Рішення № 45350980, 08.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №22/384За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Державного комунального підприємства «Житлоремфонд»

про стягнення 36155,09 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Левченко В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (далі - Відповідач) 146699,32 грн. заборгованості та санкцій за договором від 01.04.2001 на постачання теплової енергії у гарячій воді у зв'язку з неналежним виконанням Відповідач умов вказаного договору в частині оплати за отриману теплову енергію.

Заявою від 08.06.2015, прийнятою судом, Позивачем було зменшено позовні вимоги (у частині суми основного боргу) до 36155,09 грн. санкцій. Отже, відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої і вирішується спір.

Після поновлення провадження у справі у судове засідання 08.06.2015 Відповідач своїх представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП та матеріалів справи, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення повноважних представників покладається на Відповідача відповідно.

У поданому раніше відзиві Відповідач заперечував проти суми основного боргу, яку, однак було ним погашено, у зв'язку з чим Позивач заявою від 08.06.2015 зменшив вимоги.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Відповідач також не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати, якщо вважав за потрібне, будь-які додаткові пояснення та/або докази заздалегідь до судового засідання в письмовому вигляді через канцелярію суду, направити поштою, кур'єром тощо.

Клопотань про відкладення розгляду справи до початку та під час судового засідання не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як споживачем, договору від 01.04.2001 (далі - Договір), Позивач виробляє та поставляє Відповідачу теплову енергію, а останній зобов'язується своєчасно її оплачувати та здійснювати інші платежі, згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

До матеріалів справи на підтвердження обсягів та строків постачання Відповідачу теплової енергії за Договором за період 01.11.2006-01.05.2009 залучено облікові картки, у яких зафіксовано відповідні обсяги теплопостачання.

Судом враховано, що у матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами спору та/або розбіжностей щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії.

Відповідачем також не наведено обґрунтованих заперечень щодо правильності відомостей, наведених у вищеописаних облікових картках, у яких зафіксовано відповідні обсяги теплопостачання, та було надано суду контррозрахунку на спростування здійснених Позивачем нарахувань та наведеного ним розрахунку заборгованості.

Отже, матеріалами справи підтверджується, та Відповідачем не спростовано, що за період 01.11.2006-01.05.2009 Позивачем, на підставі вищеописаних документів та з застосуванням правомірних на той час тарифів нараховано Відповідачу 110544,23 грн. заборгованості за теплову енергію.

Судом розрахунок вищевказаної суми заборгованості перевірено, визнано обґрунтованим і арифметично правильним. Вказана заборгованість не була погашена Відповідачем станом на час звернення до суду з даним позовом, та була погашена вже після цього, тому заявою від 08.06.2015, прийнятою судом, Позивачем було зменшено позовні вимоги на суму основного боргу.

Разом з цим, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування і стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунків, їх арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 4880,12 грн. 3% річних та 31274,97 грн. інфляційних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ст. 49 ГПК України понесені Позивачем витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідача у частині задоволених позовних вимог. У частині зменшених вимог позову сума державного мита в розмірі 1105,44 грн. повертається Позивачу з Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 4880 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 12 коп. 3% річних, 31274 (тридцять одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 97 коп. інфляційних, а також 361 (триста шістдесят одну) грн. 55 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України 1105 (одну тисячу сто п'ять) грн. 44 коп. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2015

Суддя Сташків Р.Б.