Постанова № 45333960, 19.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 р. Справа № 804/6623/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "СХОВ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення за формою «р» від 10.04.2014 року № НОМЕР_1 та за формою «в4» від 10.04.2014 року № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпекс 2012», оскільки факт реальності господарської операції підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі виконаних робіт. Також позивач звернув увагу суду на той факт, що порушення податкової дисципліни вчинене ТОВ ««Буд-Імпекс 2012», а також визнання недійсними правочинів вчинених ТОВ «Буд-Імпекс 2012» з контрагентами, не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Також позивач повідомив суд про те, що роботи отримані від ТОВ «Буд-Імпекс 2012» використані у господарській діяльності позивача, а саме: ТОВ «Буд-Імпекс 2012» виконало ремонтні роботи у приміщенні, яке належить на праві власності позивачу та використовується у здійсненні господарської діяльності позивача.

Ухвалою суду від 26.05.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову вказуючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Правочини укладені позивачем з ТОВ «Буд-Імпекс 2012» не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки:

- ТОВ «Буд-Імпекс 2012» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Буд-Імпекс 2012» визнано нікчемними податковими органами;

- позивач не надав суду доказів доставки робочої сили, обладнання, будівельних машин та механізмів ТОВ «Буд-Імпекс 2012» на об'єкт будівництва (об'єкт будівництва знаходиться у Одеській області, а ТОВ «Буд-Імпекс 2012» - у Кіровоградській області);

- позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт перевезення товару від ТОВ «Буд-Імпекс 2012» до позивача.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Буд-Імпекс 2012» у грудні 2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно ОСОБА_3 від 27.11.2013 року № 594/2201/36851253.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Буд-Імпекс 2012» у грудні 2012 року та завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 160 460,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення у декларації за грудень 2012 року на суму 112,00 грн. та заниження ПДВ всього на суму 160 348,00 грн.

Висновок відповідача щодо нереальності правочинів обгрунтовується тим, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, у зв'язку з наступним:

- ТОВ «Буд-Імпекс 2012» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Буд-Імпекс 2012» визнано нікчемними податковими органами;

- позивач не надав суду доказів доставки робочої сили, обладнання, будівельних машин та механізмів ТОВ «Буд-Імпекс 2012» на об'єкт будівництва (об'єкт будівництва знаходиться у Одеській області, а ТОВ «Буд-Імпекс 2012» - у Кіровоградській області);

- позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт перевезення товару від ТОВ «Буд-Імпекс 2012» до позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято на направлено позивачу податкові повідомлення - рішення формою «р» від 10.04.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на 160 348,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38 487,00 грн. та за формою «в4» від 10.04.2014 року № НОМЕР_2, яким визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ на 112,00 грн. за грудень 2012 року.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у ОСОБА_3 від 27.11.2013 року № 594/2201/36851253 щодо нереальності договорів укладених позивачем з ТОВ «Буд-Імпекс 2012» у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та формування витрат повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем ТОВ «Буд-Імпекс 2012» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Буд-Імпекс 2012» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Буд-Імпекс 2012» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Буд-Імпекс 2012».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Буд-Імпекс 2012» та на знаходження останнього за податковою адресою (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Буд-Імпекс 2012».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Буд-Імпекс 2012», укладено договори підряду від 10.05.2012 року № 10/05-12/2 та від 08.06.2012 року № 08/06-12, у відповідності до умов яких ТОВ «Буд-Імпекс 2012» зобов'язувалось виконати будівельні роботи на об'єктах позивача, а останній зобов'язувався їх оплатити.

Факт виконання ТОВ «Буд-Імпекс 2012» підрядних робіт для позивача підтверджується копіями актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за грудень 2012 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Вказані документи відповідають ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Буд-Імпекс 2012» виписало позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України та які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Буд-Імпекс 2012» анульовано 26.09.2013 року, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ «Буд-Імпекс 2012» було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ, які знаходяться у матеріалах справи, встановлено, що ТОВ «Буд-Імпекс 2012» є зареєстрованою юридичною особою.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Буд-Імпекс 2012» має ліцензію на здійснення діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури терміном дії з 12.10.2010 року по 12.10.2013 року.

Також судом встановлено, що виконані ТОВ «Буд-Імпекс 2012» підрядні роботи були проведені на об'єкті нерухомого майна, який належить на праві власності позивачу, що підтверджується копією витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2010 року № 26115157, що міститься у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

За вказаних обставин судом відхиляються доводи відповідача про те, що позивач не надав суду доказів доставки робочої сили, обладнання, будівельних машин та механізмів ТОВ «Буд-Імпекс 2012» на об'єкт будівництва (об'єкт будівництва знаходиться у Одеській області, а ТОВ «Буд-Імпекс 2012» - у Кіровоградській області).

Оскільки ТОВ «Буд-Імпекс 2012» має ліцензію на здійснення діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та приймаючи до уваги факт використання позивачем результатів робіт ТОВ «Буд-Імпекс 2012» у власній господарській діяльності, то судом встановлено рух активів від ТОВ «Буд-Імпекс 2012» до позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення за формою «р» від 10.04.2014 року № НОМЕР_1 та за формою «в4» від 10.04.2014 року № НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Схов» судовий збір у розмірі 460,78 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.06.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6