Ухвала суду № 45341146, 09.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1759/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджест" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариство з обмеженою відповідальністю «Маджест» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17 листопада 2014 року № 0011932202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 15.10.2014 № 211 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Пазл-Строй» (код ЄДРПОУ 38545801) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 29.10.2014 № 1189/26-54-22-02-10/38885394 (далі - Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 52871,00 грн. за липень 2014 року.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.11.2014 № 0011932202, яким ТОВ «Маджест» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79306,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 52871,00 грн., за штрафними санкціями - 26435,50 грн.

Також, зі змісту Акта перевірки установлено, що до висновків про порушення позивачем податкового законодавства контролюючий орган дійшов у зв'язку з наступним.

Видані позивачу контрагентом ТОВ «Пазл-Строй» податкові накладні № 125 від 01.07.2014, № 126 від 10.07.2014, № 127 від 14.07.2014, № 128 від 16.07.2014, № 129 від 25.07.2014, № 130 від 28.07.2014 на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі ПДВ - 52870,59 грн., не зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також доводами контролюючого органу є відсутність документів, які свідчать про транспортування товару; відсутність реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Пазл-Строй»; відсутність на підприємстві журналу реєстрації довіреностей, підписи відповідальних осіб за отримання матеріальних цінностей; проведеною перевіркою встановлення відображення в бухгалтерському обліку записів, які не відповідають наявним (наданим) первинним документам; відсутність документів, які свідчать про якість товару (сертифікати відповідності, сертифікати якості на товар); дані акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 27.08.014 № 2279/26-55-22-07/38545801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй».

На підставі вказаних доводів відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру здійснення господарських операцій між ТОВ «Маджест» і ТОВ «Пазл-Строй».

Водночас, на підставі матеріалів справи судом щодо взаємовідносин між ТОВ «Маджест» і ТОВ «Пазл-Строй» установлено наступне.

17.05.2014 між ТОВ «Маджест» (Покупець) та ТОВ «Пазл-Строй» (Постачальник) укладено Договір поставки № 17/14, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного Договору на підставі накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до Розділу 2 Договору асортимент, кількість та ціна Товару кожної окремої партії визначаються Сторонами у Замовленні та вказується в накладних. Якість Товару повинна відповідати нормативам та стандартам, встановленим законодавством для Товару даного виду.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 ціна Договору складається із усіх сум накладних на Товар, який постачається за даним Договором окремими партіями. Ціна кожної окремої партії Товару зазначається у накладній.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW правил Інкотермс в редакції 2000 року (пункт 5.1 Договору).

Згідно з видатковими накладними № 1239 від 01.07.2014, № 1240 від 10.07.2014, № 1241 від 14.07.2014, № 1242 від 16.07.2014, № 1243 від 25.07.2014, № 1244 від 28.07.2014 позивачем придбано товар (детальний перелік яких зазначений в видаткових накладних, аркуш справи 44-49) на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі сума ПДВ - 52870,59 грн.

ТОВ «Пазл-Строй» вписано на адресу позивача податкові накладні № 125 від 01.07.2014, № 126 від 10.07.2014, № 127 від 14.07.2014, № 128 від 16.07.2014, № 129 від 25.07.2014, № 130 від 28.07.2014 на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі ПДВ - 52870,59 грн.

Кожна окрема з указаних податкових накладних відображає сплату ТОВ «Маджест» суму ПДВ меншу ніж 10000,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Маджест» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі офісними меблями.

Крім офісу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 5/1, позивач орендує виробничо-складські приміщення у ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Приміщення використовуються для тимчасового зберігання, комплектації, пакування придбаних матеріалів, товарів перед відправкою замовнику. (Копії документів підтверджуючі взаємовідносини за липень 2014 року, договір, акти виконаних робіт, сплата рахунку додані до матеріалів справи).

Товар (матеріали), придбані у TOB «Пазл-Строй» в липні 2014 року були реалізовані TOB «Глорія Джинс» та TOB «Корн Хаус» в липні 20014 року.

Перевезення товару (матеріалів) від постачальника TOB «Пазл-Строй» до позивача відбувалось перевізниками ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 10.07.2014, від 14.07.2014, від 16.07.2014, від 25.07.2014, від 28.07.2014.

Форми розрахунків з усіма контрагентами - безготівкові. Взаємовідносини за липень 2014 року підтверджуються копіями договорів, актів виконаних робіт, видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, виписками банку.

Так, на підтвердження вищевикладеного надано копії наступних документів:

- договір оренди нежитлового приміщення № 03/03/2014-М від 03.02.2014 з ФОП ОСОБА_2, акт надання послуг по оренді за липень 2014 року, банківська виписка, яка підтверджує розрахунки за надані послуги;

- договір поставки від 03.02.2014 № 0302/1 з TOB «Корн-Хаус» (адреса поставки - м. Київ), видаткові накладні та до них товарно-транспортні та податкові накладні, банківські виписки, які підтверджують розрахунки за відвантажений товар;

- договір поставки торгівельного обладнання № 23/06/14 від 23.06.2014 з TOB «Глорія Джинс» (адрес поставки - м. Кривий Ріг), видаткові накладні та до них товарно-транспортні та податкові накладні, банківські виписки, які підтверджують розрахунки за відвантажений товар.

- договір на перевозку вантажу автомобільним транспортом № 190 від 24.07.2014, № 196 від 28.07.2014 з ФОП ОСОБА_4 (м. Київ - м. Кривий Ріг), акти виконаних робіт та банківська виписка, яка підтверджує розрахунки за надані послуги;

- договір транспортного експедирування № 54 від 15.10.2013 з ФОП ОСОБА_3 на перевезення вантажу по м. Києву, акти виконаних робіт, податкові накладні та банківські виписки за липень 2014 року, які підтверджують розрахунки за надані послуги;

-податкова декларація з ПДВ та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року, з квитанціями про прийняття;

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631, 31 за липень 2014 року, акти звірок з постачальником та покупцями станом на 05.03.2015.

Водночас, позивачем надано реєстр виданих та отриманих накладних податкових накладних за липень 2014 року із квитанцією № 2, яка свідчить про прийняття податковим органом вказаного реєстру.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Пазл-Строй» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014, позов ТОВ «Пазл-Строй» задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію на підставі акта № 2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, та які були змінені на підставі акта № 2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта № 2279/26-55-22-0738545801 від 27.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини ТОВ «Маджест» з контрагентом ТОВ «Пазл-Строй» документально підтверджені та мали реальний характер, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Таким чином,дані акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 27.08.014 № 2279/26-55-22-07/38545801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» не можуть бути визнані як належний та беззаперечний доказ відсутності реального здійснення господарських відносин між ТОВ «Маджест» і вказаним контрагентом, оскільки перевірка діяльності контрагента позивача на підставі документальних матеріалів фактично не здійснювалась, а висновки цього акта спростовано судовими рішеннями під час розгляду іншої адміністративної справи.

Відповідно до положень пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Таким чином, на час виникнення правовідносин позивача і ТОВ «Пазл-Строй» останнє не було зобов'язане здійснювати реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі містили суми ПДВ менші, ніж 10 000 грн.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «МВЦ» з контрагентами ТОВ «Маджест» і ТОВ «Пазл-Строй» підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, зокрема, товарно-транспортними накладними, видатковими і податковими накладними, а позивач правомірно на їх підставі сформував податковий кредит з ПДВ у зв'язку з наступним.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставини фактичної поставки товарів підтверджуються окрім податкових накладних, також іншими первинними документами, що свідчать про придбання товарів позивачем в межах власної господарської діяльності.

Як установлено в ході розгляду цієї справи, надані ТОВ «Пазл-Строй» первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, оформленні в межах виконання договору, укладеного позивачем з цим контрагентом, відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Як установлено під час розгляду справи, результати спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Пазл-Строй» належним чином відображені у податковій звітності, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагента. Реальність отримання за договором товару також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.

Водночас, реальне понесення витрат ТОВ «Маджест» на отримання товарів від ТОВ «Пазл-Строй» підтверджено дослідженими під час розгляду справи банківськими документами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так, на момент укладення та виконання спірного правочину позивачем з ТОВ «Пазл-Строй» вказана юридична особа-контрагент не була припинена у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин була наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, була зареєстрованим платником ПДВ.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагента позивача ТОВ «Пазл-Строй».

При цьому, на думку колегії суддів, відсутність платника податків за місцем реєстрації не може свідчити про нереальність здійснення правочинів, оскільки платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість та здійснив витрати на отримання товарів не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги доведеність позивачем доцільності та подальшого використання у власній господарській діяльності отриманих від контрагента товарів.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «Маджест» під час здійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Пазл-Строй», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами правовідносин з цим контрагентом.

Водночас, установлені в ході розгляду справи обставини спростовують доводи податкового органу.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Отже, доводи податкового органу про відсутність реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Пазл-Строй» та відсутність на підприємстві журналу реєстрації довіреностей, підписи відповідальних осіб за отримання матеріальних цінностей, не можуть бути беззаперечним доказом про нереальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Пазл-Строй» та непідтвердженість поставки товару.

Таким чином, аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності всіх обов'язкових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських відносин із ТОВ «Пазл-Строй» за липень 2014 року та про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість на суму 79306,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 52871,00 грн., за штрафними санкціями - 26435,50 грн.,оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Борисюк Л.П.