Постанова № 45338376, 02.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 червня 2015 р. №820/8648/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Принцевській Ю.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області - ОСОБА_3,

представника відповідача - Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області -

ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

третьої особи - ОСОБА_7,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_8 до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області ОСОБА_3, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області про скасування розпоряджень, скасування реєстрації Державного акту, визнання рішення протиправним , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_8, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9, як незаконне;

- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_9, як незаконне;

- скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ №944874, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664;

- визнати протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі №РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.02.2014 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №944874, виданого 12.10.2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16.12.2011 року № 876 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для відведення індивідуального садівництва ОСОБА_9В.». Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19.07.2012 року № 514 «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_9В.». Визнано протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі №РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.02.2014 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року скасовані і справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, що занесена до журналу судового засідання, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Малоданилівську селищну раду Дергачівського району Харківської області, а також ОСОБА_7.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року залучено до участі у справі в якості відповідача Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому належить земельна ділянка на праві приватної власності площею 0,10 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 жовтня 1996 року серії ХР №10-38-050002. Позивач зазначив, що для проведення державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру він надав до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі технічну документацію щодо спірної земельної ділянки. Проте, на думку позивача, відповідачем прийнято неправомірне рішення про відмову у внесенні відомостей у зв'язку з тим, що земельна ділянка позивача перетинається з іншою земельною ділянкою.

Відповідач - Відділ Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області заперечував проти задоволення позову, від представника відповідача ОСОБА_10 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача зазначив, що запис про земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:00:003:16 в державному земельному кадастрі не скасовувався, в Державному земельному кадастрі наявні відомості про зазначену земельну ділянку. Стосовно внесених до Державного земельного кадастру змін щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:16 зазначив, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 р. по справі К/800/44770/14 до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області не надходила, її зміст державним кадастровим реєстраторам невідомий, зміни до відомостей про зазначену земельну ділянку було внесено на підставі заяви ОСОБА_8, наданої документації із землеустрою та ухвали Харківського апеляційного суду, згідно якої постанова Харківського окружного адміністративного суду, якого визнано протиправним рішення державного кадастрового реєстратора від 24.02.2014 р. залишена без змін. На підставі зазначених документів зареєстровано земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6322055900:00:003:1654 площею 0,1 га, розташовану в смт. М. Данилівка Дергачівського району Харківської області по вул. Архітекторів, на підтвердження чого надано копію витягу з Державного земельного кадастру про зазначену земельну ділянку.

ОСОБА_10 особа ОСОБА_5 проти позову заперечувала через канцелярію суду надала письмові заперечення, в яких зазначила, що спірну земельну ділянку придбала у відповідності до чинного законодавства на підставі договору купівлі - продажу у громадянина ОСОБА_9 Вважає, що рішення відповідача про відмову у внесення відомостей до Державного земельного кадастру є правомірним, а також вважає, що відповідач при винесенні зазначеного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

ОСОБА_10 особа ОСОБА_9 проти позову заперечував, від представника третьої особи ОСОБА_11 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник третьої особи зазначив, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11.11.2009 року по справі №2-2649/2009 визнано дійсним договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_12 та ОСОБА_8, а також визнано за ОСОБА_12 право власності на зазначену земельну ділянку, зазначене рішення набрало законної сили. На підставі зазначено представник третьої особи вважає, що в даному випадку ОСОБА_8 не може бути позивачем, оскільки не є власником земельної ділянки.

Представники позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Дергачівської РДА Харківської області - ОСОБА_4 заперечувала у судовому засіданні проти задоволення позову, оскільки приймаючи спірні розпорядження відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб визначений чинним законодавством , а також на підставі належної документації.

Відповідач державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що під час спірних правових відносинах діяв у відповідності до чинного законодавства.

Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_5 придбала земельну ділянку на підставі договору купівлі - продажу від 29.10.2012 р. та державного акту на право власності серія ЯМ№944874 за кадастровим номером 6322055900:00:003:1516 та вважає, що позивачу правомірно відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а розпорядження Дергачівською районною державною адміністрації Харківської області прийняті в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, прав та інтересів позивача вказані розпорядження не порушують, оскільки земельну ділянку позивачу, право на яку було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР-10-38-050002 від 25 жовтня 1996 року, була надано в межах населеного пункту, земельна ділянка позивача має інше цільове призначення, згідно положень чинного на той час Земельного кодексу України від 18.12.1990 року земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків надавалися із земель населених пунктів. Також представник зазначав, що земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_5, знаходиться за межами населеного пункту, її цільове призначення за даними довідки 6-зем - землі сільськогосподарського призначення, ОСОБА_5, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1516, не зверталася із заявами до повноважних органів про зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Представник Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області в судове засідання не прибув, про час дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОСОБА_10 особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області в судове засідання не прибули, про час дату місця повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9, як незаконне; скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_9, як незаконного; скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ №944874, виданого 12 жовтня Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 25.10.1996 року на підставі рішення Малоданилівської селищної Ради народних депутатів від 08.10.1996 року № 285 ОСОБА_13 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована на території смт. Мала Данилівка вул. Архітекторів серії ХР №10-38-050002.

Як вбачається з зазначеного Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого позивачу, земельна ділянка має наступні межі: від А до Б - землі Малоданилівської селищної ради ( 20.00), від Б до В - землі гр. ОСОБА_14 (50.00), від В до Г - землі гр. ОСОБА_15 (20.00), від Г до Д - землі ОСОБА_16, від Д до А - землі гр. ОСОБА_17 (50.00). Кадастровий номер цієї земельний ділянки відсутній.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9 від 16.12.2011 року № 876, ОСОБА_9 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,1200 га у тому числі ріллі - 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту з подальшою передачею у власність.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_9 від 19.07.2012 року №514, земельну ділянку площею 0,10 га було передано гр. ОСОБА_9 у приватну власність.

При цьому, суд зазначає, що розпорядження Дергачівською районною державною адміністрацією були прийняті на підставі даних державного земельного кадастру, які зазначені в Довідці від 20.10.2011 року № 149 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), виданої Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), яку затверджено наказом Держкомстату України від 05.11.98 року N 377 та зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.98 року за N 788/3228, що розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93р. №15. У Довідці від 20.10.2011 року № 149 зазначено місце розташування земельної ділянки - на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, статус земельної ділянки - землі запасу, характеристики земельної ділянки - чорноземи опідзолені і реградовані, земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель.

12.10.2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області ОСОБА_9 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ЯМ №944874), в якому вказане місце розташування земельної ділянки - на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району (за межами населеного пункту), категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове використання - для ведення садівництва, кадастровий номер: 6322055900:00:003:1516, опис меж: від А до Б - землі Малоданилівської селищної ради (19.68 + 50.57), від Б до В - вул. Українська, 9 (13.39), від В до Г - вул. Українська, 7 (6.10), від Г до А - вул. Архітекторів, 10 (49.99).

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка, яка була надана у власність ОСОБА_8 у відповідності до чинного на той час Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, визначена такою, що знаходиться в межах населеного пункту, віднесена до категорії земель населених пунктів, цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

При цьому суд зазначає, що опис меж цієї земельної ділянки не співпадає з описом меж земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_9 межі лише перетинаються.

Суд зазначає, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_9, знаходиться за межами населеного пункту, категорія земель - сільськогосподарське призначення, цільове використання - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 6322055900:00:003:1516. Опис меж цієї земельної ділянки також не співпадає з описом меж, вказаних в Державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому позивачу у 1996 році.

Як встановлено з пояснень державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області - ОСОБА_3 наданих в судовому засіданні, позивач як власник земельної ділянки, з 1996 року до лютого 2014 року не вчиняв будь-яких дій щодо привласнення кадастрового номеру за земельною ділянкою, через що відомості щодо нього відсутні. Також відповідач зазначив, що до його повноважень не входить перевірка причин перетину меж земельної ділянки, оскільки не вправі перевіряти правомірність документів, на підставі яких вони встановлені.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст. 17 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. передача земельних ділянок у власність повинна була здійснюватися за погодженими проектами їх відведення.

Суд зазначає, що надані позивачем копії матеріалів по передачі присадибної земельної ділянки ОСОБА_8 фактично не є проектом відведення такої земельної ділянки, оскільки в них вже міститься посилання на Державний акт про право власності на земельну ділянку 1996 року, виданий позивачу.

Статтею 78 Земельного кодексу України встановлено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю визначено, зокрема, державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на вільні землі державної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9 від 16.12.2011 року №876, а також розпорядження про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту гр. ОСОБА_9 від 19.11.2012 року №514, були прийняті відповідачем відповідно до вимог ст. 17, 35, 116, 118, 121 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час їх прийняття) та ст. 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Прийняті відповідачем розпорядження не порушують прав та інтересів позивача, якому земельна ділянка надавалася у власність в межах населеного пункту, з іншим видом цільового використання.

Судом встановлено, що 29.10.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, що знаходиться на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6322055900:00:003:1516, зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстрований в реєстрі за № 1417. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва.

Відповідно до п. 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:00:003:1516 на ім'я ОСОБА_9 були згідно вимог п. 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» автоматично перенесені до Державного земельного кадастру.

На підтвердження внесення до бази даних Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1516, власником якої є на цей час ОСОБА_5, є відкриття Поземельної книги на дану земельну ділянку за заявою ОСОБА_9

Запис про земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:00:003:1516 в Поземельній книзі не скасовувався, в Державному земельному кадастрі наявні відомості про зазначену земельну ділянку.

Суд зазначає, що посилання позивача на Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23.12.2013 р., розробленої ХРФ Центру ДЗК, (виконавець - ОСОБА_19 В.), як на доказ невідповідності технічної документації, складеної на ім'я ОСОБА_9 та неправомірність оспорюваних розпоряджень РДА, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Згідно пункту 117 цього Порядку відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Пунктом 118 Порядку також встановлено, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Згідно Довідки від 20.10.2011 року № 149 (т.1 а.с.103) про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), виданої Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), яка затверджена наказом Держкомстату України від 05.11.1998 року N 377 та зареєстрована в Мін'юсті України 14.12.1998 року за N 788/3228, земельна ділянка, яка є власністю ОСОБА_5, має цільове призначення земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, якісні характеристики - чорноземи опідзолені і реградовані, земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Суд зазначає, що ОСОБА_5 як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту (кадастровий номер 6322055900:00:003:1516) і відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, не зверталася із заявою про внесення відомостей або змін до Держаного земельного кадастру.

Таким чином, Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий ОСОБА_9 на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 19 липня 2012 року № 514, яке було прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Крім того, суд зазначає, що в Технічному завданні на встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яке затверджено представником ОСОБА_8 ОСОБА_20 23.12.2013 року (т.1 а.с.109), було зазначено фактично кадастровий номер земельної ділянки, який рік тому було привласнено земельній ділянці, яка належить ОСОБА_9 (6322055900:00:003:1516), про що Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області видано 12.10.2012 року Державний акт про право власності на земельну ділянку.

При цьому будь - яких пояснень з приводу того, чому в технічній документації, складеній на земельну ділянку ОСОБА_8 у грудні 2013 року, було використано кадастровий номер, привласнений іншій земельній ділянці ще у жовтні 2012 року, представниками позивача у судовому засіданні не надано.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9, розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_9, а також реєстрація Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ №944874, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664, - є правомірними, такими, що відповідають вимогам земельного законодавства, а також такими, що не порушують прав позивача, через що у задоволенні позовних вимог в частині скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_9, як незаконного; скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року №514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_9, як незаконного; скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯМ №944874, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664, - належить відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі №РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.02.2014 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.02.2014 року позивач звернувся до відділу Держземагентства у Дергачівському районі з заявою, в якій просив зареєструвати земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована по вул. Архітекторів смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Державного кадастрового реєстратора 24.02.2014 року №РВ-6300241242014 відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі того, що земельна ділянка, про реєстрацію якої було поставлено питання, знаходиться в межах іншої земельної ділянки, яка зареєстрована на іншу фізичну особу з кадастровим номером 6322055900:00:003:1516, а також рекомендовано позивачу звернутися до розробника документації на земельну ділянку для усунення недоліків.

Суд зазначає, що з 01.01.2013 року набув чинності Закон України "Про державний земельний кадастр", який регулює відносини щодо ведення Державного земельного кадастру.

Вимогами ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що саме до повноважень державного кадастрового реєстратора належить внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови у їх внесенні.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку . Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначено перелік документів, що подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює реєстрацію земельних ділянок.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. З вищенаведених правових норм вбачається, що законодавець встановив вичерпний перелік підстав, за яких Державний кадастровий реєстратор відмовляє у здійснені державної реєстрації земельної ділянки.

Як судом встановлено вище, у Технічному завданні на встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яке затверджено представником ОСОБА_8 ОСОБА_20 23.12.2013 року (т.1 а.с.109), було зазначено фактично кадастровий номер земельної ділянки, який рік тому було привласнено земельній ділянці, яка належить ОСОБА_9 (6322055900:00:003:1516).

Саме цією обставиною пояснюється той факт, що земельні ділянки, які мають різне місце розташування, категорія та цільове призначення земельної ділянки, за даними Державного земельного кадастру, перетинаються, оскільки представник ОСОБА_8 ОСОБА_20 затвердив в Технічному завданні кадастровий номер земельної ділянки, який привласнено раніше іншій земельній ділянці. При цьому судом враховано, що кадастровий номер земельній ділянці ОСОБА_8 було привласнено лише 06.10.2014 року (т.3 а.с. 41).

Таким чином, як встановлено судом вище, у відповідача були підстави для відмови у внесенні змін до Державного кадастрового реєстратора, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах іншої земельної ділянки, що є підставою для відмови у відповідності до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Крім того, суд зазначає, що з приводу цієї позовної вимоги Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 13.11.2014 року зроблено висновок, відповідно до якого Державний кадастровий реєстратор прийняв оскаржуване рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки у відповідності до вимог ч.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Висновки вищестоящого суду є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі №РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.02.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_8 до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області ОСОБА_3, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області про скасування розпоряджень Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року №876, від 19 липня 2012 року №514; скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 жовтня 2012 року серії ЯМ №944874; визнання протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24.02.2014 року №РВ-6300241242014 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 09.06.2015 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко