Постанова № 45339151, 08.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2015 року 16:25 № 826/6982/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Савченко А.А. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними дій, скасування наказу

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» (надалі - позивач або ТОВ «Альфа-Забава») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дії щодо призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки та скасування наказу відповідача від 14.04.2015 року № 636.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що враховуючи надання позивачем відповідей за запитами відповідача у встановлений Податковим кодексом України строк, у останнього не було правових підстав для проведення відносно позивача документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного спірного наказу про її проведення згідно вимог Податкового кодексу України

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи спірні дії та наказ відповідача законними, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позиції сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до підпункту 20.1.2. пункту 20.1. статті 20 та на підставі абзацу 4 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчила про можливі порушення позивачем податкового законодавства (статей 44, 185, 186, 187, 188, 198, 201 Податкового кодексу України), надсилалися позивачу запити від 09.09.2014 року № 19884/10/26-53-22-05-11 (отриманий позивачем 22.12.2014 року) та від 23.12.2014 року № 26263/10/26-53-22-04-11 (отриманий позивачем 23.02.2015 року), якими пропонувалося надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку (податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з контрагентами, відповідно, ТОВ «ТРЕЙДЛЕНД», ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ», ТОВ «БЕСТ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «МАРКЕТ-СЕРВІС СВЯТОШИНСЬКИЙ» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року.

Крім того, відповідачем, відповідно до підпункту 20.1.2. пункту 20.1. статті 20 та підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із отриманням податкової інформації, про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях позивача, надсилався останньому запит від 12.03.2015 року № 5816/10/26-53-22-05-11 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому аналогічно, як і в попередніх запитах, пропонувалося надати пояснення та їх документальне підтвердження по господарських відносинах з контрагентами - ТОВ «СОЮЗ-ГРУПП», ТОВ «ДЕВІЛОН», ТОВ «СІМБА ТОЙЗ УКРАЇНА», ТОВ «АМІГО И С» та ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року.

У відповідь на зазначені запити, відповідно, листами від 29.12.2014 року № 200, від 26.02.2015 року та від 30.03.2015 року № 56, позивач повідомив відповідача про те, що вони складені з порушенням вимог податкового законодавства, отже дії відповідача щодо зобов'язання позивача надати певну інформацію та її документальне підтвердження є протиправними, при цьому, з огляду на зазначене, позивач звільняється від обов'язку надавати відповіді на такі запити.

Наказом відповідача від 14.04.2015 року № 636 «Щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки», на підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, призначено проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТРЕЙДЛЕНД» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року, ТОВ «БЕСТ БІЗНЕС ГРУП» та ТОВ «МАРКЕТ-СЕРВІС СВЯТОШИНСЬКИЙ» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року, ТОВ «СОЮЗ-ГРУПП», ТОВ «ДЕВІЛОН», ТОВ «СІМБА ТОЙЗ УКРАЇНА», ТОВ «АМІГО И С» та ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року.

Відповідачем також оформлене направлення на перевірку від 15.04.2015 року № 2173, яке було отримане представником позивача.

Наказом відповідача від 22.04.2015 року № 697 «Про продовження терміну виїзної позапланової документальної перевірки» термін проведення перевірки позивача було продовжено на 2 робочих дні та оформлене відповідне направлення від 22.04.2015 року № 2236, яке отримане представником позивача.

На підставі зазначених документів, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ТРЕЙДЛЕНД» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року, ТОВ «БЕСТ БІЗНЕС ГРУП» та ТОВ «МАРКЕТ-СЕРВІС СВЯТОШИНСЬКИЙ» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року, ТОВ «СОЮЗ-ГРУПП», ТОВ «ДЕВІЛОН», ТОВ «СІМБА ТОЙЗ УКРАЇНА», ТОВ «АМІГО И С» та ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.05.2015 року № 598/26-53-22-05-21/32378340, на підставі якого, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року № 0001802205 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151103,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 75552,00 грн.

Позивач вважає наказ відповідача від 14.04.2015 року № 636 та дії по проведенню відносно нього відповідної перевірки протиправними, що і стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, а також поясненням представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, , встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Враховуючи викладене, податковий орган має право у передбаченому законодавством порядку призначати та проводити документальні перевірки з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Кодексу).

Таким чином, посадові особи контролюючого вправі приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, зокрема, направлення письмового запиту платнику податку та відсутність з його боку належного реагування на письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 73.3. статті 73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося раніше, відповідачем надсилалися позивачу запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 09.09.2014 року № 19884/10/26-53-22-05-11, від 23.12.2014 року № 26263/10/26-53-22-04-11 та від 12.03.2015 року № 5816/10/26-53-22-05-11, на які позивачем були надані відповіді від 29.12.2014 року № 200, від 26.02.2015 року та від 30.03.2015 року № 56 про відсутність підстав для надання запитуваної інформації та її документального підтвердження з підстав складання запитів з порушенням вимог, встановлених Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 78.4. статті 78 Кодексу, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, наказом відповідача від 14.04.2015 року № 636 «Щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки», на підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, була призначена відповідна позапланова документальна виїзна перевірка позивача.

За приписами пункту 78.5. статті 78 Кодексу, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 Кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що копія наказу відповідача від 14.04.2015 року № 636, а також направлення на перевірку були вручені представнику позивача під розписку, що дало відповідачу право на проведення відповідної перевірки.

Крім того, судом встановлено, що представники контролюючого органу були допущені позивачем до перевірки, відповідна перевірка проведена, результати її оформлені актом від 05.05.2015 року № 598/26-53-22-05-21/32378340, на підставі якого, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року № 0001802205.

При цьому, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові вiд 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калiнiнському районi м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькiй областi, про скасування рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй, в якій зазначено, що платник податкiв, який вважає порушеним порядок та пiдстави призначення податкової перевiрки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осiб контролюючого органу до такої перевiрки. Якщо ж допуск до проведення перевiрки вiдбувся, в подальшому предметом розгляду в судi має бути лише суть виявлених порушень податкового та iншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згiдно з правовою позицiєю Верховного Суду України, саме на етапi допуску до перевiрки платник податкiв може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалiзувавши своє право на захист вiд безпiдставного та необґрунтованого здiйснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевiрки нiвелює правовi наслiдки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначеннi податкової перевірки.

Вiдтак, позови платникiв податкiв, спрямованi на оскарження рiшень (у тому числi наказiв про призначення перевiрки), дiй або бездiяльностi контролюючих органiв щодо призначення та/або проведення перевiрок можуть бути задоволенi лише в тому разi, якщо до моменту винесення судового рiшення не вiдбулося допуску посадових осiб контролюючого органу до спiрної перевiрки.

В iншому разi в задоволеннi вiдповiдних позовiв має бути вiдмовлено, оскiльки правовi наслiдки оскаржуваних дiй за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до вiдновлення порушених прав платника податкiв, оскiльки пiсля проведення перевiрки права платника податкiв порушують лише наслiдки проведення вiдповiдної перевiрки.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки спірний наказ до проведення перевірки позивачем не оскаржувався, представники податкового органу були добровільно допущені до перевірки, результатом якої став негативний для позивача наслідок - складання відносно нього податкового повідомлення-рішення. Отже, на даний час, належним способом захисту порушеного права може бути оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача від 28.05.2015 року № 0001802205, прийнятого на підставі акта про результати спірної документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 05.05.2015 року № 598/26-53-22-05-21/32378340.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справ, надані сторонами докази та пояснення їхніх представників, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами частини 1 статті 9, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій