Постанова № 45333825, 03.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 804/5495/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська міська рада звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду к розмірі 680,00грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р. виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська неправомірними;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 24.03.2015р. ВП №46337958 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду к розмірі 680,00грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р. виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем при винесені оскаржуваної постанови не були вчинені усі дії, які передують винесенню постанови, а висновок про відсутність поважних причин за невиконання рішення суду є передчасним та необґрунтованим.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин суд, керуючись положеннями частини 6 статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010, № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, належать до адміністративної юрисдикції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності зі статтею 1 Закону України від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження" (надалі Закон України № 606-XIV) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно статті 25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 75 Закону України № 606-XIV встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Судом встановлено, що 06.02.2015р. року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. №200/798/14-а про зобов'язання Дніпропетровську міську раду та Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради надати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у встановленому законодавством порядку інше житло, яке відповідає вимогам, що ставляться до житлових приміщень згідно ст. 50 Житлового кодексу України та надано боржнику строк для самостійного виконання - 13.02.2015р.

У строк, встановлений у вказаній постанові, позивач добровільно виконавчий лист Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. №200/798/14-а не виконав.

24.03.2015р. року відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, якою на боржника було накладено штраф у сумі 680,00 гривень.

Відповідно до статті 89 Закону України № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З диспозиції наведеної статті вбачається, що умовою застосування штрафу є невиконання судового рішення за відсутності поважних причин.

У відповідності зі статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2015р. Дніпропетровська міська рада звернулася до начальнику відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_12 із клопотанням про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку із проведенням наради за участі посадових осіб виконавчих органів Дніпропетровської міської ради та зі зміною керівництва. 06.04.2015р. Дніпропетровська міська рада звернулася до виконавчої служби із клопотанням про відстрочення виконання виконавчого документу у зв'язку із відкриттям 16.02.2015р. Вищим адміністративним судом провадження за касаційною скаргою позивача. Також відповідача було повідомлено про те, що розглянути питання надання родині ОСОБА_9 житла, згідно ст. 50 Житлового кодексу України не має правових підстав, у зв'язку з тим, що у складі родини відбулися зміни. Тому департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради листом від 13.02.2015р. № 3/6-231 родині ОСОБА_9 було рекомендовано звернутися до Жовтневої районної у місті ради за місцем реєстрації для затвердження уточненого списку сімей, які підлягають відселенню з житлового будинку по вул. Мандриківській, 322. Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради внесені зміни до рішення №6 від 25.01.2008р. «Про затвердження списків сімей, що підлягають переселенню з непридатних для проживання і аварійних будинків району».

Отже, суд приходить до висновку, що на час виникнення спірних правовідносин існували об'єктивні причини, які перешкоджали позивачу виконати постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2015р. у справі №200/798/14-а, а тому положення ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним захистом права позивача є визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 24.03.2015р. ВП №46337958 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р. виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

За таких обставин позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 24.03.2015р. ВП №46337958 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду в розмірі 680,00грн. за невиконання вимог виконавчого листа у справі №200/798/14-а від 26.01.2015р. виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) судовий збір в сумі 36,54грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_13