увійти
УКР
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» червня 2009 року м. Полтава Справа № 2-а- 10839/09
Полтавський окружний адміністративний суд в складі судді Соколенко Ф.Ф.
при секретарі: О.С.Христич
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області, третя особа: Орган опіки та піклування Миргородської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною в сумі 4126,90 грн.
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2008 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною в сумі 4126,90 грн. Просив зобов'язати відповідача провести їй перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період починаючи з 10.09.07 року та проводити такі виплати відповідного до діючого законодавства, визнати дії відповідача неправомірними в частині не нарахування державної допомоги та зобов'язання відповідача нарахувати допомогу по догляду за дитиною у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі яких позивачу повинна була бути нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги.
Позивач надав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та надав клопотання про розгляд справи без його присутності. Клопотання задоволено судом.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву в яких проти позову заперечував вказуючи на те, що він діяв в межах Законів України Про Державний бюджет на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13, якою затверджено «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання задоволено судом.
Таким чином суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних в ній доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив.
Позивачка є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і є застрахованою особою в розумінні ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 - ІІІ від 18.01.2001 року, тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом.
Стосовно вимог позивачки про перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги за 2007 рік, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Згідно Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 - ІІІ від 18.01.2001 року цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Стаття 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла до 31.12.2007 року встановила, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Враховуючи те, що позивачка є застрахованою особою в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» суд приходить до висновку, що нарахування та виплату допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід здійснювати на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на який посилається позивачка.
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 - ІІІ від 18.01.2001 року встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), зокрема у разі догляду застрахованою особою за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.
Згідно ст. 43 цього закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачає, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, абз. 3 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98,101,103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Що стосується вимог позивачки про перерахунок та виплату допомоги за 2008 року, колегія суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Відповідно до пп. 12 п. 25 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 40 - 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.
Зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення п.п. 12 п. 25 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22.05.2008 року. Тому суд приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області повинно перерахувати та виплатити позивачці недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, суд вважає належним відповідачем щодо вимог про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області.
Враховуючи та аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області перерахувати та виплатити позивачці недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 31.12.2008 року. (враховуючи дату народження дитини).
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на відповідний орган.
Доводи відповідачів про відсутність кошторисних призначень для реалізації вищевказаних норм Закону не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на можу посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Посилання відповідачів на пропущення строку звернення до суду позивачем в 2007 році, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачці в меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». При цьому виплати здійснювалися кожного місяця протягом року.
Оскільки порушення прав позивачки тривало з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, адміністративний позов подано в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до досягнення дитиною трирічного віку також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
Керуючись та аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімума, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» за період з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімума, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» за період з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений: 22.06.2009 р.
Суддя Ф.Ф.Соколенко
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69 E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
