Рішення № 45351208, 16.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/11863/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рітейл-Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 3561 грн. 07 коп.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Ярина О.А. (довіреність від 22.10.2014);

від відповідача - не прибув

встановив :

07.05.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рітейл-Страхування» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3561 грн. 07 коп.

28.05.2015 відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 2341 грн. 91 коп.

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2015 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

05.08.2013 між позивачем (страховик) та Щербіною Т.І (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1460.01.13 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Subaru Forester» та додатковим обладнанням.

18.04.2014 об 09 год. 30 хв. в м. Києві по вул. В. Василевської сталася дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП) за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер АІ3537СК під керуванням Кичкирука О.М. та транспортного засобу «Subaru Forester», державний номер АА2883НР, під керуванням Щербіни Т.І.

В результаті ДТП автомобіль «Subaru Forester», державний номер АА2883НР, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою Відділом ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2014 у справі № 761/12249/14-п винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано Кичкирука О.М.

У матеріалах справи містяться заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (Авто КАСКО та ОСЦПВВНТЗ) від 22.04.2014 відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталося 18.04.2014 та заява про виплату страхового відшкодування (Авто КАСКО та ОСЦПВВНТЗ) від 29.04.2014.

Відповідно до страхового акту № 00241.1401.01к від 05.05.2014 сума страхового відшкодування внаслідок ДТП склала 3010 грн. 31 коп. та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 3010 грн. 31 коп.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № 00241.1401.01к від 05.05.2014, була здійснена виплата страхового відшкодування за договором ФОП Мінькову О.О. у розмірі 3010 грн. 31 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 931 від 02.07.2014.

Відповідно до страхового акту № 00241.1401.02к від 14.05.2014 загальна сума страхового відшкодування внаслідок ДТП склала 4561 грн. 07 коп. та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сум 1550 грн. 07 коп.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № 00241.1401.02к від 14.05.2014, була здійснена виплата страхового відшкодування за договором ФОП Мінькову О.О. у розмірі 1550 грн. 76 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1013 від 17.06.2014.

Відповідно до звіту №2809/2391 від 29.07.2014 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу «Subaru Forester», державний номер АА2883НР, виконаного ТОВ «Юніверсал Асістанс-Україна» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12179/11 від 11.07.2011), вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Subaru Forester», державний номер АА2883НР, внаслідок пошкоджень, складає 4564 грн. 09 коп.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер АІ3537СК, була застрахована відповідачем згідно полісу №АС8309047, ліміт за шкоду майну становить 50000, франшиза - 1000.

13.10.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про компенсацію в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 4561 грн. 07 коп.

Враховуючи те, що відповідачем сума страхового відшкодування у розмірі 4561 грн. 07 коп. не відшкодована, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3561 грн. 07 коп.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester», державний номер АА2883НР, становить 4561 грн. 07 коп.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхових актів № 00241.1401.01к від 05.05.2014, № 00241.1401.02к від 14.05.2014 були здійснені виплати сум страхового відшкодування за договором у розмірі 3010 грн. 31 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 931 від 02.07.2014 та 1550 грн. 76 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1013 від 17.06.2014.

Вина особи Кичкирука О.М., який керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер АІ3537СК, встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2014 у справі № 761/12249/14-п.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АС8309047, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Subaru Forester», державний номер АА2883НР .

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АС8309047 встановлено ліміт за шкоду майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 1000 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3561 грн. 07 коп., а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3561 грн. 07 коп.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рітейл-Страхування» (03169, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 30930046) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3561 грн. 07 коп. та судовий збір в сумі 1827 грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 19.06.2015.

Суддя В.О. Демидов