Постанова № 45336504, 04.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1191/15

04 червня 2015 року 16год. 52хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакетті" до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №0000062201 -, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакетті" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Пакетті") - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту постанови - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №0000062201.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є необґрунтованими. При цьому позивач зазначає, що ТОВ "Пакетті" правомірно придбало товари, а відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит. До податкового кредиту віднесені суми ПДВ згідно з наданими виконавцем податковими накладними. Розрахунки за придбані товари проведено. Також зазначив, що у відповідача відсутні законні підстави спиратися на нічим не підтверджені висновки актів перевірки, проведених іншими податковими органами. Будь - які висновки, засновані на припущеннях щодо порушень третіх осіб стосовно ТОВ "Бестінбуд" не мають відношення до діяльності позивача. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Позов просить задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що до наданих товарно - транспортних накладних встановлено дефектність, оскільки директором позивача надано пояснення про перевезених товару автомобільним транспортом постачальника та за його рахунок, а в товарно - транспортних накладних зазначено, що перевізником був позивач. А відтак, встановлено дефектність наданих до перевірки товарно-транспортних накладних. Податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до податкової інформації по ТОВ "Бестінбуд" за липень 2014 року, надісланої ДПІ у Деснянському районі м.Києва 22.09.2014 вих.№0607/7/26-52-22-01 встановлено, що ТОВ "Бестінбуд" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 10.11.2014 року скасовано за ініціативою податкової у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Аналізом звітності з ПДВ за липень 2014 року та наявної податкової інформації встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. Також в попередніх ланках постачання не підтверджено реальності господарських операцій. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. При цьому суд виходив з такого.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакетті" зареєстроване як юридична особа (а.с.41). Основними видами діяльності позивача є: виробництво паперових канцелярських виробів, друкування іншої продукції, неспеціалізована оптова торгівля, інші вид роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, видання журналів і періодичних видань, інші види видавничої діяльності (а.с.41).

Посадовими особами відповідача в період з 27.11.2014 по 03.12.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакетті" код за ЄДРПОУ 33528273, з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Бестінбуд" (код ЄДРПОУ 31723991) за період 01.07.2014 по 31.07.2014, результати якої оформлено актом перевірки від 10.12.2014 № 1951/08-27-22-01/33528273 (а.с.6-27).

Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.36, п.п. 14.1.181 п. 14.1, ст. 14, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст.200, ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 102619,00 грн., у тому числі: за липень 2014 на суму ПДВ 93497,00 грн.; за серпень 2014 на суму ПДВ 9122,00 грн.

За результатами проведеної перевірки та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 128273,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 102619,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25654,75 грн.) (а.с.32).

Підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що позивач здійснював господарські операції з придбання картону крейдованого, паперу обгорткового, паперу офсетного, фотовиводу у ТОВ "Бестінбуд", які відповідач вважає такими, що не відбулися. Відповідачем вказано на дефектність товарно-транспортних накладних, зазначено, що податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, висловлено зауваження до господарських операцій попередніх ланок постачання.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок придбаних товарів, в ціні яких такий ПДВ сплачено, із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Даючи оцінку господарським операціям позивача з ТОВ "Бестінбуд" суд вважає за необхідне зазначити таке.

Між позивачем та ТОВ "Бестінбуд" укладено договір поставки від 01.07.2014 № 01072014/4 (а.с.137-138). За умовами вказаного договору, постачальник (ТОВ "Бестінбуд") зобов'язується передавати товар у власність покупця (позивач в даній справі) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Поставка товару відбувається за рахунок покупця. Вартість кожної партії товару згідно з цим договором, визначається в накладній.

Господарські операції з купівлі позивачем товару у ТОВ "Бестінбуд" супроводжувалися складанням первинних документів: видаткові накладні № 0701/09 від 01.07.2014, № 0703/05 від 03.07.2014, № 0707/08 від 07.07.2014, № 0709/03 від 09.07.2014, № 0731/10 від 31.07.2014, № 0729/09 від 29.07.2014, 0725/07 від 25.07.2014, № 0723/02 від 23.07.2014, № 0721/08 від 21.07.2014, № 0717/04 від 17.07.2014, № 0715/07 від 15.07.2014, № 0711/05 від 11.07.2014, (а.с.139,141,143,145,147,149,151,153,155,157,159,161); рахунки на оплату: № 0701/09 від 01.07.2014, № 0703/05 від 03.07.2014, № 0707/08 від 07.07.2014, № 0709/03 від 09.07.2014, № 0731/10 від 31.07.2014, № 0729/09 від 29.07.2014, 0725/07 від 25.07.2014, № 0723/02 від 23.07.2014, № 0721/08 від 21.07.2014, № 0717/04 від 17.07.2014, № 0715/07 від 15.07.2014, № 0711/05 від 11.07.2014, (а.с.140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 161); податкові накладні: № 137 від 03.07.2014 (сума ПДВ - 9800,00 грн.), № 136 від 01.07.2014 (сума ПДВ - 9560,00 грн.), № 139 від 09.07.2014 (сума ПДВ - 8250,00 грн.), № 138 від 07.07.2014 (сума ПДВ - 9126,00 грн.), № 141 від 15.07.2014 (сума ПДВ - 9370,00 грн.), № 140 від 11.07.2014 (сума ПДВ - 8840,00 грн.), № 143 від 21.07.2014 (сума ПДВ - 8779,00 грн.), № 142 від 17.07.2014 (сума ПДВ - 8530,60 грн.), № 145 від 25.07.2014 (сума ПДВ - 9840,00 грн.), № 144 від 23.07.2014 (сума ПДВ - 8000,00 грн.), № 147 від 31.07.2014 (сума ПДВ - 3401,40 грн.), № 146 від 29.07.2014 (сума ПДВ - 9122,00 грн.) (а.с. 163-174).

Перевезення товару здійснювалося ТОВ "Пакетті", що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (а.с.175-186).

Розрахунки між сторонами здійснено в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (а.с. 216-217).

По вказаній господарській операції позивача з ТОВ "Бестінбуд" на підставі виданих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит (а.с.96-113).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ "Бестінбуд" товар позивачем використано в господарській діяльності, що підтверджується договорами (а.с.229-257), видатковими накладними (а.с.190-215), банківськими виписками (а.с.218-228).

Щодо покликань відповідача не дефектність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не включав до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання послуг з перевезення, у зв'язку з чим недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Крім того, умовами договору передбачено, що перевезення здійснює покупець. Згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, перевезення здійснював ТОВ "Пакетті" автомобілем НОМЕР_2, водій ОСОБА_3. Позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, акти приймання-передачі транспортного засобу, докази прийняття водія на роботу (а.с.260-267), що підтверджують обставини щодо перевезення вантажу позивачем. Щодо покликань відповідача на пояснення директора ТОВ "Пакетті" ОСОБА_4 (згідно яких перевезення здійснював постачальник), то в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_4, які отримані податковим органом 11.12.2014, в яких ОСОБА_4 повідомляє, що дав помилкові пояснення з приводу транспортування товару, все транспортування здійснювалося позивачем (а.с.259).

Щодо покликань податкового органу на те, що податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке. Відповідно до п. 11 підрозділу ІІ розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач формував податковий кредит на підставі податкових накладних, сума ПДВ по яких складає понад 10 тис. грн.; не надано доказів на підтвердження того, що позивач придбавав у ТОВ "Бестінбуд" підакцизні товари. Наявні в матеріалах справи податкові накладні виписані на суму ПДВ менше 10 тис. грн.

А відтак, податкові накладні на суму ПДВ менше 10 тисяч гривень, згідно вимог чинного законодавства, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що позивачем не допущено порушень законодавства в цій частині.

Покликання відповідача на те, що ТОВ "Бестінбуд" відсутній за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не свідчать про те, що таке підприємство було відсутнє на дату вчинення господарських операцій. Отже, такі покликання мають характер припущень, а тому не можуть слугувати належним обґрунтуванням законності оспорюваного донарахування.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, крім названого вище, ґрунтуються на податковій інформації ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 0607/7/26-52-22-01 від 24.09.2014 та актів перевірок контрагентів по попередніх ланках постачання.

Судом такі доводи податкового органу не приймаються з огляду на наступне.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

В силу закону, отримання податковим органом інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки, актів перевірок контрагентів по попередніх ланках постачання, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону. Податкова інформація щодо неможливості проведення зустрічної звірки не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Крім того, за відсутності належного спростування факту поставки товарів доводи відповідача про відсутність у контрагентів по попередніх ланках постачання основних і транспортних засобів, кадрового складу, не можуть слугувати підставою для невизнання у податковому обліку позивача податкових наслідків виконання розглядуваних операцій. Адже самі по собі такі доводи не є свідченням неможливості виконання постачальниками поставок. У комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

З врахуванням фактичних обставин справи, положень ст. 36, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 № НОМЕР_1 винесене без належних на те підстав, оскільки господарська операція позивача з названим контрагентом мала реальний характер. Податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку носить індивідуальний характер та не може бути перекладена на іншого платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 № НОМЕР_1.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакетті" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька