Рішення № 45351599, 08.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р.Справа № 510/680/13-ц

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шаманська К.І. за довіреністю № 315 від 02.02.2015р.

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, про стягнення 3 711,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось до Ренійський районний суд Одеської області із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення вартості електричної енергії в сумі 3 711,00 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом допущення відповідачами порушення Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. № 1357 у вигляді споживання електричної енергії, що постачається на об'єкт, який використовується у комерційних цілях, за тарифами, встановленими для населення.

Заочним рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 31.05.2011р. по справі № 2-318/2011р. заявлені позовні вимоги було задоволено, присуджено до стягнення із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 3 711 грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.

Ухвалою від 20.11.2014р. Ренійським районним судом Одеської області було скасовано ухвалене ним заочне рішення від 31.05.2011р. по справі № 2-318/2011р., із призначенням справи до розгляду в загальному порядку. В свою чергу, згідно із ухвалою від 17.12.2014р. Ренійським районним судом Одеської області вказану справу було передано для розгляду до господарського суду Одеської області за правилами підсудності, оскільки судом було з'ясовано, що один із відповідачів по справі - ОСОБА_3, здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та спірна сума заборгованості є такою, що виникла внаслідок здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності.

Після надходження матеріалів даної справи до господарського суду, в порядку ст. 2-1 ГПК України дану справу було передано на розгляд судді Оборотовій О.Ю., яка ухвалою від прийняла справу № 510/680/13-ц до свого провадження, із визначенням правового статусу ОСОБА_3 як фізичної особи - підприємця.

У зв'язку із перебуванням судді Оборотової О.Ю. на лікарняному станом на 06.04.2015р., за результатами проведеного на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 380 від 06.04.2015р. повторного автоматичного розподілу дану справу було передано на розгляд судді Желєзній С.П.

17.04.2015р. в судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість в сумі 3 711,00 грн. та судові витрати, а ОСОБА_4 просить залучити до участі у справі № 510/680/13-ц в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. За результатами розгляду даної заяви судом в порядку ст.ст. 24, 27, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України було постановлено ухвалу, якою провадження у справі № 510/680/13-ц в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", пред'явлених до ОСОБА_4, було припинено, а також залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

До моменту уточнення позовних вимог згідно із заявою публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі по тексту - ПАТ „Одесаоблнерего") відповідачі повністю заперечували проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості. Після поданого позивачем уточнення заявлених вимог, відповідач та третя особа будь-яких заперечень проти уточненого позову суду не надали та не забезпечили явку свого представника в судові засідання по даній справі, незважаючи на їх належне повідомлення про час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до Спеціального витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що виготовлений господарським судом, 12.08.1996р. ОСОБА_3 зареєструвалась в якості фізичної особи-підприємця з метою здійснення господарської діяльності.

Як стверджує позивач, в 2003 році за адресою: АДРЕСА_1, було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, без укладення договору на постачання електричної енергії. Починаючи з 07.02.2006р. за адресою: АДРЕСА_1, було розміщено продовольчий магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1" в якому, ОСОБА_3 здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується розпорядженням виконавчого комітету Ренійської міської ради № 175/ГИК-2006 від 07.02.2006р., а також дозволом на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг № 171 від 07.02.2006р.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про електроенергетику" визначено, що енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

В той же час, п.п. 1.1, 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності;

Проте, всупереч наведеним вимогам законодавства, ОСОБА_3 здійснювала споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, продовольчий магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1", із метою використання даного товару у власній підприємницькій діяльності без укладення відповідного письмово договору, сплачуючи при цьому вартість спожитої електричної енергії за тарифами, встановленими для категорії населення. Наведене підтверджується актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 0072702 від 21.01.2009., складеним посадовими особами ПАТ „Одесаобленерго".

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.

При цьому, оскільки між сторонами відсутні будь-які договірні відносини, суд вважає за необхідне звернутись до наступних положень закону.

Положеннями ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язковою умовою виникнення даного виду зобов'язань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Таким чином, в даному випадку, зважаючи на відсутність між позивачем та відповідачем укладеного договору на постачання електричної енергії, споживання відповідачем електричної енергії для здійснення господарської діяльності та відкриття абонентського рахунку на об'єкті електропостачання на ім'я третьої особи як для суб'єкта споживання „населення", суд доходить висновку, що ОСОБА_3 фактично набула право на майно позивача - електричну енергію, за відсутності на це відповідної правової підстави, у зв'язку з чим, зобов'язана відшкодувати її вартість за встановленими тарифами.

Відповідно до розрахунку по акту № 0072702 від 21.01.2009р., відповідачу було донараховано вартість електричної енергії як для суб'єкта споживання, відмінного від категорії „населення", з моменту прийняття Ренійською міською радою рішення про розміщення торговельного майданчику, а саме з 07.02.2006р. по грудень 2008 року, в сумі 3 711,00 грн. з урахуванням ПДВ. Обґрунтованість даного розрахунку в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не спростована ані відповідачем, ані третьою особою.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ „Одесаобленерго" вартості спожитої електричної енергії в сумі 3 711,00 грн., що має наслідком необхідність задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1, 26, 27 Закону України „Про електроенергетику", п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357, п.п. 1.1, 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України позов ПАТ „Одесаобленерго" про стягнення із ОСОБА_3 вартості спожитої електричної енергії в сумі 3 711,00 грн. слід задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, що були первісно сплачені позивачем при зверненні до суду в порядку цивільного судочинства, слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України. При цьому, оскільки ПАТ „Одесобленерго" не було сплачено в дохід державного бюджету судовий збір за розгляд даних позовних вимог в порядку господарського судочинства, відповідна сума підлягає стягненню із позивача в дохід державного бюджету. В свою чергу, відповідно до ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням даного позову із відповідача також слід стягнути на користь позивача судовий збір за розгляд даних позовних вимог в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, ідентифікаційний код 00131713/ вартість спожитої електричної енергії в сумі 3 711 грн. 00 коп. /три тисячі сімсот одинадцять грн. 00 коп./, державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. /п'ятдесят одна грн. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп. /тридцять грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, ідентифікаційний код 00131713/ до державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - Управління державної казначейської служби у м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, через Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 15.06.2015р.

Суддя С.П. Желєзна