Постанова № 45352435, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 року Справа № 922/144/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Величко Н.Л., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська : Андрійко А.В., довіреність №01-49/80 від 15.01.15, представник;

представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі №922/144/14

за заявою управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про роз'яснення рішення суду у справі

за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "АГРОТЕХ", с. Широчани Апостолівського району Дніпропетровської області

про стягнення 287 363,69 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі №922/144/14 (суддя Бєлік В.Г.) відмовилено в задоволенні заяви управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про роз'яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014 року у справі 922/144/14.

Ухвала мотивована тим, що подана заява стосується порядку та умов виконання рішення суду, що виходить за межі, встановлені ст.89 ГПК України.

Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області з ухвалою суду не погодилося і звернулося з апеляційною скаргою. Посилається на те, що:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014 року відповідача зобов'язано здійснити повернення коштів на підставі трьох платіжних доручень, але при цьому:

- згідно з нормами Порядку, виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845 (із змінами) Управління казначейства не може повернути кошти на підставі одного з вказаних платіжних доручень, оскільки на рахунки, що обслуговуються в Управлінні казначейства такі, кошти не зараховувалися.

Наразі з Порядку вбачається, що відповідний орган Казначейства вправі здійснювати повернення судового збору за ухвалою суду виключно за умови, що якщо кошти, що повертаються, зараховувалися на рахунки, що обслуговуються саме в Управлінні Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська і для підтвердження цього особа, якій повертаються кошти, надає такому органові Казначейства відповідний платіжний документ, на підставі якого останній перевіряє, чи дійсно кошти сплачувалися саме на рахунки, відкриті в цьому органові Казначейства.

В ухвалі відсутнє рішення про зміну порядку та способу його виконання, хоча про це було зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким роз'яснити рішення суду в частині повернення судового збору, враховуючи неможливість його повернення одночасно в сукупності за трьома платіжними документами № 40 від 15.01.2014 року, №225 від 03.03.2014 року, квитанції № 12582 від 24.02.2014 року. Просить суд встановити порядок і спосіб виконання вказаної ухвали, враховуючи таку неможливість виконання.

18.06.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Представник управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в судовому засіданні надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення учасників апеляційного провадження належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Розглянувши матеріали справи і вивчивши наявні в них докази, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засідання з викликом сторін, прокурора і у виняткових обставинах залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Процесуальні ж підстави для роз'яснення, ухвали зовсім інші і несуттєво відрізняються від підстав, вказаних у ст.121 ГПК України. Так, що за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущенні в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Таким чином, питання зміни порядку та способу виконання рішення не стосується його змісту, у той час як питання як роз'яснення рішення стосується саме його суті.

Вирішуючи поставлені в заяві клопотання, (а.с. 238 т.1) суд першої інстанції вірно вказав, що підстави для роз'яснення рішення відсутні, наразі вони стосуються виконання рішення, зміни порядку і способу його виконання.

Тобто, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою.

З матеріалів справи видно, що судовий збір сплачено до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (а.с. 9 т.1), наразі у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014 року у справі №922/144/14 постановлено повернути судовий збір з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, куди гроші не зарахувалися.

Оскільки в рішенні суду допущена помилка скаржник може виправити її шляхом заявлення відповідного клопотання про виправлення власне помилки судом першої інстанції, а не про роз'яснення рішення чи про зміну способу виконання.

Принаймі змінити цю ситуацію також можна шляхом апеляційного оскарження за умови відновлення строку на апеляційне оскарження і обґрунтування причин поважності його пропуску.

Судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, підстави для скасування її відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 101 - 103, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі №922/144/14 відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі №922/144/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 19.06.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.О. Вечірко