Постанова № 45338759, 16.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2015 року № 826/7021/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі та спортивні майданчики" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексу - відповідач) в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 грудня 2014 року № 0021001501 та від 26 березня 2015 року № 0021011501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7021/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 травня 2015 року.

У судовому засіданні 06 травня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту статті 75, статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики».

За результатами перевірки складно Акт від 16 грудня 2014 року № 1294/26-54-15-01-11 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 126.1 статті Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 16 грудня 2014 року № 1294/26-54-15-01-11ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесла податкове повідомлення - рішення:

- № 0021001501, яким за затримку на 79,74,70,68,58,44,39,34 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 457104,80 грн. ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 91420,96 грн. за платежем - податок на додану вартість;

- № 0021011501, яким за затримку на 16,14 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5388,00 грн. ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 538,80 грн. за платежем - податок на додану вартість.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду, Головним управлінням ДФС у м. Києві скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року № 0021011501 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4,80 грн., в іншій частині залишено без змін (копія рішення від 20 березня 2015 року № 4574/10/26-15-10-06 міститься в матеріалах справи).

У свою чергу, листом ДФС України від 09 квітня 2015 року № 7486/6/99-99-10-01-02-25 податкові повідомлення - рішення від 16 грудня 2014 року № 0021011501 та № 0021001502- залишено без змін.

За наслідками скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року № 0021011501 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4,80 грн., контролюючим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2015 року № 0021011501, яким ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики» зобов'язано сплатити штраф у сумі 534,00 грн. за платежем - податок на додану вартість;

Посилаючись на порушення строків проведення контролюючим органом перевірки податкової звітності позивача, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України, що призвело до протиправного винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення: на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, камеральна перевірка податкової декларації позивача за квітень-вересень 2014 року, з граничними термінами подання 20 травня 2014 року, 20 червня 2014 року, 27 липня 2014 року, 20 серпня 2014 року, 22 вересня 2014 року та 20 жовтня 2014 року, проведена контролюючим органом 16 грудня 2014 року, тобто з порушення вимог пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Однак, суд зауважує, що порушення податковим органом процедури винесення податкових повідомлень-рішень не спростовує факту порушення ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики» податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо неналежного прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженими.

Враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів на спростування висновків викладених в акті 16 грудня 2014 року № 1294/26-54-15-01-11 щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість по самостійно поданим деклараціям, суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року № 0021001501 та від 26 березня 2015 року № 0021011501, які винесені контролюючим органом відносно ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики».

Таким чином, суд приходить до висновку, що окремі порушення встановленої процедури прийняття податкових повідомлень-рішень не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за вказані порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 08.08. 2010 року у справі № К-18621/07.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 183,91 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1655,09 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» (код ЄДРПОУ 37095763) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1655,09 (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять гривень дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник