Постанова № 45336512, 02.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року (о 17 год. 30 хв.)Справа № 808/8769/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді Батрак І.В.,

суддів Лазаренка М.С.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-2014»

до Державної виконавчої служби України

про визнання протиправними дій та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Девелопмент», (далі - перший позивач), Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-2014» (далі - другий позивач) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України, або відповідач) в якому просять:

визнати дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 неправомірними;

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011 про стягнення солідарно з позивачів виконавчого збору у розмірі 3 106 124,98 грн., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4.

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5, від 27.10.2014 ВП №35041250 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5, від 28.10.2014 ВП №35041250 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5, від 06.11.2014 ВП №35041250 про арешт коштів боржника.

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5, від 10.11.2014 ВП №35041250 про арешт коштів боржника.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 неправомірними, про визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011 про стягнення солідарно з позивачів виконавчого збору у розмірі 3 106 124,98 грн., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями та діями державного виконавця порушені права та інтереси позивачів, які полягають у наступному.

Постановою головного державного виконавця ВПВР ДВС України ОСОБА_6 12.05.2011 відкрито виконавче провадження ВП №26411746 з примусового виконання наказу №38/83, виданого Господарським судом м. Києва 01.10.2010 про стягнення із солідарних боржників ТОВ «Мега Девелопмент» та ТОВ «Океан» на користь АКБСР «Укрсоцбанк» в особі Дніпропетровської обласної філії 31035749,85 грн.

29.06.2011 головним державним виконавцем ВПВР ДВС України ОСОБА_6 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку в 7 денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження наказу №38/83, виданого Господарським судом м. Києва 01.10.2010. Згідно вказаної постанови, з позивачів на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто виконавчий збір у розмірі 3106124,98 грн.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВС ОСОБА_4 від 04.10.2012 ВП №26411746 виконавчий документ було повернуто стягувану ПАТ «Укрсоцбанк» за його письмовою заявою на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п.2 даної постанови, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011 ВП № 26411746 виділено в окреме виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВС України ОСОБА_4 від 02.11.2012 відкрито виконавче провадження ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011.

25.11.2014 та 26.11.2014 позивачами отримано постанови головного державного виконавця ВПВР ДВС України ОСОБА_5, від 06.11.2014 та від 10.11.2014 про арешт коштів боржника. Згідно вказаних постанов, накладено арешт на всі грошові кошти, що акумулюються та надходять на усі рахунки товариств позивачів.

Оскільки виконавче провадження ВП №26411746 було закінчено не на підставі ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ було повернуто стягувану за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не мав правових підстав застосовувати норми ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» і п.3.7.4. Інструкції та виділяти в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

З цих підстав дії старшого державного виконавця ВПВР ДВС України ОСОБА_4 щодо виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 є необґрунтованими та протиправними, та у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 ВП №35041250 підлягає скасуванню.

В ході виконання незаконної постанови про стягнення з боржників виконавчого збору у розмірі 3106124,98 грн.,від 29.06.2011 в межах виконавчого провадження №35041250 державним виконавцем були винесені постанови про арешт майна боржників.

Вважаючи незаконними дії та рішення державного виконавця позивачі вимушені звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на позовну заяву від 03.03.2015 (вх. № 9874). Зокрема зазначив, що відповідно до норм ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Також зазначив, що на виконанні у відповідача перебувало ВП з виконання Наказу №38/83 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з позивачів коштів.

Боржником рішення у наданий строк не виконано, в зв'язку з чим державним виконавцем 29.06.2011 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

04.10.2012 відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Пунктом 2 вказаної постанови, постанову про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 виділено в окреме провадження.

02.11.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови відділу ПВР ДВС України від 02.12.2012 ВП № 35041250 про стягнення з ТОВ «Мега Девелопмент» та ТОВ «Океан» виконавчого збору у розмірі 3106124,98 грн. Таким чином державним виконавцем правомірно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Крім того, керуючись вимогами Закону № 606-ХІV, 27.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ «Океан-2014»), 28.10.2014 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ «Мега Девелопмент»).

06.11.2014 винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Мега Девелопмент» в межах суми 3106124,98 грн., 10.11.2014 постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Океан» в межах суми 3106124,98 грн.

Також зазначив, що на цей час згідно Ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо виділення в окреме виконавче провадження і постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011 №26411746 залишені без розгляду. Тому постанови державного виконавця про арешт майна боржників та оголошення на його відчуження є правомірними, державний виконавець діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частинами 1,2 ст. 25 Закону № 606-ХІV передбачено що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною першою ст. 28 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало на виконанні виконавче провадження в виконання Наказу №38/83, виданого Господарським судом м. Києва 01.10.2010 про стягнення з ТОВ «Мега Девелопмент» та ТОВ «Океан» коштів у розмірі 31061249,85 грн., постанову про відкриття виконавчого провадження за яким винесено 12.05.2011 року (ВП №26411746), яку за вих. № 8524-0-26-11/25/2 направлено сторонам та надано строк для самостійного виконання рішення у 7 денний строк, з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з тим, що боржниками (позивачами по справі) рішення у наданий строк виконано не було, з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, керуючись вимогами ст. 28 Закону № 606-ХІV, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 29.06.2011 винесено постанову про стягнення з боржників виконавчого збору.

26.09.2012 до відповідача надійшла заява представника ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документа.

04.10.2012 відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Пунктом 2 вказаної постанови, постанову про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 виділено в окреме провадження.

02.11.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови відділу ПВР ДВС України від 02.12.2012 ВП № 35041250 про стягнення з ТОВ «Мега Девелопмент» ТОВ «Океан» виконавчого збору у розмірі 3106124,98 грн.

Керуючись ст. 57 Закону № 606-ХІV, 27.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ «Океан-2014»), 28.10.2014 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ «Мега Девелопмент»).

Крім того, керуючись ст. 52 Закону № 606-ХІV, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Мега Девелопмент», 10.11.2014 постанову про арешт коштів боржника ТОВ «Океан».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо виділення в окреме виконавче провадження і постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011 №26411746 залишені без розгляду.

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки підставою для винесення постанов про арешт майна та коштів боржників стали постанови державного виконавця про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, які на цей час є чинними то державним виконавцем спірні постанови прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Батрак

Суддя М.С.Лазаренко

Суддя Л.Я.Максименко