Ухвала суду № 45304967, 27.05.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.05.2015

Справа № 334/4419/13-ц

Провадження № 4-с/334/40/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Дубина Л.А., при секретарі Філіпповій Ю.В., розглянула у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного відділення електричних мереж на дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, -

в с т а н о в и в :

ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного відділення електричних мереж звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ у звязку з виконанням рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 1878,41 грн.

У скарзі вказує, що 06.02.2015 року постановою державного виконавця Гришунової Т.А. відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - відсутні дані, що ідентифікують особу боржника ( повна дата народження та ідентифікаційний код) та пропущено строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Заявник вважає, що дії державного виконавця не відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, тій же ст. 18, що у виконавчому документі дані про особу боржника можуть бути зазначені, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ.

Так, у виконавчому листі, виданому 15.07.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за не обліковану електроенергію у сумі 1878,41 грн. не було зазначено дані про особу боржника, що не суперечить приписам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» і що на його думку, не позбавляло державного виконавця вжити заходів щодо отримання таких даних у в відповідних компетентних органах.

Щодо пропуску строку предявлення виконавчого документа, то заявник вражає, що такий пропущений не був, т.я. з заявою про примусове виконання рішення суду він звернувся 21.11.2014 року, а строк сплив 23.01.2015 року.

Заявник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС ОСОБА_2; визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по ВП № 46399163, винесену 06.02.2015 року; зобовязати Ленінський ВДВС вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник заявника доводи скарги підтримує і просить її задовольнити.

Державний виконавець Ленінського ВДВС ОСОБА_2 доводи скарги не визнала і пояснила суду, що постанову про відмову у відкритті провадження прийнято на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» відсутність ідентифікаційних даних про особу боржника у виконавчому документі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а крім того, заява про примусове виконання рішення суду та виконавчий документ надійшли у її провадження 05.02.2015 року і на цей час сплив строк предявлення виконавчого документу до виконання.

Вважає, що її дії цілком відповідають нормам діючого законодавства.

У своїй заяві до суду просить розглядати справу без її участі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази та матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Згідно ст.. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу. Порушено їх права чи свободи.

Судом установлено, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2013 року у справі за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію у сумі 1878,41 грн. грн. 05.07.2013 року видано виконавчий лист, який 22.01.2014 року разом з заявою про примусове виконання рішення суду подано до Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ

23.01.2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернуто виконавчий документ стягувану з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутні дані, що ідентифікують особу боржника ( повна дата народження та номер ідентифікаційного коду).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються предявленням виконавчого документа до виконання, після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Судом установлено, що повторно вказаний виконавчий документ було предявлено до виконання разом з заявою про примусове виконання рішення суду 21.11.2014 року, про що свідчить відмітка канцелярії Ленінського ВДВС.

Таким чином, виконавчий документ було предявлено до виконання в межах строків, установлених Законом України «Про виконавче провадження».

Доводи державного виконавця, що виконавчий документ з канцелярії відділу їй було передано лише 05.02.2015 року, коли сплив строк предявлення виконавчого документу до виконання, суд вважає неспроможними, оскільки поярдок передачі в виконавчих документі в з канцелярії до державного виконавця відноситься до організації діловодства у Відділі державної виконавчої служби.

Щодо невідповідності виконавчого документа приписам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутність даних, що ідентифікують особу боржника ( повна дата народження та номер ідентифікаційного коду), то суд виходить з такого.

Так, відповідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

При цьому слід зауважити, що інші дані, які ідентифікують стягувача чи боржника, вказуються за умови, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ.

В даному випадку суду при видачі виконавчого документу не був відомий номер ідентифікаційного коду, і тому ці дані не були зазначені у виконавчому листі.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.

Водночас, відповідно до приписів п.3.ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не позбавлений права при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ і організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема й конфідеційну

Тобто, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкриті виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Ленінського ВДВС ОСОБА_2 не відповідають приписам закону, а отже, є незаконними, а прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.02.2015 року року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.383-385 ЦПК України, ст. ст. 18,19, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У х в а л и в :

Скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного районного відділення електричних мереж на дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 з приводу прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46399163від 06.02.2015 року.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 ВП № 46399163від 06.02.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електроенергію у сумі 1878,41 грн.

Зобовязати державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 вирішити питання про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електроенергію у сумі 1878,41 грн. на підставі виконавчого листа № 334/551/13-ц, виданого 15.07.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Дубина Л. А.