукції (том 1, а. с. 155-156 зворотня сторона).

Згідно Статуту ТОВ «НВП «Еко-Технологія» предметом його діяльності, зокрема є:

- вирощування фруктів, ягід, горіхів…, садівничого матеріалу;

- вирощування садивного матеріалу;

- закладення і утримання садів та інших продуктивних насаджень (том 1, а.с.137-138).

Судом встановлено, що у 2009р., до закінчення строку дії договору оренди від 14.09.2006р., Христинівська районна державна адміністрація прийняла розпорядження №169, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 37,3907 га, та передала СТОВ «Верхнячка-Агро» і ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-Технологія» зазначені земельні ділянки в довгострокову оренду терміном до 14.09.2055р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 37-62, 66, т.1; а.с. 64-72 т.2).

10.11.2009р. приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу посвідчено нову редакцію договору оренди земельної ділянки від 14.09.2006р. №4063, за умовами якої СТОВ «Верхнячка -Агро» та відповідачу-1 передано в строкове платне користування земельну ділянку в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області загальною площею 37,3907 га (а. с. 22-30, т.1,; а. с. 64-72, т. 2).

У відповідності до кадастрових планів, які є невід'ємною частиною договору від 10.11.2009р., кадастровий номер земельної ділянки площею 1,8306 га - 7124655300:02:001:0019, а ділянки площею 35,5801 га - 7124655300:02:001:0020.

Межі обох земельних ділянок в єдиному масиві були визначені відповідними Актами від 27.10.2009р. та позначені на кадастрових планах земельної ділянки спеціалізованим підприємством у встановленому порядку (а.с. 25-28, т.1; а. с. 71-72, т.2).

10.11.2009р. два орендарі СТОВ «Вернячка-Агро» та ТОВ НВП «Еко-Технологія» прийняли земельні ділянки в користування (а. с. 30, т.1; а. с. 69, т.2).

З додатків до договору оренди від 10.11.2009р. вбачається, що на плані земельної ділянки органами землеустрою (по суті - позивачем) чітко зафіксовано розташування газопроводу та його відгалужень (а.с. 24, т.1; а.с. 70, т.2).

Колегія суддів зазначає, що ні Земельним кодексом України, ні Законом України «Про оренду землі» не заборонено декільком орендарям орендувати один земельний масив (ділянку).

Договір оренди землі площею 37,3907 га від 10.11.2009р. є відплатним, реальним, виконувався сторонами, що прокурором не оспорюється.

Зокрема, 10.11.2009р. СТОВ «Вернячка-Агро» та ТОВ «НВП «Еко-Технологія» уклали договір про спільне використання орендованої земельної ділянки площею 37,3907 га, за яким визначили, що ТОВ «НВП «Еко-Технологія» використовує 35,5601 га, а СТОВ «Вернячка-Агро» - 1,8306 га. Пунктом 3.3 цього договору сторони узгодили, що за користування ділянкою кожен із орендарів щорічно сплачує оренду плату в розмірі пропорційному частці орендованої ділянки кожного з них (а.с. 74-75, т.2).

При цьому, відповідачам 1 та 2 не виділялись нові земельні ділянки та не виникло нове речове право - право оренди на земельні ділянки, а було внесено зміни у чинний договір оренди земельних ділянок від 14.09.2006р., що спростовує твердження прокурора про порушення вимог ст.134 ЗК України.

Судом встановлено, що 18.11.2009р. за № 6419/07 УМГ «Черкаситрансгаз» видало відповідачу-1 Технічні умови на розташування саду в охоронній зоні магістрального газопроводу «Союз» на землях (дві ділянки) біля с. Вернячка Христинівського району Черкаської області. (а.с. 23, т.2).

Залишаючи поза увагою вимоги ст.15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, прокурор і позивач не подали суду належних і допустимих доказів того, що дійсно у 2009 - 2012 рр. порушувалися права ГУ Держземагенства у Черкаській області у зв'язку з відсутністю, як на їх думку, в договорі оренди від 10.11.2009р. істотних умов, і, в чому саме полягало порушення законних прав позивача.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 25.12.2013р. у справі № 6-7цс13, відсутність вищевказаних доказів вказує на недоведеність позовних вимог в цій частині.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прокурор і позивач не довели обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження Христинівської РДА № 169 від 04.11.2009р. «Про надання в оренду земель» та для визнання недійсним договору оренди землі від 10.11.2009р., укладеного між Христинівською районною державною адміністрацією, СТОВ «Верхнячка-Агро» та ТОВ «НВП «Еко-технологія», та зареєстрованого приватним нотаріусом Осикою Л.М. в реєстрі під №5139.

Щодо обставин укладання та виконання умов договору оренди землі від 14.09.2012р., укладеного між Христинівською районною державною адміністрацією і ТОВ «НВП «Еко-Технологія», колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи та пояснень відповідача-2 вбачається, що у 2012р. СТОВ «Верхнячка-Агро» звернулось до Христинівсьої РДА з заявою про відмову від права використовувати земельну ділянку на умовах оренди (а.с. 131, т.1).

З моменту звернення з заявою до відповідача-3 СТОВ «Верхнячка-Агро» спірною земельною ділянкою не користується, що прокурор не оспорює.

Розглянувши заяву СТОВ «Верхнячка-Агро», Христинівська РДА 03.09.2012р. прийняла розпорядження №138/01-02-1, яким розпорядилась внести зміни до договору від 10.11.2009р. ( а.с. 67-68, т.1).

На виконання зазначеного розпорядження відповідача-3 приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу 14.09.2012р. посвідчено нову редакцію договору оренди від 14.09.2006р. №4063, за умовами якого орендарем земельної ділянки площею 37,3907 га (кадастрові номери 7124655300:02:001:0019 і 7124655300:02:001:0020) є відповідач-1 - ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Еко-Технологія».

Договір зареєстровано в реєстрі під № 2824 (а.с. 31-33, т.1).

Згідно п.43 нової редакції договору оренди від 14.09.2006р. №4063, невід'ємними частинами цього договору є: план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання - передачі об'єкта оренди (а.с.34-36, т.1).

При цьому, вибуття одного орендаря із складу орендарів земельної ділянки площею 37,3907 га в адмінмежах Верхняцької селищної ради відбулося у відповідності із приписами ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» - за згодою орендаря, що підтверджується розпорядженням Христинівської РДА № 138/01-02-1, договором оренди землі, який зареєстрований у порядку встановленому законодавством на час його укладання.

Також місцевим господарським судом вірно взято до уваги посилання ТОВ «НВП «Еко-Технологія» на правові висновки Верховного Суду України за результатами перегляду судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, які викладені у Постанові Верхового Суду України від 25.12.2013р. у справі N6-78цcl3 та Постанові Верхового Суду України від 02.07.2014р. у справі N 6-88цс14 ( а.с. 15-22, т.2).

З матеріалів справи вбачається, що Технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку ТОВ «НВП «Еко-Технологія» загальною площею 37,3907 га в адмінмежах Верхняцької селищної ради за межами смт. Верхнячка Христинівськог району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель в смт. Верхнячка за рахунок земель запасу Верняцької селищної ради, розроблена Христинівським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» згідно з розпорядженням Христинівської РДА від 03.09.2012 за № 138/01-02-1 (а.с. 37-62, т.1).

Щодо доводів прокурора, позивача та третьої особи-1 про неправомірність розміщення ТОВ «НВП «Еко-Технологія» багаторічних плодових насаджень і огорожі на спірній земельній ділянці, що створює перешкоди для обслуговування магістрального газопроводу «Союз», колегія суддів зазначає наступне.

Так, з пояснень директора ТОВ «НВП «Еко-Технологія» та з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що УМГ «Черкаситрансгаз» видало відповідачу-1 наступні Технічні умови:

1) 18.11.2009р. за № 6419/07 Технічні умови на розташування саду в охоронній зоні магістрального газопроводу «Союз» на землях (дві ділянки) біля с. Вернячка Христинівського району Черкаської області. (а.с. 23, т.2);

2) 18.05.2012р. за № 3002/07 технічні умови на перетин магістрального газопроводу «Союз» Ду=1400 мм Ру = 7,5 МПа на 1998,7 км повітряною лінією електропередач 10 кВ (а.с.24-25, т.2).

