Рішення № 45333231, 12.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6387/13 Головуючий 1-інстанції Черних Є.А.

Справа № 611/1000/13-ц Доповідач Борова С.А.

Категорія договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Борової С.А.

суддів Крилової Т.Г., Маміної О.В.,

за участю секретаря Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилюк» на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «Гаврилюк» про дострокове розірвання договору оренди землі, зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом та просили розірвати договір оренди земельної ділянки у звязку з систематичним невиконанням відповідачем його істотних умов, зобовязати відповідача повернути їм земельну ділянку впродовж 10 днів з моменту набрання рішення суду законної сили, повернути земельні ділянки в належному стані, не гіршому, ніж під час прийняття в оренду, перед поверненням земельної ділянки прибрати залишки рослин та привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого її використання з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виконати всі фінансові зобовязання перед позивачами, а саме - повністю сплатити на їх користь орендну плату за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування вимог зазначали, що кожній з них належить земельна ділянка на праві власності, що підтверджується державним актом. 15.11.2006 р. між СТОВ «Гаврилюк» та позивачками, з кожною окремо, укладений Договір оренди, відповідно до умов якого позивач надала, а відповідач прийняв у користування земельну ділянку у ОСОБА_2 площею 6,2258 га, ОСОБА_1 - 6,2756 га, які знаходяться на території Великокомишувахської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка землі визначена у розмірі 60637,30 грн. П.9 договору передбачений розмір орендної плати в розмірі 1,5%, нормативної грошової оцінки землі.

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2008 р. п. 9 викладено у новій редакції, згідно якої орендна плата становила 2,2 % нормативної грошової оцінки землі. Додатковою угодою № 2 від 01.01.2009 р. розмір орендної плати визначений у 3%.

Проте відповідач у повному обсязі не виплачував грошові кошти за оренду землі, що є підставою для розірвання Договору на вимогу однієї з сторін, оскільки систематично порушувались істотні умови договору.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що заборгованості по орендній платі перед позивачками господарство не має. Орендна плата нараховувалась відповідно до Постанови КМ України та виплачувалась своєчасно.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області 15 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договори оренди земельної ділянки площею 6, 2756 ( рілля), кадастровий № НОМЕР_1, яка надавалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території В. Комишувахської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Гаврилюк» 15 листопада 2006 року та зареєстрованого у Барвінківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 1 червня 2007 року за реєстровим номером НОМЕР_3;

договір оренди земельної ділянки площею 6,2258 га (рілля) кадастровий № НОМЕР_2, яка надавалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території В.Комишувахської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Гаврилюк» 15.11.2006 року та зареєстрованого у Барвінківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам» 1 червня 2007 року за реєстраційним № НОМЕР_4.

Зобовязано СТОВ «Гаврилюк»: повернути ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельні ділянки відповідно площею 6,2756 га ( рілля) кадастровий № НОМЕР_1 та площею 6,2258 га ( рілля) кадастровий № НОМЕР_2 впродовж десяти календарних днів з моменту набрання рішення суду законної сили;

Повернути позивачкам земельну ділянку в належному стані та привести її у стан, придатний для подальшого використання з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Сплатити позивачкам орендну плату за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що зявилися в судове засідання, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 15 листопада 2006 року між ОСОБА_1. ОСОБА_2 та СТОВ «Гаврилюк» з кожною окремо укладено строком на 10 років Договір оренди земельної ділянки відповідно площею 6.2756 га ріллі та 6.2258 га ріллі, що розташована на території В.Комишувахської сільської ради Барвінківського району Харківської області та належить орендодавцям на підставі Державних актів на право приватної власності на землю. Договори оренди зареєстровано в державному реєстрі земель 1 червня 2007 року.

Згідно до п. 9 розмір орендної плати становить 1,5% нормативної грошової оцінки землі Додатковою угодою № 1 від 01.01.2008 р. п. 9 викладено у новій редакції, згідно якої орендна плата становила 2,2 % нормативної грошової оцінки землі. Додатковою угодою № 2 від 01.01.2009 р. розмір орендної плати визначений у 3%.

П. 5 договору визначена нормативна грошова оцінка землі 60637,24 грн. у ОСОБА_1 та 60637,30 грн. у ОСОБА_2

Оцінюючи встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення вимог про розірвання договорів, оскільки мала місце систематична недоплата орендної плати.

Висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно до ст. ст. 3, 6, 203, 627, 628, 629 ЦК України встановлено принцип свободи договору при укладанні договорів та можливості визначати сторонами зміст договору на свій розсуд. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір може бути змінений чи розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною відповідно до загальних положень цивільного законодавства, передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Твердження відповідача про нарахування орендної плати виходячи не з умов договору, де зазначена нормативна оцінка землі, а на підставі Постанови КМ України, враховуючи базову оцінку вартості землі помилкове. При укладенні договору сторони висловили своє волевиявлення. Договір пройшов державну реєстрацію. Відповідно до довідки від 23.01.2006 р. № 3045 вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на 01.01.2006 р. становить 60637,24 грн., ОСОБА_2 60637,30 грн.

Чинне законодавство не містить такого терміну як «базова» оцінка.

Розрахунок суми орендної плати, яка надана відповідачем та фактично виплачувалась орендодавцям не відповідає умовам договору та свідчить про систематичне невиконання істотних умов договору.

Спору щодо застосування коефіцієнтів індексації між сторонами не існує. Обидві сторони вираховували вартість земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно до ст.13, 15, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст. 24-25 цього Закону та умовами договору.

Отже аналіз правових норм свідчить, що основною метою договору оренди землі та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому договором розмірі.

Судом першої інстанції визнано доведеним, що відповідач на протязі тривалого часу не виконував істотної умови договору оренди землі щодо сплати орендодавцям орендної плати в розмірі, встановленому п. 5, 9 Договору оренди землі від 15 листопада 2006 року, що пройшов державну реєстрацію 1 червня 2007 року.

Заперечення відповідача судом першої інстанції ретельно досліджувалися і не визнані обставинами, за яких орендар може бути звільнений від сплати орендної плати в розмірі, встановленому п. 5, 9 Договору оренди , та стати підставою для відмови в позові про розірвання договору оренди землі.

Згідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд 1 інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України із повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового у його відповідній частині.

Разом з тим, рішення суду щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині зобовязання відповідача привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сплати позивачкам орендної плати за користування земельною ділянкою у повному обсязі підлягає скасуванню з відмовленням у позові у цій частині.

Доказів того, що земельна ділянка на цей час знаходиться у непридатному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивачами не надано.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивачів зобовязання по оплаті орендної плати за користування земельною ділянкою стосується орендної плати за 2013 рік, час якої ще не настав. Не може бути захищено право на майбутнє, право на яке на час розгляду справи не порушене.

Зазначеного суд першої інстанції до уваги не взяв, та помилково прийшов до висновку про захист зазначеним шляхом права позивачок.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України, судова колегія змінює рішення суду у звязку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилюк» задовольнити частково.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2013 року змінити, скасувавши його у частині задоволення позову по зобовязанню привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сплати позивачкам орендної плати за користування земельною ділянкою у повному обсязі., та у цій частині у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді :