Рішення № 45352374, 16.06.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 925/948/15

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача - Ганнисик О.Ю. за довіреністю;

від відповідача - Біла А.І. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж м.Канів до фізичної особи-підприємця Біла Анни Іванівни м.Канів

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 9 968 грн. 86 коп. боргу, 50 грн. 61 коп. 3% річних та 1 736 грн. 66 коп. втрат внаслідок інфляції за невиконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води від 31.01.2012 № 174.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що протягом жовтня 2014 року - березня 2015 року позивач забезпечив відповідачу надання послуг з теплопостачання в кількості 8,027 Гкал (умовно змінна величина двоставкового тарифу) при приєднаному тепловому навантаженні 0,006200 Гкал/год (умовно-постійна величина двоставкового тарифу) згідно з встановленими тарифами на загальну суму 112622,87 грн., а відповідач за надані послуги розрахувався не вчасно та не в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що борг в сумі 9 968,8 грн. ним сплачено 12 червня 2015 р., затримка сплати якого сталася у зв'язку із значним ростом цін на товари, що знецінило товарні запаси, та через замороження грошових коштів в ПАТ «Банк «Київська Русь» внаслідок дій тимчасової адміністрації банку та визнання його неплатоспроможним, що підтверджується листом ПАТ «Банк «Київська Русь» від 14.04.2015 № 301.

Відповідач в судовому засіданні подала заяву, в якій просила суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців через перебування її у скрутному фінансовому стані через запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь», де відкритий рахунок і обліковуються обігові кошти, та вона не має можливості ними розпоряджатись.

Представник позивача не заперечував проти заяви щодо розстрочення виконання рішення суду на шість місяців.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2012 між сторонами було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 174, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), передбачені цим договором (а.с.8-9).

П.8 Додатку № 1 до вищевказаного договору передбачено, що розрахунки за спожите тепло здійснюються відповідачем на рахунок Теплопостачальної організації до 5 числа слідуючого за розрахунковим місяця (а.с.10).

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розмір та підстави виникнення боргу відповідач не оспорює.

Судом встановлено, що 12.06.2015 відповідачем сплачена сума боргу, заявлена до стягнення, на підставі квитанції № 13791091 від 21.06.2015 про перерахування коштів в розмірі 9968,86 грн. за опалення.

Представник позивача підтвердив факт сплати відповідачем вищевказаної суми боргу.

Аналізуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що на день розгляду справи предмет спору в частині основного боргу - відсутній. Відтак провадження в частині в частині стягнення основного боргу - припинити.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з листопада 2014 р. по березень 2015 р. кількість днів прострочення складає 128 календарних днів.

ДатаБоргДніРозмір 3%річних за кожен день (%)НарахованоЛистопад 2014 р.143,1070,00820,08Грудень 2014 р.2004,90310,00825,10Січень 2015 р.4515,81310,008211,48Лютий 2015 р.6640,47280,008215,25Березень 2015 р.7359,59310,008218,71Сума до сплати 50,61Розмір трьох відсотків річних від простроченої відповідачем суми становить 50 грн. 61 коп.

ДатаБоргІндекс інфляції, %НарахованоЖовтень 2014р.743,70102,43,43Листопад 2014 р.2004,90101,938,09Грудень 2014 р.4515,81100,522,58Січень 2015 р.6640,47103,1 205,85Лютий 2015 р.7359,59105,3390,06Березень 2015 р.9968,86110,81076,64Сума до сплати 1736,66Суд приходить до висновку, що розмір втрат позивача внаслідок інфляції за період з жовтня 2014 р. по березень 2015 р. становить 1736 грн. 66 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 50 грн. 61 коп. 3% річних та 1 736 грн. 66 коп. втрат внаслідок інфляції за невиконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води від 31.01.2012 № 174.

За приписами статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

З огляду на вищевикладене підстави для повернення позивачу судового збору відсутні. А тому, враховуючи, що відповідачем борг сплачено після порушення провадження у справі - витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення та аналізуючи доводи відповідача про необхідність надання розстрочки виконання судового рішення в порядку передбаченому п. 6 ст. 83 ГПК України, суд приходить до такого.

Господарський суд на підставі п. 6 статті 83 ГПК має право відстрочити, розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки/розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому суд бере до уваги, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених п.6 ст.83 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Так, з'ясовуючи матеріальні інтереси сторін та їх фінансовий стан, суд бере до уваги, що позивач, заявляючи позов, посилався на те, що передбачене Законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, суд бере до уваги, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому стані через запровадження із 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь», де відкритий рахунок відповідача і обліковуються його кошти на підставі Постанови Правління НБУ від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» рішення № 61. За приписами п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майно банку.

З огляду на вищевикладене суд вважає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення обґрунтованою, і такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 50 грн. 61 коп. 3% річних, 1 736 грн. 66 коп. втрат внаслідок інфляції та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору з фізичної особи-підприємця Біла Анни Іванівни (ідентифікаційний номер 1788704280, вул. 206 Девізії,6, кв.133, м. Канів, Черкаська область, 19000) на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж (код 02082657, вул.Енергетиків,30, м. Канів, Черкаська область, 19000).

В частині стягнення 9968,86 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Відстрочити виконання рішення у справі № 925/948/15 на шість місяців до 16 рудня 2015 року, по 297 грн. 88 коп. щомісячно.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено та

підписано 18.06.2015.

Суддя В.В.Єфіменко