30.05.2012р. за № 02/11-853 Управління «Укргазтехзв'язок» ДК «Укртрансгаз» видало ТОВ «НВП «Еко-Технологія» технічні умови № 31/12 на перетинання кабельних ліній електрозв'язку Управління "Укргазтехзв'язок" вздовж магістрального газопроводу "Союз" Ду=1400 мм Ру = 7,5 МПа на 1998,7 км повітряною лінією електропередач 10 кВ (а.с. 26-27, т.2).

З наданого відповідачем-1 робочого проекту створення яблуневого саду, затвердженого Міністерством аграрної політики України, вбачається, що із загальної площі земельної ділянки 32,60 га безпосередньо під насадженнями використовується 28,34 га (а.с. 149, т.1).

Щодо доводів прокурора про відсутність в оспорюваних договорах між Христинівською РДА та ТОВ «НВП «Еко-Технологія» будь-яких обмежень (обтяжень) стосовно правового режиму охоронних зон магістрального газопроводу високого тиску «Союз» діаметром 273 мм, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт» основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України є забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту.

ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами.

Прокурор позовні вимоги в інтересах ПАТ «Укртрансгаз» не заявляв.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» регулювання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Статтею 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» визначено, що земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

За приписами ст. 73 Земельного кодексу України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.

Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.

Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.

Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.

Статтею 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» встановлено, що вздовж трубопроводів встановлено охоронні зони та визначено їх конкретний розмір.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обтяження на використання земельної ділянки площею 37,3907 га вздовж магістрального газопроводу «Союз» покладені на ТОВ «НВП «Еко-Технологія» в силу закону.

Відсутність у договорі оренди запису про вищеназвані обтяження не скасовує наявні обтяження, не порушує будь-чиї права та інтереси і не є підставою для визнання недійсним договору оренди, виходячи із правових позицій Верхового Суду України, викладених у Постанові від 04.02.2015р. у справі N6-233цcl4, про те, що суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав та інтересів (а.с. 109-110, т.2).

Щодо посилань прокурора та третьої особи-1 на допущені відповідачем-1 порушення визначених законодавством обмежень, судом встановлено наступне.

У 2014р. при обстеженні ділянки магістрального газопроводу «СОЮЗ» (ДУ 1420 мм, км 1996+853.87-км 2000+261.30) представниками третьої особи-1 Гайсинського ЛВУМГ було виявлено, що в охоронній зоні магістрального газопроводу, встановлено стовпчики та облаштовано огорожу з металевої сітки навколо садка, власником якого є ТОВ «НВК «Еко-Технологія».

Пунктом 8 Постанови КМУ «Про затвердження Правил охорони магістральних газопроводів» №1747 від 16.11.2002р. визначено, що земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів (землекористувачів), а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами та в порядку, встановленому Земельним Кодексом України.

Розміри охоронних зон в залежності від діаметру трубопроводу, а також обмеження використання охоронних зон землевласниками (землекористувачами) встановлено Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу.

На виконання Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», Закону України «Про трубопровідний транспорт», вимог Постанови KM України № 1747 від 16.11.2002р. «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів», представниками Гайсинського ЛВУМГ Філії УМГ «ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» спільно з представниками відділу Держземагенства у Христинівському районі була проведена робота по складанню та підписанню двосторонніх актів щодо нанесення магістральних газопроводів на районну карту землекористування, надані матеріали виконавчої зйомки проходження магістральних газопроводів по території Христинівського району (копії актів від 16.04.1987p., від 27.09.2001р., від 01.07.2003p., від 19.01.2004p., від 01.04.2005p., від 07.02.2006p., від 05.12.2006p., від 16.07.2008p., від 07.07.2009p., від 20.06.2011p., від 20.02.2012р. та від 21.01.2014р. наявні в матеріалах справи (а.с. 89-100, т.1).

Схема під'їзду автомобільного транспорту і спеціальної техніки підприємства магістрального трубопровідного транспорту (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») на наземні об'єкти магістрального трубопровідного транспорту для їх обслуговування, проведення ремонтних та аварійних робіт погоджена 18.02.2004р. із СТОВ «Верхнячка-Агро» та Верхняцькою селищною радою Христинівського району.

