Постанова № 45337434, 11.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа № 809/1060/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Волочій Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень №0051011701, №0051071701, № НОМЕР_1, №0051221701 від 09.10.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень рішень №0051011701, №0051071701, № НОМЕР_1, №0051221701від 09.10.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4, зафіксованими в акті від 22.09.2014 року, 09.10.2014 року ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення №0051011701, яким позивачу нараховано1529856,78 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, № НОМЕР_1, яким на 1042453,75 грн. збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, № 00051121701, яким на 198600,11 грн. збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, №0051221701- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів ізборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу щодо завищення розміру валового доходу за IV квартал 2013 року внаслідок включення до його складу вартості реалізованого, але не оплаченого товару, що є порушенням п.177.3 ст.177 Податкового Кодексу України, позивач не погоджується. Вказує, що даною правовою нормою жодним чином не ставиться в залежність визначення розміру валового доходу від факту оплати реалізованого товару.

Крім того позивач зазначає, що первинними документами підтверджено факт правомірного включення ним до складу валових витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати по господарських операціях придбання: у ТОВ « Амат-Херсон» робіт із завантаження та розвантаження товару, у ФОП ОСОБА_5 - транспортно-експедиційних послуг, у ТОВ Фелікс-Таврія» рекламних послуг, оплату фрахту ДП «ТИС-Крим».

Позивач також вважає безпідставними висновки ДПІ щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які ґрунтуються на тому, що для перевірки не надано у повному обсязі документів, які б свідчили про факти знищення/ списання/ товарно-матеріальних цінностей, а саме цитрусових в кількості 503905 кг, сума ПДВ становить 833963 грн. В огрунтування заперечення щодо даних висновків позивач зазначає, що господарські операції списання ТМЦ не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.1851 ст.185 ПК України. Даний товар був знищений в зв'язку із непридатністю для подальшої реалізації, для чого позивачем було створено комісію по списанню товарно-матеріальних цінностей, яка на згідно з актами списання товарно-матеріальних цінностей списала 503905 кг. продукції на суму 2619126,27 грн. Всі зазначені документи відповідають ознакам первинних документів, визначених ст.ст.1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік». При цьому продавцем вказаного товару Joint Stock Company"EROP GROUP AG» визнано факт псування даного товару та свою вину в цьому, що підтверджується підписанням між сторонами Додатку № 3 до Контракту №UA-101-13 від 29.04.2012 року, в якому зазначено про зменшення ціни на партії товару, що були поставлені покупцю непридатними для реалізації.

Щодо нарахування ДПІ пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, позивач вказує, що 10.08.2013 року між ним та компанією EROP GROUP AG ( Швейцарія) було укладено Угоду щодо поставок товару за рахунок боргу. Сторонами було підписано ОСОБА_5 звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2013 року щодо поставок товару рослинного походження за експортним Контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012 року. 16.11.2013 року позивачем було укладено з компанією EROP GROUP AG Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог , в якій визначено, що вимоги, що випливають із взаємних зобов'язань на підставі ОСОБА_5 звірки від 16.11.2013 року між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за операціями по експорту, імпорту товарів рослинного походження по контрактах №UA-099-13 від 07.03.2013 року та №UA-101-13 від 29.04.2012 року являються однорідними. Таким чином, позивачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 16.11.2013 року по контракту №UA-099-13 від 07.03.2013 року ( експорт) та контракту №UA-101-13 від 29.04.2012 року ( імпорт), а відтак у податкового органу відсутні підстави для нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньо-економічними операціями по експортному контракту №UA-099-13 від 07.03.2013 року.

Окремо позивач звертає увагу суду на те, що неправомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень- рішень №0051011701, №0051071701, № НОМЕР_1, №0051221701від 09.10.2014 року підтверджується висновком експертного економічного дослідження від 29.12.2014 року, проведеного експертом ОСОБА_6

За таких обставин, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні. Зазначили, що висновки податкового органу ґрунтуються на підставі дослідження під час перевірки первинних документів, наданих платником, а також інформації, отриманої у вставленому податковим законодавством порядку від інших податкових органів. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

ДПІ у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_4, за наслідками якої складено акт від 22.09.2014 року №7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_2.

Актом перевірки зафіксовано вчинення ФОП ОСОБА_4 порушення податкового, валютного та іншого законодавства, а саме:

- в порушення ст. 138, ст. 167, ст. 177 Податкового кодексу занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік на 158880,09 грн.;

- в порушення п.187.1 ст.187, п.189.9 ст. 189, ст.190, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу занижено суму податку на додану вартість за грудень 2013 року на 833963 грн.;

- в порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушено терміни розрахунків з нерезидентами компанією Joint Stock Company «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р.; ТОВ «LIZI END ANRI» по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р.; ФОП ОСОБА_7 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013 року, за що нараховано пеню в сумі 1520856,78 грн.;

- в порушення ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не подано декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебуває за її межами станом на 01.07.2013 року та на 01.10.2013 року;

- в порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» проведено розрахункові операції за готівку без застосування РРО;

- в порушення пп. 267.1.1 п. 267.1, пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу проводилась торговельна діяльність без придбання торгового патенту;

- в порушення п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу не подано податкові розрахунки про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку;

- в порушення п. 49.1, п. 49.2, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік;

- в порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу не забезпечено зберігання первинних, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків (внеску) протягом установлених строків їх зберігання та не надано оригіналів документів чи їх копій за 2011-2013 роки.

Вищевказані висновки податковим органом також підтверджені і актом перевірки за № 10435/09-15-17-01-09/НОМЕР_2 від 05.12.2014 року.

У поданому адміністративному позові позивачем оскаржено прийняті за результатами розгляду акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 09.10.2014 року:

№ НОМЕР_1, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 198600,11 грн., з яких 158880,09 грн.- за основним платежем та 39770,02 грн.- штрафними санкціями.( а.с.133).

№0051071701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1042453,75 грн., з яких 833963,00 грн. за основним платежем та 39720,02 грн.-штрафними санкціями. ( а.с.135).

№0051011701, яким визначено 1529856,78 грн. грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. ( а.с.134).

№0051221701, яким застосовані штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. ( а.с.132).

Не погоджуючись із вищевказаними повідомленнями-рішеннями ОСОБА_4 подав скаргу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Рішенням за № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014 року позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, визначену в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 09.10.2014 року на 41197,19 грн., з яких 32957.ю75 грн.- за основним платежем та 8239,44 грн. - штрафними санкціями, а інші оскаржувані платником повідомлення-рішення залишено без змін. ( а.с. 136-147).

В подальшому позивачем вищевказані повідомлення-рішення були оскаржені до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Рішенням № 1587/Г/99-99-10-01-03-14 від 20.02.2015 року скаргу платника залишено без задоволення, а оскаржуванв повідомлення-рішення без змін з урахуванням рішення № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014 року. ( 149-164).

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про правомірність прийняття ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкових повідомлень-рішень №0051011701, №0051071701, № НОМЕР_1, №0051221701 від 09.10.2014 року з огляду на нижченаведене.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Щодо донарахування ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області ФРП ОСОБА_4 грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 09.10.2014 року, суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 22.09.2014 року №7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_2 зафіксовано, що перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про доходи за VI квартал 2013 року, ФОП ОСОБА_4 включав до складу валового доходу вартість реалізованого, але не оплаченого товару чим порушив п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу. ФОП ОСОБА_4 відображено в податковій декларації про майновий стан і доходи за VI квартал 2013 року суму 4855660,0 грн.

Фактично перевіркою встановлено, що валовий дохід становить 1540495 грн. (без ПДВ), а саме: згідно виписок банку про рух коштів по р/р 2600601315504, відкритому в АТ «Сбербанк Росії» у IV кварталі 2013 року поступили кошти в сумі 412 610 грн., згідно прибуткових касових ордерів, отримано готівкою на суму 1127885,0 грн. Таким чином, перевіркою правильності визначення валового доходу за IV квартал 2013 року встановлено його завищення на суму 3 315 165,0 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у декларації про доходи за IV квартал 2013 року (додаток 5 до податкової декларації) встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до складу валових витрат включив суми неоплачених витрат, та суми витрат, які документально не підтверджені, чим порушив п.177.4 ст.177 Податкового кодексу.

Так, ФОП ОСОБА_4 до складу документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, віднесено вартість отриманих (придбаних), але неоплачених матеріальних цінностей, що реалізовані на суму 2 347 269,70 грн. (для перевірки не було представлено жодних документів, що підтверджують оплату).

Також, як зазначено в акті ФОП ОСОБА_4 до складу витрат було зараховано суму 723207,36 грн. за комп'ютерні та юридичні послуги надані ФОП ОСОБА_8, проте, для перевірки не представлено документів, які підтверджують понесені витрати, а саме: акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), накладних, документів, що підтверджують оплату.

Для перевірки ФОП ОСОБА_4 представлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких ТОВ «Амат-Херсон» (код ЄДРПОУ 35330301) здійснювало завантаження товару на автомобільний транспорт на загальну суму 147 490,0 грн. Проте, в актах здачі-прийняття виконаних робіт ТОВ «Амат-Херсон» зазначено тільки загальну вартість виконаних робіт і відсутні відомості, які б підтверджували факт завантаження товару на автомобільний транспорт, не зазначено марку автомобіля, місце завантаження, назву товару, який завантажувався і т.д. Платником не надано інших первинних підтверджуючих документів про використання вищевказаних витрат в господарській діяльності.

Для перевірки ФОП ОСОБА_4 представлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких ФОП ОСОБА_5 надав посередницьких та експедиційних послуг по транспортуванню вантажу на території України на загальну суму 384 014,0 грн. Відповідно до проведеного аналізу наявної інформації, що міститься в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_5 за 2013 рік звітність не подав, вищезазначену суму одержаного доходу від ФОП ОСОБА_4 не задекларував. Крім того, ФОП ОСОБА_4 для перевірки не представив товарно-транспортних накладних, де б було зазначено шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, марку та номерні знаки транспортного засобу, що передбачено положеннями п.11.5, п.11.6, п.11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року №363.

Для перевіри ФОП ОСОБА_4 представлено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від ТОВ «Фелікс-Таврія» на надання інформаційно-консультаційних і інформаційно-посередницьких послуг на комерційній основі та послуг по виготовлення рекламної продукції (фотодрук, щит рекламний, візитки, брошури), рекламні послуги за кожен день на загальну суму 758796,0 грн. Відображення витрат на проведення рекламних заходів можливе тільки за наявності відповідних підтвердних документів. При цьому обов'язковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу витрат у податковому обліку є виключно рекламний характер таких заходів. ФОП ОСОБА_4 для перевірки представлено (договір про надання рекламних послуг, акти здачі - прийняття робіт та квитанції про оплату), однак не представлено: зразки рекламної продукції (буклети, візитки, плакати і т.п.); інформацію щодо розміщення рекламних щитів (місцезнаходження); дозвільні документи на встановлення рекламних щитів; ефірних довідок, фотозвітів та не надано інформацію про залучення інших суб'єктів господарювання, які співпрацювали з ФОП ОСОБА_4, та надавали послуги з виготовлення та розповсюджування рекламної продукції. Витрати на проведення рекламних заходів мають бути пов'язані з господарською діяльністю і документально належним чином підтверджені і спрямовані виключно на рекламний характер таких заходів. Крім того, ФОП ОСОБА_4 у IV кварталі 2013 року здійснював взаєморозрахунки тільки з одним контрагентом (ОСОБА_9 - реалізація цитрусових) тому потреби в рекламуванні продукції та консультаційних послугах не було.

Окрім того, згідно наданого пояснення уповноваженою особою ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_10 11.09.2014 року ОСОБА_10 є засновником ТзОВ «Фелікс-Таврія» та до жовтня 2013 року була керівником цього товариства. З жовтня 2013 року (зі слів ОСОБА_10В.) керівником ТзОВ «Фелікс-Таврія» став ОСОБА_11. Відповідно до листа управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області від 22.09.2014 року №829/9п по системі «Аркан», в період з 01.01.2013 року по 17.09.2014 року, інформація відносно перетину кордону України громадянином ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня. Відповідно до проведеного аналізу наявної інформації, що міститься в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок» встановлено, що ТзОВ «Фелікс-Таврія» за 2013 рік звітність не подано, вищезазначену суму одержаного доходу від ФОП ОСОБА_4 не задекларовано.

Крім того, ФОП ОСОБА_4 до складу документально підтверджених витрат було віднесено суми, які фактично згідно розрахункового рахунку проплачені, про те, для перевірки не представлено договорів, актів виконаних робіт, накладних та інших документів, що підтверджують витрати в сумі 172938,0 грн. (проплачено Тис Крим за фрахт).

Також, ФОП ОСОБА_4 для перевірки було додатково представлено витрати на суму 87222,0 грн., а саме оплачено ФОП ОСОБА_12 за товари (цибулю ріпчасту), які не були включені до складу документально підтверджуючих витрат за 2013 рік.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, ФОП ОСОБА_4 в порушення п.177.2 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України завищено за IV квартал 2013 року витрати на 4 446 493,12 грн., та перевіркою підтверджено фактично понесені витрати (документально підтверджені) в сумі 399 154,0 грн.

У відповідності до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно п. 138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ.

На підставі пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, а саме: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу до складу витрат не включаються витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

У відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з положеннями п. 11.5, п.11.6, п.11.7 Правил №363 товарно-транспортну накладну (далі -ТТН) на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - і печаткою або штампом), передаються перевізнику.

Перевізник у свою чергу для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) надсилає останньому третій примірник. Четвертий примірник залишається у перевізника та є підставою для обліку транспортної роботи і нарахуванням заробітної плати водію.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, згідно яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, на переконання суду в акті від 22.09.2014року податковим органом обґрунтовано зроблено висновок, що перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, встановлено його заниження на 1154434,12 грн., а відтак є правомірним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.10.2014 щодо донарахування ФОП ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік.

Перевіркою правильності визначення позивачу контролюючим органом грошового зобов'язання по податку на додану вартість повідомленням-рішення №0051071701 від 09.10.2014 року судом встановлено наступне.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ встановлено (згідно вантажно-митних декларацій), що ФОП ОСОБА_4 здійснював імпортні операції, де одержувачем товарів та декларантом (згідно ВМД) є ТОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм». Всього згідно ВМД отримано 503905 кг продукції рослинного походження фактурною вартістю 2619126 грн., статистичною вартістю 4147793 грн. та сумою ПДВ, сплаченою митним органам 833963 грн. ФОП ОСОБА_4 не включалися до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені митним органам по вищевказаних вантажно-митних деклараціях.

Для перевірки ФОП ОСОБА_4 не представлено жодних документів на реалізацію вищезазначених товарів, та згідно наданого уповноваженою особою ОСОБА_4 ОСОБА_10 пояснення від 09.09.2014 року станом на 31.12.2013 року залишку товару, який був одержаний ТОВ «АВСП» немає.

Уповноважена особа ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_10 09.09.2013 року дала пояснення про те, що вищезазначений товар в кількості 503905 кг був переморожений та знищений. Для перевірки представлено наступні документи: накази на створення комісії по списанню ТМЦ в кількості 15 штук, де до складу комісії входить голова комісії - ФОП ОСОБА_4 та член комісії - бухгалтер ОСОБА_10; акти на списання ТМЦ в кількості 15 штук, де комісія (ФОП ОСОБА_4 та бухгалтер ОСОБА_10В.), переглянула прийняті ТМЦ, що знаходились в вантажному автомобілі і визнала їх непридатними для подальшої реалізації, які належать здачі у брухт; копії актів прийому продукції по кількості, якості і комплектності, де до складу комісії входять: ФОП ОСОБА_4, менеджер ТзОВ «АВСП» ОСОБА_13 та провідний юристконсульт ТзОВ «АВСП» ОСОБА_14 в кількості 15 шт. В вищезазначених актах прийому продукції по кількості, якості і комплектності, зазначено, що автофургон прибув в не кондиціонному становищі, опломбованому Кримською митницею, стан тари і упаковки в момент огляду продукції - негативний. До прийому продукція знаходилася в закритому автофургоні та приймання продукції проводилося працівниками ТзОВ «АВСП».

В акті зазначено, що до перевірки ФОП ОСОБА_4 не надано товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автотранспорту, які б засвідчували перевезення товарів до місця, де здійснювалося знищення товарів, не надано висновків санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та служби ветеринарної медицини Мінагрополітики, не надано договору укладеного із спеціалізованим підприємством, яке має відповідні умови для надання послуг по утилізації відходів на території України не зазначено способу утилізації, та не надано позовної заяви - звернення у судовий (арбітражний) орган з проханням про примусове стягнення з відповідача претензійної суми або якого-небудь майна.

Таким чином, для перевірки не надано в повному обсязі документів, які б свідчили про факти знищення (списання) товаро-матеріальних цінностей, а саме: цитрусових в кількості 503905,0 кг, фаркутна вартість яких становить 2619126,0 грн., статистична вартість становить 4147793,0 грн. та сума ПДВ становить 833963,0 грн.

Необхідно зазначити, що ФОП ОСОБА_4 не скористався правом на включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 833963,0 грн., сплачене митним органам та не подав уточнюючих розрахунків, до поданих ним раніше податкових декларацій, на включення до податкового кредиту суми ПДВ. Сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку у відповідному періоді, за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході перевірки не встановлено факту реалізації ФОП ОСОБА_4 та наміру використання в господарській діяльності імпортованого товару. До перевірки, не представлено жодних первинних документів, які б підтверджували реалізацію товарів безпосередньо ФОП ОСОБА_4, чи іншими уповноваженими на те особами від імені останнього. Крім того, згідно до пояснення гр. ОСОБА_10В (уповноважена особа ФОП ОСОБА_4І) від 09.09.2014 року залишку імпортованого товару, який був одержаний ТОВ «АВСП», не має, що відповідно свідчить про не використання таких товарів в господарській діяльності, та відтак позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується із викладеним в акті перевірки висновком про те, що ФОП ОСОБА_4 занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 833963,0 грн., чим порушено пп. «б» п. 187.1, ст. 187, ст. 189, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.

Як наслідок, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0051071701 від 09.10.2014 року, яким позивачу донараховано розмір грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1042453,75 грн., з яких 833963,00 грн.- за основним платежем та 208490,75 грн.-штрафними санкціями.

Суд також погоджується із висновками ДПІ щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та відповідно винесенням податкового повідомлення-рішення №0051011701 від 09.10.2014 року, виходячи із нижчевикладених мотивів.

В акті перевірки від 22.09.2014 року №7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_2 зазначено, що відповідно до укладеного ФОП ОСОБА_4 (продавець) з Joint Stock Company «EROP GROUP AG» (покупець) контракту № UA-099-13 від 07.03.2013 року стосовно продажу продуктів рослинництва українського походження, орієнтовна загальна сума контракту 500000,0 доларів США, згідно ВМД від 13.03.2013 року №№2650, 2667,2671 (граничний термін надходження виручки 11.06.2013р.), ВМД від 14.03.2013р. № №2726, 2754, 2758 (граничний термін надходження виручки 12.06.2013р.), ВМД від 15.03.2013р. № №2770, 2771 (граничний термін надходження виручки 13.06.2013р.), ВМД від 16.03.2013р. № №2850,2851,2852,2853,2854 (граничний термін надходження виручки 14.06.2013р.), ВМД від 17.03.2013р.№ №2861, 2862 (граничний термін надходження виручки 15.06.2013р.), ВМД від 19.03.2013р. № №2926, 2929, 2930, 2937, 2949, 2964, 2965 (граничний термін надходження виручки 17.06.2013р.), ВМД від 20.03.2013р. № №2990,2991 (граничний термін надходження виручки 18.06.2013р.), ВМД від 21.03.2013р. №3127 (граничний термін надходження виручки 19.06.2013р.), ВМД від 22.03.2013р. № №3152,3206,3207 (граничний термін надходження виручки 20.06.2013р.), ВМД від 25.03.2013р. № №3251, 3258, 3261 (граничний термін надходження виручки 23.06.2013р.), ВМД від 26.03.2013р.№ №3317, 3328, 3362 (граничний термін надходження виручки 24.06.2013р.), ВМД від 27.03.2013р. №3389, 3391, 3412,3418 (граничний термін надходження виручки 25.06.2013р.), ВМД від 29.03.2013р. №3562 (граничний термін надходження виручки 27.06.2013р.), ВМД від 30.03.2013р. №3580, 3581 (граничний термін надходження виручки 28.06.2013р.), ВМД від 03.04.2013р. №3710 (граничний термін надходження виручки 02.07.2013р.), ВМД від 04.04.2013р. №3740, 3741,3742,3752 (граничний термін надходження виручки 03.07.2013р.), ВМД від 04.04.2013р. №3741 (граничний термін надходження виручки 03.07.2013р.), ВМД від 06.04.2013р. №3885,3886 (граничний термін надходження виручки 05.07.2013р.), та ВМД від 07.04.2013р. №3895 (граничний термін надходження виручки 06.07.2013р.) поставлено товару за експортними операції на суму 350240,0 доларів США.

В перевіреному періоді, згідно представлених до перевірки документів та виписок банку за експорт товару JSC «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р., ФОП ОСОБА_4 на розподільчий валютний рахунок перераховано 71073,0 доларів США, а саме: платіжним документом від 23.08.2013р. №С719344ВВК082313 на суму 20750,0 доларів США; платіжним документом від 20.09.2013р. №С562827ВВК092013 на суму 10323,0 доларів США; платіжним документом від 11.12.2013р. №С275665ВВК121113 на суму 20000,0 доларів США; платіжним документом від 17.12.2013р. №С7292890СР121713 на суму 20000,0 доларів США.

Заборгованість JSC «EROP GROUP AG» за поставлений ФОП ОСОБА_4 товар по контракту від 07.03.2013р., станом на 31.12.2013р., становить 279167,0 доларів США.

Відповідно до п.5.1 розділу 5 Інструкції Національного банку України „Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. за № 136 філія ПАТ «ВТБ БАНК» листами від 04.07.2013р. №5052/1-2 та від 02.08.2013р. №5810/1-2 повідомлено ДПІ у м. Івано-Франківську про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (експорт) згідно контракту №UA-099-13 від 07.03.2013р. (дати здійснення операцій з 13.03.2013р. по 30.03.2013р.)., №UA-099-13 від 07.03.2013р. (дати здійснення операцій з 03.04.2013р. по 07.04.2013р.)., №UA-100-13 від 03.04.2013р. (дата здійснення операції 09.04.2013р.).

Згідно укладеного ФОП ОСОБА_4 (продавець) з ТОВ «LIZI END ANRI» (покупець) контракту № UA-100-13 від 03.04.2013 року стосовно продажу цибулі ріпчастої свіжої, урожаю 2012 року, в кількості 300 тонн (загальна сума контракту 15000,0 доларів США), поставлено товару за експортними операціями, згідно ВМД від 09.04.2013 року №3997 (граничний термін надходження виручки 08.07.2013 року) на суму 1100,0 доларів США.

В перевіреному періоді, згідно представлених до перевірки документів та виписок банку, за експорт товару по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013 року укладеного з ТОВ «LIZI END ANRI», ФОП ОСОБА_4 через поточні валютні рахунки відкриті в ПАТ «Дочірній банк Сбербанка Росії» та ПАТ «ВТБ Банк» оплата не проводилась.

Заборгованість ТОВ «LIZI END ANRI» за поставлений ФОП ОСОБА_4 товар по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013 року, станом на 31.12.2013 року, становить 1100,0 доларів США.

Представником ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_10 до перевірки представлено скановані, незавірені ФОП ОСОБА_4 копії «Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог» від 16.11.2013 року №б/н за експортним контрактом №UA-099-13 від 07.03.2013 року та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012 року, «акту звірки взаєморозрахунків» від 16.11.2013 року за експортним контрактом №UA-099-13 від 07.03.2013 року та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012 року та «Угоди щодо поставок товару за рахунок боргу» від 10.08.2013 року за експортним контрактом №UA-099-13 від 07.03.2013 року та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012 року.

ДПІ у м. Івано-Франківську направлено ФОП ОСОБА_4 вимогу від 05.09.2014 року №14976/10/09-15-17-01-22/8574 про надання документів, що засвідчують звернення до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, документів по реекспорту, реімпорту та повернення товарів за експортно-імпортними контрактами, контрактів на переуступку заборгованості, проведення взаємозаліків та зарахування зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними контрактами, втрат товару за експортно-імпортними контрактами внаслідок непереборної сили. Станом на 15.09.2014 року (дата закінчення перевірки), вищезазначених документів або їх завірених копій до перевірки представлено не було.

ДПІ у м. Івано-Франківську направлено запити: №15047/10/09-15-17-01-21/8644 від 09.09.2014р. в ПАТ «ВТБ БАНК», щодо надання інформації про стан розрахунків по експортних, імпортних операціях ФОП ОСОБА_4, які були поставлені банком на контроль та наявну інформацію про перехід на обслуговування по зовнішньоекономічними контрактами в інший банк; №15045/10/09-15-17-01-21/8645 від 09.09.2014р. в АТ «Сбербанк Росії» щодо надання інформації про взяття на контроль АТ «Сбербанк Росії» експортних, імпортних операцій ФОП ОСОБА_4 та стан розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Інформації від АТ «Сбербанк Росії» про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до ДПІ у м. Івано-Франківську не надходило.

ДПІ у м. Івано-Франківську отримано інформацію ПАТ «ВТБ БАНК» від 18.09.2014р. за №6758/1-2 в якій повідомлено, що ФОП ОСОБА_4 документів по заліку взаємних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до ПАТ «ВТБ БАНК» не надавав. Інформація від ФОП ОСОБА_4 про перехід на обслуговування за зовнішньоекономічними контрактами в інший банк до ПАТ «ВТБ БАНК» не надходила.

Повідомлення уповноваженого банку філії ПАТ «ВТБ БАНК» про порушення строків розрахунків від 04.07.2013 року №5052/1-2 та від 02.08.2013 року №5810/1-2 підтверджено.

Також, перевіркою встановлено, що згідно укладеного ФОП ОСОБА_4 (продавець) з ФОП ОСОБА_7 (покупець) контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р. стосовно продажу продуктів рослинництва українського походження, орієнтовна загальна сума контракту 500000,0 доларів США, поставлено товару за експортними операціями, згідно ВМД від 18.05.2013р. №5512 (граничний термін надходження виручки 16.08.2013р.), ВМД від 25.05.2013р. №5763 (граничний термін надходження виручки 23.08.2013р.) та ВМД від 29.05.2013р. №5923 (граничний термін надходження виручки 27.08.2013р.), на суму 3466,2 доларів США.

В перевіреному періоді, згідно представлених до перевірки документів та виписок банку за експорт товару фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р., ФОП ОСОБА_4 з порушенням встановлених строків розрахунків перераховано 13466,0 доларів США, а саме: платіжним документом від 03.09.2013р. №С625438ВВКО90313 на суму 3466,0 доларів США; платіжним документом від 13.11.2013р. №С240711ВВК111313 на суму 10000,0 доларів США.

Станом на 31.12.2013 року заборгованість ФОП ОСОБА_4 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013 року, укладеного з ФОП ОСОБА_7 становить 9999,8 доларів США.

Перевіркою проведення розрахунків в грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ФОП ОСОБА_4, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по розрахунках з нерезидентами: компанією з Joint Stock Company «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р.; ТОВ «LIZI END ANRI» по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р.; ФОП ОСОБА_7 по контракту №UA-104-13 від 16.05.2013 року.

У ФОП ОСОБА_4 відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення 90 денного терміну розрахунків по контрактах № UA-099-13 від 07.03.2013р., № UA-100-13 від 03.04.2013р. та № UA-104-13 від 16.05.2013р. Згідно представлених до перевірки документів, до судів з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидентів по контрактах № UA-099-13 від 07.03.2013р., № UA-104-13 від 16.05.2013р. та № UA-100-13 від 03.04.2013р. ФОП ОСОБА_4 не звертався.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановами національного банку України №475 від 16.11.2012р., №163 від 14.05.2013р. та №453 від 14.11.2013р. «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» зазначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відлік законодавчо встановленого строку уповноважений банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, ДПІ у м. Івано-Франківську правомірно у відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості в розмірі 1 520 856,78 грн.

За наслідками перевірки, зафіксованими в акті від 22.09.2015 року ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято рішення № НОМЕР_3 від 09.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року ФОП ОСОБА_4 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, згідно ст..177 ПК України шляхом сплати авансових платежів з очікуваного ( оціночного) доходу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності в періоді з 01.10.2011 по 31.12.2011 здійснював діяльність на підставі сплати єдиного податку згідно Указу президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" , ставка єдиного податку на 2011 рік становила 100 грн.

В періоді з 01.01.2012 по 30.09.2013 року здійснював діяльність на підставі сплати єдиного податку згідно гл.1 розділу XIV Податкового Кодексу України та був платником 2-ї групи, за ставкою єдиного податку 20% від розміру мінімальної заробітної плати.

За період з 01.10.2013 по 31.12.2013 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування згідно з ст..177 ПК України шляхом сплати авансових платежів з очікуваного ( оціночного) доходу.

В судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за 2011-2013 роки звіти про суми нарахованого єдиного внеску до УПФУ в м.Івано-Франківську не подавалися чим порушено прписи п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. ( далі -Закон 2464-VI).

Крім того, позивач, перебуваючи в IV кварталі 2011, 2012 та в I-III кв.2013 року на спрощеній системі оподаткування не подав до контролюючого органу звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску та не нарахував єдиний внесок, чим порушив п.2 ст.6 п.3 ст.7 Закону України 2464-VI.

Таким чином, оскільки при перевірці правильності нарахування та перерахування єдиного внеску виявлено порушення платником п.11 ст.8, ст..4, п.2 ст.6 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, то податковим органом правомірно донараховано ФОП ОСОБА_4 єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року в сумі 19557,63 грн.

За порушення правил нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 5 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску.

Отже, ДПІ у м.Івано-Франківську правомірно на підставі вищевказаних приписів чинного законодавства прийнято рішення № НОМЕР_3 від 09.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Крім того суд звертає увагу, що приписами ст.86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. При цьому ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що висновки судового експерта ОСОБА_6, в яких вказано, що обставини, викладені в акті ДПІ у м.Івано-Франківську від 22.09.2013 року № 7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_2 про порушення ФОП ОСОБА_4 норм податкового законодавства, заниження податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті нормативно та документально не підтверджуються, в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що повідомлення-рішення №0051011701, №0051071701, № НОМЕР_1, №0051221701 від 09.10.2014 року винесені ДПІ у м.Івано-Франківську правомірно, у межах повноважень, наданих чинним законодавством, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовоий збір в сумі 1557,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями Банку "Фінанси та Кредит" від 05.03.2015 року ( а.с.2,5). При цьому сума судового збору, яка підлягала до сплати ФОП ОСОБА_4 складає 4 розміри мінімальної заробітної плати- 4872,00 грн.

Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовлено, то також підлягає до стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3315 грн.( 4872,00 грн.-1557, 00 грн. = 3315,00 грн.)

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2) в дохід державного бюджету України 3315 ( три тисячі триста п'ятнадцять) грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_15

Постанова складена в повному обсязі 16.06.2015 року.