Ухвала суду № 45350734, 17.06.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.2015 Справа № 908/1764/15-г

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073 м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, офіс. 101)

про визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

16.06.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання права власності на самохідний вібраційний HAMM Walze HD150TT шасі Р1830047.

Зустрічна позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Господарський суд зазначає, що розгляд справи по суті розпочався 20.04.15р., тому відповідач втратив можливість подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно із п 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 01.11.2011р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Крім того, відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

З огляду на вище викладене, вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 57 ГПК України та не дотримані приписи ст. 4 Закону України "Про судовий збір" щодо оплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки при звернені до господарського суду, позивач не здійснив оплату судового збору у встановленому розмірі, відповідно до заявлених позовних вимог.

Позивач у тексті позовної заяви зазначає, що підприємство на даний час знаходиться у важкому фінансовому стані внаслідок несплати державними установами та підприємствами - замовниками вартості виконаних нами робіт з ремонту та будівництва багатьох об'єктів автошляхового господарства нашої країни. Приймаючи до уваги такі обставини та значний розмір судового збору за подання даного позову підприємство не має змоги на даний час його сплатити.

Суд вважає, що клопотання позивача, зазначене у тексті позовної заяви не підлягає задоволенню, оскільки за приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, також нормами діючого законодавства не передбачено звільняти пенсіонерів від сплати судового збору, оскільки судовий збір перераховується до Державного бюджету України.

Заявником не додано жодних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

Відповідно до п. 4 статті 63 ГПК України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 63 п. 4, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява з додатком на 4 аркушах.

Суддя С.С. Дроздова