Рішення № 45351642, 17.06.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 р. Справа №917/977/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, в особі Глобинської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. К. Маркса, 205, м. Глобине, Полтавська область, 39000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, поштова адреса: вул. Фалєєвська, 96, м. Миколаїв, 54030

про укладення договору

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Ричка І.В., довіреність № 1017/3177 від 18.03.2015 р.

від відповідача: Слободяник О.П., довіреність № 415 від 15.12.2014 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» про викладення пунктів Договору №633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії, а саме:

другий абзац пункту 9.4. Договору «Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, належно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору:

- при отриманні відомостей про те, що споживач втратив право власності або користування на свої об'єкти (об'єкт);

- при припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд.

Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору;

Перший та другий абзац пункту 2 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору: «Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії».

Останній абзац пункту 6 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору: «Оформлений належним чином Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) Споживач повертає Постачальнику у триденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками Постачальника».

Перший та другий абзац пункту 9 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору: «Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності у відповідності до п.5.5. цього Договору здійснюються при виконанні Споживачем наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів Постачальника до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додатково заявленого не пізніше п'яти робочих днів Постачальника після дня звернення;

в) за наявності виробничих можливостей у Постачальника.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні Постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати».

В обґрунтування вказаних позовних вимог Позивач зазначає, що:

Умова товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон», викладена в протоколі розбіжностей, про виключення п. 9.4. Договору не прийнята позивачем, у зв'язку з тим, що суперечить ч. 1 ст. 188 ГК України та п. 9.4 типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до Правил користування електричною енергією (Далі - ПКЕЕ));

Умови першого та другого абзаців пункту 2 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору викладені в редакції товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» не прийнята позивачем, у зв'язку з тим, що вони суперечать п. 6.6 ПКЕЕ;

Умови останнього абзацу пункту 6 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору викладені в редакції товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» не прийняті позивачем, у зв'язку з тим, що вони суперечать п. 6.13 ПКЕЕ;

Умови першого та другого абзаців пункту 9 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору викладені в редакції товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» не прийнята позивачем, у зв'язку з тим, що вони суперечать п.п. 4.2 та 4.4 ПКЕЕ.

У доповненнях до позову Представник публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії додатково зазначив вимогу про викладення пункту вказаного договору: Розрахунки за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевитрату договірних величин електроенергії та потужності, нарахування за актами про душення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Постачальника, здійснюються Споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які оплачують спожиту електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для Споживачів, які здійснюють розрахунки структурний підрозділ, який розташований в іншому місці.

Як роз'яснено у п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26 грудня 2012 року статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Суд, враховуючи положення ст. 22 ГПКУ, розцінює вказані доповнення, як заяву про зміну предмету позову.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 ГПК до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаної заяви, у зв'язку з тим, що вона подана після переходу до розгляду справи по суті.

Отже, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з тим, що воно подане після того як суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник Відповідача проти позову заперечує, наполягає на викладенні спірних пунктів договору у запропонованій ним редакції; зазначає, що представлений позивачем проект Договору не є таким, що складений на основі Типового договору, у ньому позивач істотно та виключно на свою користь відступив від умов Типового договору, чим порушує права товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» як споживача електричної енергії.

Враховуючи наявність заперечень, відповідач в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, 06 квітня 2015 року підписав зазначений договір разом з протоколом розбіжностей, які були направлені позивачу.

Відповідно до яких, не погодився з редакцією пунктів 9.4, 10 Договору та п. 2, 6, 9, 12, 13 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» і п. 4 додатку № 3 «Графік зняття показників засобу обліку електричної енергії та перелік об'єктів та засобів комерційного обліку»,

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

25 березня 2015 року Позивачем надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» для підписання проект договору про постачання електричної енергії.

Однак, не погоджуючись з деякими пунктами Договору, викладеними в редакції публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії, відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 181 ГК України складено протокол розбіжностей від 06 квітня 2015 року, який надіслано позивачу з підписаним Договором із застереженнями.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Позивачем, розглянуто вказаний протокол розбіжностей та 06 травня 2015 року надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» протокол узгодження розбіжностей до вказаного договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

На виконання вимог вищезазначених статей Господарського кодексу України та для належної процедури укладення Договору позивач підготував протокол узгодження розбіжностей, підготував і подав до суду позовну заяву про викладення вказаних умов Договору № 633 від 03 березня 2015 року в його редакції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про електроенергетику». Положеннями ст. 26 цього Закону встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГПК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Також, пунктом 8.2 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1997 року (далі - ПКЕЕ) встановлено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний, укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які розташовані на території його діяльності і заявили про бажання купувати електричну енергію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що укладення спірного договору обов'язкове для сторін у справі.

Умови типового договору про постачання електричної енергії визначені у додатку № 3 до ПКЕЕ.

Спірний пункт 9.4 Договору Позивач просить суд викласти в наступній редакції: «Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, належно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору:

при отриманні відомостей про те, що споживач втратив право власності або користування на свої об'єкти (об'єкт);

при припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд.

Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору».

Проте, як визначено у абзаці 2 пункту 9.4 Типового договору Додаток 3 до Правил користування електричною енергією Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України, у зв'язку з чим суд не може погодитися з твердженням публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії, що спірний пункт 9.4 Договору, в його редакції, відповідає вимогам Правил.

У зв'язку з чим, суд вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково та викладає спірні умови в редакції пункту 9.4 Типового договору Додаток 3 до ПКЕЕ.

Спірні перший та другий абзаци пункту 2 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору позивач, просить суд, задовольнити в наступній редакції: «Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії».

Пунктом 6.6 ПКЕЕ встановлено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон», в обґрунтування заперечень проти запропонованої позивачем спірної редакції абзаців пункту 2 вказаного додатку, посилаються на те, що між сторонами у цій справі вже існують договірні відносини з приводу постання електричної енергії, проте на інші об'єкти. Також, посилається на положення частини 7 статті 276 Господарського кодексу України, яка зобов'язує суб'єктів господарювання (енергопостачальника та споживача) встановити в умовах договору про постачання електричної енергії порядок оплати за електричну енергію та дає можливість сторонам договору передбачити один з трьох рівноправних варіантів оплати за електричну енергію, а саме: попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість відпущеної електричної енергії. Разом з тим зазначає, що відповідно до положень пункту 1.2 Правил авансовий платіж - це часткова оплата (у розмірі, обумовленому договором) заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії, яка здійснюється до початку розрахункового періоду; планові платежі - це перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів (розрахункового періоду); попередня оплата - це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді; розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Суд погоджується з доводом представника відповідача що, положення п. 6.6 ПКЕЕ не містить імперативного припису щодо обов'язкової форми розрахунку, як авансовий платіж, проте встановлює загальне правило - попередня оплата.

Проте, обставини справи вказують на те, що між сторонами у справі остаточної згоди щодо спірної умови про порядок розрахунків не досягнуто.

Отже, суд, в силу приписів ст. 627 ЦК України, не може погодитись з тим, що дані заперечення представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» ґрунтуються на вимогах закону та такі, що підлягають задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що редакція даного пункту, викладена позивачем у відповідності до вимог ПКЕЕ та чинного законодавства.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимога про викладення вказаного пункту договору в редакції публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії підлягає задоволенню.

Спірний останній абзац пункту 6 Додатку №2 «Про порядок розрахунків» до Договору містить наступні умови: «Оформлений належним чином Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) Споживач повертає Постачальнику у триденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками Постачальника».

Представник публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії у своїх поясненнях зазначає, що умови вказаного пункту відповідають положенням пункту 6.13 ПКЕЕ, яким встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції) та пункту 7.5 Додатку № 3 ПКЕЕ відповідно до умов якого на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності.

Проте, суд не погоджується з вказаними твердженням, у зв'язку з тим, що чинними ПКЕЕ не передбачена процедура, щодо визнання дійсним акту про прийняття-передавання використаної електричної енергії, у разі підписання його трьома представниками Постачальника.

Отже, суд дійшов висновку, що вимогам ПКЕЕ та законодавству, що регулює спірні правовідносини, відповідає лише перше речення останнього абзацу пункту 6 Додатку №2 до Договору. У зв'язку з чим, суд вказану вимогу задовольняє частково.

Спірні перший та другий абзаци пункту 9 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору позивач просить викласти у наступній редакції: «Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності у відповідності до п.5.5. цього Договору здійснюються при виконанні Споживачем наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів Постачальника до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додатково заявленого не пізніше п'яти робочих днів Постачальника після дня звернення;

в) за наявності виробничих можливостей у Постачальника.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні Постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати».

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» заперечує лише щодо умови: «а) звернення споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів Постачальника до закінчення розрахункового періоду;» обґрунтовуючи тим, що вказана умова чинним законодавством не передбачена та обмежує його право на звернення до публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії з відповідною заявою.

Представник публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії в обґрунтування вказаної вимоги посилається, на те, що Відповідно п.4.4. ПКЕЕ Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Також зазначає, що Споживач зобов'язаний за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду, звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірних величин (наприклад, розрахунковий період у Споживача з 20 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця згідно Договору), тому відповідно п.5.5 Типового договору (Додаток 3) звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої Правилами процедури. Відповідно пункту 4.4. ПКЕЕ Абзац 3 Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Якщо Споживач звернеться до Постачальника наприклад, 19 числа щодо коригування договірної величини, то в Постачальника не буде часу розглянути заяву та надати відповідь не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення та письмово надати споживачу відповідь про результати розгляду заяви. Тому, як зазначає позивач, і обмежує в термінах звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» з вказаною заявою, щоб у разі, використання додатково заявленого ліміту споживання електроенергії при не розглянутій заявці не було б перевищення договірних величин споживання електричної енергії, і не були застосовані санкції за споживання електроенергії понад договірну величину. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. № 441, яким зазначено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику», тобто, сплачують двократну вартість перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Запропонована позивачем умова про звернення споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів Постачальника до закінчення розрахункового періоду не знаходить свого відображення ні в ПКЕЕ, а ні в умовах Типового Договору.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, враховуючи викладене та положення ст. 627 ЦК України слід дійти висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Судові витрати покладаються на товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон».

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 81, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі його Глобинської філії задовольнити частково.

Викласти другий абзац пункту 9.4., перший та другий абзаци п. 2 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків», останній абзац пункту 6 Додакту № 2 «Порядок розрахунків», перший та другий абзаци пункту 9 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» договору № 633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії в наступній редакції:

Другий абзац пункту 9.4. Договору № 633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії: «Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.».

Перший та другий абзаци пункту 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору № 633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії: «Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.».

Останній абзац пункту 6 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору № 633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії: «Оформлений належним чином Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) Споживач повертає Постачальнику у триденний термін.».

Перший та другий абзац пункту 9 Додатку №2 «Порядок розрахунків» Договору № 633 від 03 березня 2015 року про постачання електричної енергії: «Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності у відповідності до п. 5.5 цього Договору здійснюються при виконанні Споживачем наступних умов:

а) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додатково заявленого не пізніше п'яти робочих днів Постачальника після дня звернення;

б) за наявності виробничих можливостей у Постачальника.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні Постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати.».

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, поштова адреса: вул. Фалєєвська, 96, м. Миколаїв, р/р 260030050188 в МФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 326739 (код ЄДРПОУ 1429113) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, п/р 26009173285071 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00131819 в особі Глобинської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. К. Маркса, 205, м. Глобине, Полтавська область, 39000, р/р 260343301366 філія Полтавське обласне управління АТ Державного ощадного банку України, код ЄДРПОУ 25717236, МФО 331467 - 1218,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 19.06.2015 р.

Суддя Сірош Д.М.