Крім того, на адресу Відділу земельних ресурсів у Христинівському районі були надані та безпосередньо вручені повідомлення про розташування об'єктів магістрального трубопровідного транспорту на території Христинівського району, інформацію про наявність, розміри охоронних зон та встановлені обмеження (копії розписок про отримання повідомлень від 17.07.2003p., від 19.01.2004p., від 01.04.2005p., від 07.02.2006p., від 05.12.2006p., від 12.02.2007p., від 15.05.2008р. наявні в матеріалах справи (а.с. 38, 41-43, т.2).

З акта огляду ділянки газопроводу «Союз» від 03.02.2015р. вбачається, що представниками Гайсинського ЛВУМГ Філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» за участю селищного голови Верхняцької селищної ради Христинівського району та землевпорядника було оглянуто охоронну зону магістрального газопроводу «СОЮЗ» на ділянці км. 1998,0 - 1998,7 та складено Акт від 03.02.2015р., згідно якого близько 700 метрів магістрального газопроводу знаходиться на відгородженій території садку, власником якого є відповідач-1 (а.с. 37,39, т.2).

Вищеназваний акт достовірно вказує на те, що багаторічні насадження на території охоронної зони станом на 03.01.2015р. взагалі відсутні, по частині охоронюваної зони газопроводу розміщена тільки огорожа (а.с. 37,т.2).

Так, з акта огляду ділянки магістрального газопроводу «СОЮЗ» від 18.02.2015р. вбачається, що 18.02.2015р. за участю спеціаліста землевпорядника Верхняцької селищної ради, директора ТОВ «Наукового виробничого підприємства «Еко-Технологія» Дорошенка С.І. та головного інженера Гайсинського ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» 18.02.2015р. оглянуто охоронну зону магістрального газопроводу «Союз» на ділянці км. 1998,0 - 1998,7 та встановлено, що попередньо облаштовану металеву огорожу фруктового суду в охоронній зоні газопроводу - демонтовано. Порушення охоронної зони магістрального газопроводу «Союз» усунуто.

Представники ПАТ «Укртрансгаз» факт усунення порушень охоронної зони газопроводу «Союз» з боку ТОВ «НВП «Еко-Технологія» не оспорювали.

Посилання прокурора на не внесення орендарем орендної плати, що на його думку, підтверджується документами Христинівської ДПІ, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, зі Статуту ТОВ «НВП «Еко-Технологія», договору оренди та витягу із ЄДР вбачається, що місцезнаходженням товариства є місто Луцьк ( а.с. 33, 69, 138, т.1).

За приписами податкового законодавства сількогосподарські виробники зобов'язані подавати звітність до органів державної фіскальної служби за місцем своєї реєстрації, тобто ТОВ «НВП «Еко-Технологія» звітується перед державною фіскальною службою у м. Луцьк і документи Христинівської ОДПІ не мають ніякого відношення до суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з позовної заяви прокурора, про підстави звернення його із вказаним позовом йому стало відомо в результаті проведення ним відповідної перевірки.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проведення такої перевірки, її строків, що надало б можливість визначити дату, з якої прокурору стало відомо про порушення прав позивача у даній справі, в інтересах якого ним було подано вказаний позов до суду.

Оскільки прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного 10.11.2009р. між Христинівською РДА, СТОВ «Верхнячка Агро» і ТОВ «НВП «Еко-Технологія», зареєстрованого приватним нотаріусом Осикою Л.М. в реєстрі під №5139, про визнання протиправним та скасування розпорядження Христинівської РДА №169 від 04.11.2009р., прокурором лише в грудні 2014 року подано позов та без поважних причин пропущено строк позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом, а відповідачем -1 у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції заявлено про пропуск прокурором строку позовної давності (а.с.5-10, т.2), колегія суддів зазначає про можливість застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин (виникли 10.11.2009р.) та про відмову в позові також і з цих підстав у відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі спростовуються доказами, наявними у справі.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 25.02.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2015р. у справі №925/2374/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2015р. у справі №925/2374/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/2374/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров