Постанова № 45350031, 15.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року 810/1838/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» (ТОВ «Інтерпродтрейд», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що дії ДПІ із зібрання та складання податкової інформації стосовно позивача є протиправними, оскільки податковим органом порушено порядок зібрання такої інформації, а висновки викладені у цій інформації не відповідають дійсності. Стверджували, що таку податкову інформацію, зібрану із порушенням чинного законодавства, було внесено податковим органом до своєї бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». У зв'язку із цим, просили:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо зібрання та складання податкової інформації від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687 стосовно спектру фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, з 1 травня 2014 року по 31 травня 2014 року та з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року;

- зобов'язати відповідача вилучити з бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову інформацію від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, у тому числі і у письмових запереченнях. Стверджував правомірність дій Інспекції щодо зібрання та складання податкової інформації від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687 стосовно позивача. Вказав, що податкова інформація не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а тому не тягне за собою правових наслідків і не порушує охоронюваних прав й інтересів позивача. Зазначив, що до бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» така інформація не вносилась.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» є юридичною особою, зареєстроване 26 грудня 2012 року (а.с.23), тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основним видом діяльності підприємства є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

11 березня 2015 року Інспекцією складено податкову інформацію за №161/10-13-22-05/38467687 стосовно спектру фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, з 1 травня 2014 року по 31 травня 2014 року та з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року (а.с.10-22).

У такому документі відображено наступні висновки: ТОВ «Інтерпродтрейд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; згідно аналізу баз даних ТОВ «Інтерпродтрейд» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками за період з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, з 1 травня 2014 року по 31 травня 2014 року та з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року; аналізом звітності з податку на додану вартість за той же період та наявної податкової інформації, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. Також вказано, що Інформація надається для врахування в роботі при дослідженні ланцюга формування податку на додану вартість відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України.

Судом з'ясовано, що повідомлення-рішення з приводу збільшення чи зменшення податкових зобов'язань позивача на підставі податкової інформації від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687, податковим органом не приймались.

У судовому засіданні представник позивача стверджував, що податковим органом не направлявся на адресу товариства запит про витребування копій первинних фінансово-господарських документів.

При цьому, представник відповідача вказав, що докази щодо складання запиту про надання інформації товариством «Інтерпродтрейд», як і будь-які інші докази наявності підстав для складання відповідної інформації податковий орган надати не має можливості. Стосовно ненаправлення запиту позивачу пояснив, що посадові особи Інспекції склали довідку щодо встановлення місцезнаходження товариства, у якій зазначили про факт невстановлення місцезнаходження ТОВ «Інтерпродтрейд» (а.с.126). Разом із тим, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини в довідці не наведено і суду податковим органом не представлено.

Позивач на спростування тверджень податкового органу про відсутність за адресою місцезнаходження надав суду докази свого знаходження за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1 А, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29 квітня 2015 року, в якому міститься запис про місцезнаходження позивача за вказаною адресою; копію договору оренди приміщення за вказаною адресою, укладеного між позивачем (орендар) і ТОВ «Києво-Святошинське ремонтно-будівельне управління», договір суборенди складських приміщень, укладений з ТОВ «Овочевий К'рай», акти приймання-передачі приміщень, фотографії приміщень, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди, рахунки-фактури для сплати коштів за відповідну оренду (а.с.26-28, 53-75). Крім того, подано штатний розклад товариства «Інтерпродтрейд» на 2014 рік, з якого вбачається, що кількість працівників такого суб'єкта господарювання у 2014 році складала 6 осіб, а щомісячний фонд заробітної плати - 14500 грн.

Ухвалою суду від 21 травня 2015 року судом у податкового органу витребовувались докази внесення (невнесення) до бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкової інформації від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687 стосовно спектру фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, з 1 травня 2014 року по 31 травня 2014 року та з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

З метою виконання вказаної ухвали суду Інспекцією було надано витяг (скріншот екрану) із такої бази даних (а.с.153-167).

За наслідками дослідження такого документу, суд констатує, що у системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за відповідні періоди податкова інформація від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687 не відображена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

За визначенням у статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За нормами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Як закріплено у підпункті 20.1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як закріплює пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

У силу приписів абзацу третього цього ж пункту письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абзац четвертий статті 73 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи.

У частині п'ятій цієї ж статті закріплено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом з'ясовано, що згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновала, буд. 1 А, записи про відсутність ТОВ «Інтерпродтрейд» за місцезнаходженням у реєстрі відсутні. Факт знаходження позивача за вказаною адресою підтверджується також іншими доказами, наявними в матеріалах справи і перерахованими вище.

Таким чином, враховуючи, що податковим органом у спірному випадку не було дотримано вимог Податкового кодексу України щодо направлення позивачу запиту про надання інформації, а також зважаючи, що наявність такого запиту відповідачем не доведена, примірник цього документу до суду не надано, хоча він неодноразово витребовувався у ДПІ у ході розгляду справи, більше того, Інспекцією не надано і будь-яких доказів наявності підстав для зібрання відповідної податкової інформації, а тому, відповідно, дії щодо зібрання та складання такої податкової інформації не можуть розцінюватись як правомірні, не відповідають викладеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності дій і рішень суб'єкта владних повноважень, і підлягають визнанню протиправними.

У зв'язку із цим, позовні вимоги у частині визнання протиправними дій щодо зібрання та складання податкової інформації підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини вимог, суд зазначає наступне.

За правилами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Таким чином, дійсно, зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів може податкова інформація, яка зібрана у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Разом із тим, хоча у спірному випадку інформація отримана із порушенням положень Податкового кодексу України, проте податковим органом надано докази на підтвердження того, що така інформація не вносилась до інформаційних баз контролюючих органів.

Оскільки податкова інформація стосовно діяльності позивача, складена 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687, не вносилась до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», тому, відповідно, і не може бути вилучена із такої інформаційної системи.

Таким чином, вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 146,16 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням їх немайнового характеру, суд вважає необхідним присудити на користь позивача судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 73,08 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо зібрання та складання податкової інформації від 11 березня 2015 року №161/10-13-22-05/38467687 стосовно спектру фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, з 1 травня 2014 року по 31 травня 2014 року та з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродтрейд» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 червня 2015 р.