Ухвала суду № 45341386, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1125/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Військової частини А 2622, Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського ОВК стосовно незарахування ОСОБА_3 на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014 до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622;

- визнати неправомірною бездіяльність в/ч А2622 стосовно невиплати ОСОБА_3 нарахованої згідно наказів військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, від 02.01.2015 № 02 за грудень 2014 року, від 04.02.2015 № 90 за січень 2015 року, від 04.03.2015 № 169 за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 6043,66 грн.;

- стягнути з в/ч А2622 нараховану грошову компенсацію в сумі 6043,66 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач (Військова частина А 2622) подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом від 18.03.2014 № 20 військового комісара Новгород-Сіверсько-Семенівського ОРВК позивач був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «старший лейтенант».

Разом з тим, позивача не було зараховано на продовольче забезпечення з 18.03.2014 року, у зв'язку з мобілізацією при в/ч А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Згідно статті 1 Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 2.3. вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство» військовослужбовці Чернігівського ОВК та військових комісаріатів області знаходяться на продовольчому забезпеченні в/ч А2622.

Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Разом з тим, Чернігівським обласним військовим комісаріатом наказ про зарахування позивача, який був призваний на військову службу 18.03.2014 року, на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 було видано лише 10.12.2014 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що наказ № 575 від 10.12.2014 року, яким позивача зараховано на продовольче забезпечення, надійшов до Військової частини лише 03.03.2015 року.

Зазначене вище відповідачами не заперечується.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущену Чернігівським обласним військовим комісаріатом бездіяльності щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2014 році харчування за встановленими нормами військовослужбовців Чернігівського ОВК та військових комісаріатів області, призваних на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, Чернігівським ОВК та в/ч А 2622 забезпечено не було.

Відповідно до розпорядження ТВО Начальника тилу Збройних Сил України від 16.10.2014 р. № 341/4/10307Т (до № 341/4/9217т) замість встановленої норми харчування дозволяється виплата грошової компенсації замість норми харчування №1 - загальновійськова у розмірі 17.62 за добу. Підставою для виплати грошової компенсації є наказ командира військової частини (установи).

Так, наказом тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чернігівського ОВК № 575 від 10.12.2014 року містить вказівку про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 згідно затверджених відомостей (у т.ч. ОСОБА_3 згідно Додатку 10 до наказу від 10.12.2014 № 575 у розмірі 4545,96 грн.).

02.01.2015 року тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чернігівського ОВК видано наказ № 2 про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за грудень 2014 року у відповідності до відомостей нарахування у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям Чернігівського ОВК, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів (у т.ч. ОСОБА_3 згідно Додатку 10 до наказу від 02.01.2015 № 2 у розмірі 546,22 грн.).

04.02.2015 року військовим комісаром Чернігівського ОВК видано наказ № 90 про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за нормою №1 (загальновійськова) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 згідно затверджених відомостей у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям районних (міських) військових комісаріатів, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів військовослужбовців (у т.ч. ОСОБА_3 згідно Додатку 10 до наказу від 04.02.2015 № 90 у розмірі 493,36 грн.).

04.03.2015 року військовим комісаром Чернігівського ОВК видано наказ № 169 у якому зазначено про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за лютий 2014 року згідно затверджених відомостей у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям Чернігівського ОВК, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів (у т.ч. ОСОБА_3 згідно Додатку 10 до наказу від 04.03.2015 № 169 у розмірі 458,12 грн.).

В аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 (від 26.12.2014 № 234/31/82) зазначено, що втрату доходів на загальну суму 2446343,18 грн. (бюджетом 366951,48 грн. та фізичними особами на суму 2079391,70 грн.) було допущено внаслідок не нарахування та не виплати грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовцям Чернігівського обласного військового комісаріату, які були призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. При цьому, Північно-Східне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю МОУ в даному аудиторському звіті зазначило про необхідність в термін до 26 січня 2015 року організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2446343,18 грн.

Крім того, про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування «Північ» командиру в/ч А 2622.

Разом з тим, в/ч А 2622 не вчинялись дії щодо виплати останньої. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта про отримання ним наказу № 575 лише 03.03.2015 року спростовуються висновками Акту ревізії, згідно якого станом на 26.12.2014 року наказ був у відповідача в наявності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 2622 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 19.06.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.