Ухвала суду № 45349216, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/9991/24858/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012

у справі № 2а-7367/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торха»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торха» звернулося до суду з позовом про: визнання протиправними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо викладення в акті позапланової документальної невиїзної перевірки від 29.04.2011 № 1375/1800/35702051 висновків про порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів ТОВ «Торха» з постачальником матеріалів ТОВ «Енергія 2010»; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 31.05.2011 № 0000091800.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо викладення в акті позапланової документальної невиїзної перевірки від 29.04.2011 № 1375/1800/35702051 висновків про порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів ТОВ «Торха» з постачальником матеріалів ТОВ «Енергія 2010» та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 залишено без змін.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2011 № 0000091800 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 10376 грн., в т.ч. 10375 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки документальної позапланової невиїзної перевірки, викладені в акті від 29.04.2011 № 1375/1800/35702051, про порушення вимог п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - Кодексу). Порушення вимог цієї норми закону полягало в неправомірному включенні до складу податкового кредиту за лютий 2011 року податку на додану вартість за операціями з придбання дизельного палива та нафтопродуктів у ТОВ «Енергія 2010» на підставі договорів від 01.09.2010 № 01/09-1 та від 01.10.2010 № НР49 відповідно.

Відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Енергія 2010» відповідачем обґрунтована тим, що операції не мали реального характеру.

Відповідач виходив з неможливості здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Енергія 2010» з огляду на відсутність у цього підприємства офісних, складських приміщень, транспортних приміщень та земельних ділянок, трудових ресурсів та інших основних фондів. Крім того, відповідач посилається на відсутність первинних документів, які підтверджують фактичне перевезення товару, а саме - товарно-транспортних накладних.

Задовольняючи позов в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 № 0000091800, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт реального придбання позивачем товарів у ТОВ «Енергія 2010» у межах господарської діяльності підтверджено доказами.

При перевірці правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за періоди, що передували січню 2011 року, слід застосовувати положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а починаючи з січня 2011 року - ст. 198 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення платником податків господарської операції з придбання товару, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог вказаних норми законів при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на податковий кредит відсутні.

Висновки про нереальний характер господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Товарно-транспортна накладна, на відсутність якої вказує відповідач в обґрунтування своїх висновків про нереальний характер господарських операцій, не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника). Тому її відсутність у покупця товару за наявності інших належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій з поставки товару.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, питання реального вчинення господарських операцій має з'ясовуватися на підставі оцінки усіх таких доказів в їх сукупності.

Судами попередніх інстанцій належним чином досліджено обставини щодо реального вчинення позивачем господарських операцій та встановлено, що господарські операції позивача підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Судами також встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ «Енергія 2010» товар (дизельне паливо та нафтопродукти) відповідає видам діяльності, якими займається позивач, зокрема роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Відсутність у підприємства-контрагента певних основних засобів, складських та інших умов само собою не може свідчити про фіктивність господарської операції. За наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст, відсутність у юридичної особи основних засобів не спростовує фактичного здійснення операції.

Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Відповідачем при вирішенні справи у судах попередніх інстанцій не надано належних та допустимих доказів тому, що позивач укладав з контрагентом договори з метою незаконного отримання податкових вигод чи був обізнаним з певними протиправними діями контрагента при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції повно встановив обставини та надав їм правову оцінку на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні відносини, діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун