Постанова № 45336544, 01.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року о 10 год. 54 хв.Справа № 808/5108/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма «Людмила»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 серпня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірми «Людмила» (далі - позивач або СПП АФ «Людмила») до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач, з наступними уточненнями, просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000202201 на загальну суму 30 322,28 грн., №0003461701 на загальну суму 91 215,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку на тих підставах, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва. Так само і сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку. Щодо заниження податкового зобов'язання за загальною декларацією за грудень 2012 року через не включення до бази оподаткування залишкової вартості списаних основних фондів, а саме комбайнів «CASE», СПП АФ «Людмила» зазначає, що це порушення також помилково включено до акту і до суми податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства. Щодо відсутності документального підтвердження причин загибелі посівів позивач вважає що наданих відповідачу документів достатньо для списання посівів з об'єктивних причин, враховуючи відсутність необхідності в страховому відшкодуванні. Хибними і невідповідними діючим нормам Податкового кодексу України позивач вважає визначення відповідачем дати виникнення права власності на сільськогосподарську продукцію - з дати реєстрації договору оренди, оскільки недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку, так як Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Також позивач вказує на те, що згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, тобто під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, тобто при виплаті останньої позиції в натуральному вигляді. З огляду на викладене СПП АФ «Людмила» не погоджується з розрахунками контролюючого органу.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що вартість продукції сільського господарства, яка вирощена на власних або орендованих виробничих потужностях до вартості всіх товарів (послуг) з урахуванням встановлених порушень СПП АФ «Людмила» протягом останніх послідовних календарних місяців сукупно починаючи з квітня 2012 року склала менше 75 %. В даному випадку позивач зобов'язаний був повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та повинен був сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах починаючи з 01.04.2012. Таким чином, відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) на СПП АФ «Людмила» починаючи з 01.04.2012 не поширюється спеціалізований режим оподаткування ПДВ, так як питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить менше 75 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Крім того, відповідно до наданих декларацій з плати за землю СПП АФ «Людмила» має у користуванні 5 земельних ділянок, по яких в договорах оренди землі ставка орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, встановлена договором оренди сума орендної плати за вказані земельні ділянки не може бути нижчою ніж 3 % від нормативної грошової оцінки землі. У разі якщо у договорі оренди розмір орендної плати за землю є меншим за трикратний розмір земельного податку, то такий договір вимагає перегляду, а сплата орендної плати за землю у будь-якому випадку повинна здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства України, які встановлюють мінімальний розмір орендної плати за землю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 01 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сільськогосподарське приватне підприємство Агрофірма «Людмила» 04.03.2002 зареєстровано, як юридичну особу за адресою: 71153, Запорізька область, Бердянський район, село Дмитрівка, вулиця Праці, будинок 3, ідентифікаційний код 31853319 (т.2 а.с.158-160).

На підставі направлень від 25.01.2014 №0083, від 25.01.2014 №0084, від 25.01.2014 №0085, від 25.01.2014 №0086, від 25.01.2014 №0087, від 25.01.2014 №0088, Наказу від 25.01.2014 №84 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI проведено позапланову виїзну перевірку Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма «Людмила» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. За наслідками перевірки складено Акт від 13.02.2014 №012/08-22-22-01-06/31853319 (т.2 а.с.15-82).

Згідно висновків перевірки позивачем порушено:

1) пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1, п. 189.9 ст. 189, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 209.5 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (із змінами та доповненнями), п. 1.4 ст. 1, п. 4.1. ст. 4 «Методичних рекомендацій щодо складання Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу…», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.10.2009 №752 в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість за загальною декларацією за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 на суму 1 752 454,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на суму 10 065,00 грн., за серпень 2011 року на суму 18 526,00 грн., за вересень 2011 року на суму 72 261,00 грн., за листопад 2011 року на суму 47 140,00 грн., за грудень 2011 року на суму 59 017,00 грн., за лютий 2012 року на суму 12 624,00 грн., за квітень 2012 року на суму 264 233,00 грн., за травень 2012 року на суму 81 159,00 грн., за червень 2012 року на суму 20 876,00 грн., за липень 2012 року на суму 355 438,00 грн., за серпень 2012 року на суму 126 761,00 грн., за вересень 2012 року на суму 343 768,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 16 418,00 грн., за листопада 2012 року на суму 139 924,00 грн., за грудень 2012 року на суму 75 465,00 грн., за січень 2013 року на суму 31 252,00 грн., за лютий 2013 року на суму 45 930,00 грн., за березень 2013 року на суму 31 607,00 грн. та завищено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за загальною декларацією за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 на суму 32 440,00, у тому числі за квітень 2013 року на суму 5 547,00 гр., за травень 2013 року на суму 1 012,00 грн., за червень 2013 року на 8 796,00 грн., за липень 2013 року на суму 2 617,00 грн., за серпень 2013 року на суму 2 617,00 грн., за вересень 2013 року на суму 4 060,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3 394,00 грн., за листопад 2013 року на суму 3 879,00 грн., за грудень 2013 року на суму 518,00 грн.;

- завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (р.9-р.17)р.18 скороченої декларації за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 на суму 523,00 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 156,00 грн., за лютий 2011 року на суму 367,00 грн.;

- завищено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (стаття 209 розділу V Кодексу) (рядок 7-рядок 13) (позитивне значення) р.14 (р.17, р.25) за період з 01.03.2011 по 31.12.2011 на суму 281 179,00 грн., у тому числі за березень 2011 року на суму 10 588,00 грн., за липень 2011 року на суму 20 264,00 грн., за серпень 2011 року на суму 24 524,00 грн., за вересень 2011 року на суму 72 261,00 грн., за листопад 2011 року на суму 6 181,00 грн., за грудень 2011 року на суму 59 017,00 грн., за лютий 2012 року на суму 12 624,00 грн., за липень 2012 року на суму 31 289,00 грн., за грудень 2012 року на суму 9 614,00 грн., за січень 2013 року на суму 2 484,00 грн., за лютий 2013 року на суму 19 153,00 грн., за березень 20103 року на суму 13 180,00 грн.

- занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (стаття 209 розділу V Кодексу) (рядок 7-рядок 13) (позитивне значення) р.14 (р.17, р.25) за період з 01.03.2011 по 31.12.2013на суму 342 907,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року на суму 116 691,00 грн., за травень 20102 року на суму 14 762,00 грн., за червень 2012 року на суму 16 114,00 грн., за серпень 2012 року на суму 47 583,00 грн., за вересень 2012 року на суму 105 651,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 12 619,00 грн., за листопад 2012 року на суму 89 487,00 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.22-р.23) р.24 за грудень 2013 року з періодом виникнення у листопаді 2013 року на суму 14 292,00 грн.;

2) п. 302.1 ст. 302 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження об'єкту оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком згідно якого є площа сільськогосподарським угіль, що призвело до заниження суми фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 4 833,61 грн., а саме: з 01.10.2011 по 31.12.2011 - 305,49 грн., за 2012 рік - 1 135,35 грн., за 2013 рік - 3 392,77 грн.;

3) п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями),що призвело до заниження суми орендної плати за землю та до несплати до бюджету суми податкового зобов'язання СПП АФ «Людмила» орендній платі за землю у розмірі 18 793,01 грн., а саме: з 01.10.2011 по 31.12.2011 - 2 064,03 грн., за 2012 рік - 8 364,49 грн., за 2013 рік - 8 364,49 грн.;

4) пп. 170.1.4 п. 170 ст. 170, пп. 168.1.2 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), заборгованість зі сплати до бюджету з податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу у вигляді орендної плати у розмірі 23 956,20 грн.;

5) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 268 841,36 грн., нараховано пені у сумі 14 554,60 грн.;

6) п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: надання звітів за формою 1-ДФ за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року ІІІ квартал 2011 року ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІ квартал 2013 року не у повному обсязі.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.03.2014 №0000172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 2 095 371,00 грн., за штрафними санкціями 521 330,00 грн.(т.2 а.с.83); від 18.03.2014 №0000182201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14 292,00 грн. (т.2 а.с.84); від 18.03.2014 №0000192201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: фіксований сільськогосподарський податок за основним платежем 5 546,39 грн., за штрафними санкціями 1 336,69 грн.(т.2 а.с.85); від 18.03.2014 №0000202201, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб за основним платежем 25 093,47 грн., за штрафними санкціями 5 228,81 грн.(т.2 а.с.86); від 18.03.2014 №0003461701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників за основним платежем 23 956,20 грн., за штрафними санкціями 67 294,25 грн.(т.2 а.с.87); від 25.07.2014 №0018961701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників за штрафними санкціями 133 566,49 грн.(т.2 а.с.89).

20.06.2014 ГУ Міндоходів у Запорізькій області рішенням про результати розгляду первинних скарг №2219/10/08-01-10-04-13 частково задоволено скарги СПП АФ «Людмила» та скасовано податкові повідомленні рішення Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області: від 18.03.2014 №0000192201 про збільшення зобов'язання по фіксованому сільськогосподарського податку у розмірі 5 546,39 грн. і 1 336,69 грн. штрафних санкцій; від 18.03.2014 №0000182201 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 14 292,00 грн.; від 18.03.2014 №0000172201в частині зайво визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 331 619,00 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін та збільшено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 221 768,50 грн.; зобов'язано Бердянську ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняти окреме податкове повідомлення-рішення відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків»; залишено без змін податкові повідомленні-рішення від 18.03.2014 №0000202201, від 18.03.2014 №0003461701; скарги залишено без задоволення (т.2 а.с.90-100).

17.07.2014 Міністерство доходів і зборів України рішенням про результати розгляду скарги №12750/6/99-99-10-01-02-15 збільшено суму штрафної санкції на 133 566,49 грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.03.2014 №003461701 та залишено без змін податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.03.2014 №0000172201, від 18.03.2014 №0000202201, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу залишено без задоволення (т.2 а.с.101-113).

З матеріалів справи вбачається, що у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2013 платник використовував земельні ділянки на підставі укладених із Дмитрівської сільською радою Бердянського району Запорізької області договорами оренди:

- від 26.02.2009, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 22.05.2009 №040826500060, на оренду земельної ділянки площею 0,6440га, цільове призначення земельної ділянки - розміщення будівель та споруд тракторної бригади; нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 214877,84грн.,

- від 25.02.2009, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 22.05.2009 №040826500061, на оренду земельної ділянки площею 0,1047га, цільове призначення земельної ділянки - розміщення будівель складу№3; нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 34934,33грн.,

- від 25.02.2009, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 22.05.2009 №040826500064, на оренду земельної ділянки площею 1,0018га, цільове призначення земельної ділянки - обслуговування не житлової будівлі складу для розміщення будівель та споруд механізованого току; нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 252932,56грн.,

- від 25.02.2009, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 22.05.2009 № 040826500063, на оренду земельної ділянки площею 0,1186га, цільове призначення земельної ділянки - обслуговування не житлової будівлі складу для розміщення будівель та споруд механізованого току; нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 39572,22грн.;

- від 25.02.2009, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 22.05.2009 № 040826500062, на оренду земельної ділянки площею 0,1336га, цільове призначення земельної ділянки - розміщення будівель складу №1; нормативно грошова оцінка земельної ділянки -44577,14грн.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) убачається, що користування землею в Україні є платним.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 у справі №31-274а14, яка відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування в межах спірних відносин.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в результаті позапланової виїзної перевірки СПП АФ «Людмила» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету при виплаті доходу у вигляді орендної плати за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 встановлено порушення пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.170.1.4 п.170.1 ст.170, п. 176 «б» ст.176 ПК України оскільки позивачем у період, що перевірявся, несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів у вигляді орендної плати.

Так, згідно даних оборотної відомості по рахунку 641.2/1 «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб при виплаті орендної плати», платіжних доручень, відомостей нарахування та виплати орендної плати, встановлено, що СГ ПП АФ «Людмила» станом на 31.12.2013 не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб на виплачений дохід у вигляді орендної плати у сумі 23956,20 грн., а також несвоєчасно перераховувало податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів у вигляді орендної плати за земельні частки (паї) у розмірі 266191,23 грн. (розрахунок наведений в додатку №4 до акту).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Доходи, зазначені у пп. 170.1.1 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такового доходу, розрахованого за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (п.164.5 ст.164 Кодексу).

Згідно п. 54.2 ст. 54 ПКУкраїни грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За приписами пп. 54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно положень пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Статтею 171 ПК України визначено осіб, відповідальних за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету. Так, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 ПК України). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, е: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (п.171.2 ст.171 ПК України).

Пунктом 127.1 статті 127 кодексу передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Нормою пп. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно абз.3 п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 26 8841,36 грн., у тому числі у сумі 2650,13 грн. при виплаті заробітної плати, у сумі 266191,23 грн. при виплаті фізичним особам доходів у вигляді плати за оренду земельних часток (паїв) та заборгованость СГ ПП АФ «Людмила» зі сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу у вигляді орендної плати у розмірі 23956,20 грн.

Перевіркою дотримання позивачем встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що у звітах за формою 1-ДФ: за І квартал 2011 року, II квартал 2011 року, III квартал 2011 року, IV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, II квартал 2013 року на порушення п.176.2 «б» сг.176 Податкового кодексу України, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (затверджено Наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784) платником не відображено надання безвідсоткової поротної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_3 та безвідсоткового займу фізичній особі ОСОБА_4 (інформація наведена у Додатку № 2 до акту).

Згідно вимог вищезазначеного Порядку, за ознакою доходу «153» у Податковому розрахунку зазначається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Згідно вимог п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 статті 119 Кодексу передбачено, що неподання, подання з порушенням V встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма «Людмила» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова