Ухвала суду № 45341907, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/921/15

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Миколаїв на постанову Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. по справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Миколаїв до приватного підприємства "Фірма "Олівін-Агро" про стягнення коштів у сумі 1431,46грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Миколаїв (далі ВВД ФСС) звернулося в суд із позовом до приватного підприємства "Фірма "Олівін-Агро" про стягнення коштів у сумі 1431,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Підприємство зобов'язано щомісячно, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до ВВД ФСС в розмірі 1,16% від фонду заробітної плати. В порушення даних вимог діючого законодавства України позивач несвоєчасно сплачував страхові внески, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на суму 1431,46грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума 1431,46грн., яку просить стягнути позивач, не є недоїмкою або пенею, а є сумою заборгованості зі сплати внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, позивачем не наведено обґрунтованих підстав для її стягнення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до даних розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2008р., заборгованість ПП «Фірма «Олівін-Агро» зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати складає 1431,46грн. (а.с.11). Вважаючи, що заборгованість позивачем самостійно визначена, проте не сплачена, позивач надіслав Підприємству лист щодо погашення заборгованості, проте, в добровільному порядку позивач заборгованість не погасив.

Перевіряючи правомірність вимог позивача щодо стягнення заборгованості з Підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011р., суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011р., та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011р., не сплачені станом на 1 січня 2011р., підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011р.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим ОСОБА_2.

Згідно ст.ст.16, 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення.

Відповідно до ст.45, 46 вищезазначеного ОСОБА_2 роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. В свою чергу, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до п.4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007р. №36 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

При цьому, у разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах (п.4.14 вищенаведеної Інструкції).

Про те, що днем виникнення у страхувальника обов'язку по сплаті страхових внесків є день одержання коштів на оплату праці, свідчить і порядок нарахування пені, визначений у пункті 5.2 Інструкції, що розпочинається з наступного дня після одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки). В свою чергу, згідно п.5.1 вищенаведеної Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2008р., заборгованість ПП «Фірма «Олівін-Агро» зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати складає 1431,46грн.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), сума, яку просить стягнути позивач, складається із суми внесків, які не сплачені у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та настання строку виконання зобов'язань, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Миколаїв - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1