Ухвала суду № 45349474, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. м. Київ К/800/12302/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного підприємства «Гал-Хліб»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р.

у справі № 2а-102/11/1370 (№ 3156/12/9104)

за позовом приватного підприємства «Гал-Хліб»

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 р. приватне підприємство «Гал-Хліб» (далі - позивач, ПП «Гал-Хліб») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області), в якому просило суд визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2010 р. № 0005232352.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р., в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. і прийняти нове рішення, яким частково позов задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 13.12.2010 р. № 0005232352 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 394 820 грн.

Представник позивача в судове засідання 17.06.2015 р. не з'явився.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав що не перешкоджає розгляду скарги по суті, в судове засідання 17.06.2015 р. не з'явився.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на її правонаступника, Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки сторони в судове засідання 17.06.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, скаргу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.11.2010 р. податковим органом була проведена перевірка господарської одиниці - каси підприємства суб'єкта господарської діяльності ПП «Гал-Хліб», що розташована за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 30.11.2010 р. № 4191/13/01/23/30367405 та встановлено порушення позивачем пункту 2.6, пункту 2.8, абзацу другого пункту 3.5, пункту 7.25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2010 р. № 0005232352, яким, згідно статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511 275,34 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 30.11.2010 р. № 4191/13/01/23/30367405 підставами для застосування до позивача зазначених у спірному рішенні сум штрафних (фінансових) санкцій слугували наступні обставини. Так, в ході проведення перевірки виявлено в касі підприємства готівкові кошти, а саме 18 874 грн., 2470 Євро, 750 доларів США, які не оприбутковані в касу підприємства у встановленому законом порядку. Згідно касової книги пронумерованої та прошнурованої від 15.07.2009 р. на 51 листах (останній запис в касовій книзі здійснено 15.11.2010 р. про одержання готівки з банку в сумі 12 774,86 грн.) та платіжних відомостей встановлено, що готівка видається з каси підприємства згідно платіжних відомостей, факт отримання не підтверджено підписом одержувачів (копії платіжних відомостей додаються), що приводить до зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець робочих днів (ліміт каси становить 0), а саме 15.08.2008 р. перевищено ліміт на 2849,49 грн.; 26.09.2008 р. - на 2849,49 грн.; 24.10.2008 р. - на 2849,49 грн.; 20.11.2008 р. - на 2948,43 грн.; 31.12.208 р. - на 2948,43 грн.; 24.02.2009 р. - на 3245,25 грн.; 16.04.2009 р. - на 9848,96 грн.; 15.07.2009 р. - на 10 146,50 грн.; 21.08.2009 р. - на 3535,14 грн.; 01.10.2009 р. - на 3535,14 грн.; 30.10.2009 р. - на 3535,14 грн.; 01.12.2009 р. - на 3591,57 грн.; 20.01.2010 р. - на 4085,74 грн.; 22.01.2010 р. - на 4085,74 грн.; 17.03.2010 р. - на 4984,42 грн.; 22.03.2010 р. - на 5023,16 грн.; 27.08.2010 р. - на 9988,87 грн.; 01.09.2010 р. - на 9844,62 грн.; 07.10.2010 р. - на 9844,62 грн.; 15.11.2010 р. - на 10 370,50 грн. Загальна сума понадлімітної готівки в касі, що не підтверджена підписами одержувачів становить 110 110,70 грн. Інших документів, які б спростовували порушення підприємством не надано. Разом з тим, встановлено зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець робочих днів (ліміт каси становить 0 грн.), а саме 22.01.2008 р. перевищено ліміт на 2511,71 грн.; 15.02.2008 р. - на 2360,57 грн.; 28.03.2008 р. - на 2800,01 грн.; 26.05.2008 р. - на 5649,50 грн.; 17.07.2008 р. - на 5698,48 грн. Загальна сума понадлімітної готівки в касі, що не підтверджена підписами одержувачів становить 148 152,24 грн.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а тому оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути визнане протиправним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Згідно пунктів 2.2., 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до пункту 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно пункту 7.25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, під час здійснення цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на обов'язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств, що перевіряються, розмінної монети для видачі здачі.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, по суті позивач погоджується з виявленими податковим органом порушеннями, однак вказує, що незаконним є застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 395 616,86 грн., оскільки з врахуванням статті 250 Господарського кодексу України, вказані санкції можуть бути застосовані протягом одного року.

У свою чергу помилковим є твердження судів попередніх інстанцій, що строки визначені у статті 250 Господарського кодексу України не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не встановлено обмеження строків застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що фінансова санкція у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є різновидом адміністративно-господарської санкції, яка застосовується уповноваженими органами державної влади протягом строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином в даному випадку необхідно встановити в якій частині спірні штрафні (фінансові) санкцій застосовані в межах строку встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, а які поза межами такого строку.

Касаційна ж інстанція згідно з частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на її правонаступника, Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Касаційну скаргу приватного підприємства «Гал-Хліб» - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. у справі № 2а-102/11/1370 (№ 3156/12/9104) - скасувати.

Справу № 2а-102/11/1370 (№ 3156/12/9104) направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко