Ухвала суду № 45341882, 16.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/355/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Гонконг-Інгланд Кепітал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення, є помилковими, необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи і прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено, суд скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000652230 від 23.07.2014 року.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України) фахівцями ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал", щодо підтвердження взаємовідносин із ПП "СРК Будмарин" за період січень, лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2014 року № 3751/15-53-22-3/38643334, яким встановлено, що ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал", в порушення п. 20.1.9, 20.1.13, п. 20.1 ст. 20 ПК України завищено від'ємне значення в лютому 2014 року на суму ПДВ - 577740 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ прийнято, оскаржуване у данії справі, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.07.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 577740 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки посилання на порушення ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" вимог п. 20.1.9, 20.1.13, п. 20.1 ст. 20 ПК України є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно з пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумах 1666,67 грн. та 32376,00 грн. (в сумі - 34042,67 грн.) позивачем було надано до суду укладений між ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" генеральний контракт на реконструкцію б/н від 22.05.2013 року на об'єкт за адресою: м. Одеса, пл. Катерининська, 4/1 (готель, ресторан та СПА-салон).

За умовами цього контракту Генпідрядник зобов'язується здійснити реконструкцію будівлі (будівельні роботи під ключ), в результаті чого повинен бути збудований об'єкт, а Замовник зобов'язується прийняти об'єкт та сплатити Генпідряднику ціну контракту (п. 2.1).

Згідно п. 3.8 Договору оплата ціни контракту здійснюється Замовником у порядку та строки згідно графіку платежем (додаток 2 до контракту).

Генпідрядник зобов'язаний приступити до виконанню робіт по контракту не пізніше червня 2013 року (п. 4.1 контракту).

Приймання робіт (частини робіт) Замовником здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) підписаного та наданого Генпідрядником або на підставі інших - документів, в порядку, передбаченому узгодженням сторін (п.8.1 контракту).

Факт передачі Генпідрядником та прийняття Замовником об'єкта підтверджується належним чином оформленим актом, який складався сторонами після виконання Генпідрядником усіх робіт.

На підтвердження виконання вимог генерального контракту на реконструкцію б/н від 22.05.2013 року, позивачем надано суду акт приймання-передачі технічного замовлення на розробку Проектної документації з реконструкції будівлі від 22.05.2013 року, довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання-передачі обмежень, умов розміщення і ТУ від 22.05.2013 року, акт приймання виконаних робіт №1 за лютий 2014 року, довідку про вартість виконаних робіт та витрати за лютий 2014 року, виписки по рахунку, копію візуалізації, по поверхні плани, розрізи щодо реконструкції нежитлових приміщень адміністративної будівлі під готель, ліцензії ДАБІ України, видані ПП "СРК Будмарин" від 12.10.2011, 05.07.2013, 25.10.2013 року, акт приймання-передачі будівельного майданчика від 22.05.2013 року до Генерального контракту на реконструкцію від 22.05.2013 року, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Крім того, у підтвердження кількісного складу працівників ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" суду надано належним чином засвідчені копії штатного розпису на 2014 рік від 31.12.2013 року, від 01.05.2014 року від 01.08.2014 року, наказу №1 від 21.03.2013 року "Про призначення директора", наказ № 2-КМ від 25.03.2013 року "Про призначення комерційного директора", наказ №1-ОС від 02.01.2014 року "про прийняття на посаду головного бухгалтера", наказ №2-ОС від 02.01.2014 року "про прийняття на посаду бухгалтера", наказ №18/07 від 18.07.2014 року "про звільнення з посади головного бухгалтера", копії табелів обліку робочого часу з січня по липень 2014 року.

Зазначені документи відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Наведені обставини, а також досліджені судом документальні докази колегія суддів вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції за вказаним договором фактично мали реальний характер, його виконання оформлено відповідно до вимог законодавства.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зменшення відповідачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість задекларованого позивачем за липень 2012 року.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи Податкового органу про встановлення ризиковості проведених ПП "СРК Будмарин" операцій з ПП "Гранд Стройгефест" та ТОВ "Інтерія ЛТД", оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента. Чинним законодавствов не передбачено обов'язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Також єпомилковими посилання ДПІ в акті перевірки дефекти змісту та походження актів виконаних робіт (КБ-2, КБ-3) за лютий 2014 року (невірно зазначений код ЄДРПОУ), оскільки зі змісту заяви-погодження №047-1/14 від 10.04.2014 року вбачається, що це лише описка, допущена ПП "СРК Будмарин" при складанні цих актів, яка в подальшому була погоджена з ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал".

Підсумовуючи все викладене, а також вимоги частини другої статті 71 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

ОСОБА_1