Вирок № 45330203, 13.09.2013, Старобільський районний суд Луганської області

13.09.2013

ЄУН 431/2710/13-к

провадження 1-кп/431/210/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-суддіОлійник С.В.,

при секретаріХорольської І.Ю.,

за участі прокурораНосаль Т.О.,

обвинуваченогоОСОБА_1,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бистрик Бердичівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розведеного, не працюючого, не судимого в порядку ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 на прикінці червня 2013 року у вечірній час, знаходячись у стані алкогольного спяніння, маючи злочинний намір на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, знаходячись за адресою вул. Аграрна, в с. Калмиківка Старобільського району Луганської області придбав у ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, предмет схожий на штик-ніж, після чого став носити його при собі під одягом з метою самозахисту. 03 вересня 2013 року працівниками міліції у ході складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 178 КУпАП у відношенні ОСОБА_1, біля магазину «Продукти» на вул. Кірова в м. Старобільську, в ході проведення особистого огляду під спортивною кофтою одягненою ОСОБА_1, було виявлено та вилучено предмет схожий на штик-ніж, який відноситься до холодної зброї колючої дії, виготовленого саморобним способом за типом стилет з використанням стандартного багнета до 7,62 мм магазиної гвинтівки системи Мосіна зразку 1891/1930рр.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне поводження зі зброєю, оскільки він носив холодну зброю, предмет схожий на штик-ніж, без передбаченого законом дозволу.

09 вересня 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання .

Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим від 09 вересня 2013 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 вересня 2013 року між прокурором Носаль Т.О. і обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити покарання у вигляді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 19 липня 2000 року Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь держави витрати за проведення експертизи холодної зброї від 05 вересня 2013 року № 165 в розмірі 244,50 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речовий доказ: стилет, вилучений 03 вересня 2013 року під час особистого огляду ОСОБА_1, який знаходиться в камері зберігання Старобільського РВ УМВС України в Луганській області знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя С.В. Олійник