Постанова № 4530364, 25.06.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року Справа № 2-а-450/08/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Басай О.В.

при секретарі Шовгенюк І.В.

з участю представників сторін:

позивача - Козак Т.В.;

відповідача - Фареник А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат»

до відповідача: Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромкомбінат» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Представником позивача було подана заява про уточнення позовних вимог згідно якої просить, скасувати податкові повідомлення-рішення №0011181510/0 від 17.12.2007 року, №0020711700/0 від 17.12.2007 року, №0000671510/0 від 14.02.2008 року, №00006701510/0 від 22.12.2008 року та №0010981700/0 від 19.12.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що податковими повідомленнями-рішеннями №0011181510/0 від 17.12.2007 року, №0020711700/0 від 17.12.2007 року, №0000671510/0 від 14.02.2008 року, №00006701510/0 від 22.12.2008 року та №0010981700/0 від 19.12.2008 року до Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромкомбінат» було застосовано штрафні санкції на загальну суму 677929, 73 грн. Вказав, що прийняття вказаних повідомлень-рішень є безпідставним оскільки ухвалами господарського суду Івано-Франківської області по справі №5/88 від 12.04.2007 року та по справі №А-6/143 були прийняті рішення про розстрочення податкового боргу. Крім цього, зазначив, що рішення господарського суду виконується органами державної виконавчої служби у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Рішення про зупинення розстрочки або відстрочки виконання судового рішення про стягнення коштів із розрахункового рахунку та відкликання платіжних вимог, згідно із ст.33 та ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», виконуються лише органами державної виконавчої служби. При порушенні термінів виплати розстрочених сум податкового боргу на підставі рішень судів, не передбачається нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім цього, вказав, що відповідачем не враховано положення ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій. Просить позов задовольнити повністю.

 Представник відповідача в судовому засіданні проти пред'явленого позову заперечив з підстав викладених в заперечення на адміністративний позов та пояснив, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень податковим органом не було порушено норм податкового законодавства. Вказав, що посилання позивача на необхідність застосування строків застосування штрафних санкцій встановлених ст.250 ГПК України є безпідставними, оскільки такий строк встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що на підставі актів перевірки №1154/15-0/24977923 від 17.12.2007 року, №1157/1700/24977923 від 17.12.2007 року, №127/15-2/24977923 від 14.02.2008 року та №1803/15-0/24977923 від 15.12.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0011181510/0 від 17.12.2007 року, №0020711700/0 від 17.12.2007 року, №0000671510/0 від 14.02.2008 року, №00006701510/0 від 22.12.2008 року, якими відповідача зобов'язано сплатити штраф в загальній сумі 663304, 24 грн. за платежем податок на додану вартість та податок з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а. с. 10, 22, 43, 108).

Підставою для зобов'язання сплати штрафу стала несплата сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у відповідності до поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість та розрахунків податку з підприємств і організації власників транспортних засобів.

Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.04.2007 року Господарським судом Івано-Франківської області у справі №А-5/88 за позовом Прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі ДПІ у Яворівському районі Львівської області до ДП «Івано-Франківський ЛПК» МО України про стягнення 1111735, 13 грн. було прийнято ухвалу про розстрочку податкового боргу. На дану хвалу було подано апеляційну скаргу, яку 07.06.2007 року Львівський апеляційний адміністративний суд залишив без розгляду.

Також встановлено, що 23.10.2007 року Господарським судом Івано-Франківської області у справі №А-6/143 за позовом ДПІ у Яворівському районі Львівської області до ДП «Івано-Франківський ЛПК» МО України про стягнення 666699, 13 грн. було прийнято ухвалу про розстрочку 666699, 13 грн. податкового боргу. На дану ухвалу ДПІ у Яворівському районі Львівської області було подано апеляційну скаргу, яку 06.11.2008 року Львівським апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0011181510/0 від 17.12.2007 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 157443, 02 грн. за платежем податок на додану вартість, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання прийнято неправомірно, оскільки податкові декларації з ПДВ, які були підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення були включені у розстрочену судом податкову заборгованість в сумі 1111735, 13 грн., згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі №А-5/88 від 12.04.2007, а саме: декларація №20652 від 19.09.2005 року в сумі 34133, 00 грн, декларація №24127 від 19.10.2005 року в сумі 30576, 00 грн, декларація №28037 від 16.11.2005 року в сумі 50404, 00 грн., декларація №30511 від 20.12.2005 року в сумі 27825, 00 грн., декларація №33792 від 20.01.2006 року в сумі 47448, 00 грн., що підтверджується актом перевірки №1154/15-0/24977923 від 17.12.2007 року (а. с. 11-20).

Також, податкове повідомлення-рішення №0020711700/0 від 17.12.2007 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 5714, 29 грн. за платежем податок з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання прийнято неправомірно, оскільки розрахунки з податку з власників транспортних засобів, які були підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення були включені у розстрочену судом податкову заборгованість в сумі 111735, 13 грн., згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі №А-5/88 від 12.04.2007 року, а саме розрахунком №13050 від 08.07.2005 року в сумі 29422, 00 грн., що підтверджується актом перевірки №1157/1700/24977923 від 17.12.2007 року (а. с. 23-24).

Податкове повідомлення-рішення №0000671510/0 від 14.02.2008 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 103639, 93 грн. за платежем податок на додану вартість, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання також прийнято неправомірно, оскільки податкові декларації з ПДВ, які були підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення були включені у розстрочену судом податкову заборгованість в сумі 1111735, 13 грн., згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі №А-5/88 від 12.04.2007 року, а саме декларація №33792 від 20.01.2006 року в сумі 47448, 00 грн., що підтверджується актом перевірки №127/15-2/24977923 від 14.02.2008 року (а. с. 45-46).

Наступні податкові декларації згідно вищенаведеного податкового повідомлення-рішення №0000671510/0 від 14.02.2008 року були включені у розстрочену судом податкову заборгованість в сумі 666699, 13 грн., згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2007 року у справі №А-6/143, а саме: декларація №2417 від 20.02.2006 року в сумі 13113, 00 грн., декларація №4237 від 20.03.2006 року в сумі 13113, 00 грн., декларація №6551 від 18.04.2006 року 18.04.2006 року в сумі 45685, 00 грн., декларація №10990 від 18.05.2006 року в сумі 47625, 00 грн., декларація №12731 від 20.06.2006 року в сумі 58521, 00 грн., що підтверджується актом перевірки №127/15-2/24977923 від 14.02.2008 року (а. с. 45-46).

Аналогічно, податкове повідомлення-рішення №00006701510/0 від 22.12.2008 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 396507, 00 грн. за платежем податок на додану вартість, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання прийнято неправомірно, оскільки податкові декларації з ПДВ, які були підставою для внесення даного податкового повідомлення-рішення були включені у розстрочену судом податкову заборгованість в сумі 666699, 13 грн., згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі №А-6/143 від 23.10.2007 року, а саме декларація №12731 від 20.06.2006 року в сумі 58521, 00 грн.. декларація №15061 від 18.07.2006 року в сумі 46763, 00 грн., декларація №19927 від 18.08.2006 року в сумі 39897, 00 грн., декларація №21321 від 19.09.2006 року в сумі 35823, 00 грн. декларація №23966 від 18.10.2006 року в сумі 48613 грн. в сумі 48613, 00 грн., декларація №28545 від 16.11.2006 року в сумі 45862, 00 грн., декларація №30008 від 18.12.2006 року в сумі 45949, 00 грн., декларація №33802 від 18.01.2007 року в сумі 64996, 00 грн., що підтверджується актом перевірки №1803/15-0/24977923 від 15.12.2008 року (а. с. 109-114).

Нормативно-правовою базою, що регулює правовідносини з приводу виконання рішень суду є Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про державну виконавчу службу». У відповідності до ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, рішення господарського суду виконується органами державної виконавчої служби в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Рішення про зупинення, розстрочку, відстрочку виконання судового рішення про стягнення коштів з рахунків відкликання платіжних вимог згідно ст. 33 та ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» виконується лише органами державної виконавчої служби. Таким чином, при порушенні термінів сплати сум податкового боргу на підставі рішення суду, в тому числі розстрочених чи відстрочених не передбачається нарахування штрафних санкцій у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Застосування штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу відповідно до рішення суду не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, застосування відповідачем штрафу до позивача за несплату податкового боргу, стягнутого за рішенням суду на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення №0011181510/0 від 17.12.2007 року, №0020711700/0 від 17.12.2007 року, №0000671510/0 від 14.02.2008 року, №00006701510/0 від 22.12.2008 року прийняті всупереч закону, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, скасуванню підлягає податкове-повідомлення рішення №0010981700/0 від 19.12.2008 року виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами перевірки дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами за період з 16.04.2007 року по 17.12.2008 року складено акт №1871/1700/24977923 від 19.12.2008 року на підставі якого відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення №0010981700/0 від 19.12.2008 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 14625, 49 грн. за платежем податок з підприємств та організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за затримку на 273 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а. с. 118-121).

З акта вбачається, що перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, чим порушено п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».

Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень №502 від 25.04.2007 року, №879 від 23.07.2007 року, №1079 від 18.09.2007 року, №1095 від 21.09.2007 року, №1102 від 26.09.2007 року, №1168 від 11.10.2007 року, №1179 від 15.10.2007 року, №1263 від 02.07.2007 року, №1266 від 05.11.2007 року, №1281 від 06.11.2007 року, №1282 від 07.11.2007 року позивачем сплачено податок з власників транспортних засобів за I, II та III квартал 2007 року, однак відповідач зарахував сплачені кошти на розстрочену згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2007 року заборгованість в сумі 1111735, 13 грн.

З вищенаведених платіжних доручень вбачається, що призначенням платежу є податок з власників транспортних засобів.

 Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (далі Закону), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 року Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списуються лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного вбачається, що право визначити призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченим у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплата пені та штрафних санкцій, що застосуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

 Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд (Інформаційний лист №358/13/13-09 від 17.03.2009 року).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області №0011181510/0 від 17.12.2007 року, №0020711700/0 від 17.12.2007 року, №0000671510/0 від 14.02.2008 року, №00006701510/0 від 22.12.2008 року та №0010981700/0 від 19.12.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський лісопромкомбінат», 76000, вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 08033772 судовий збір в сумі 6, 40 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.

Суддя

О.В.Басай

Постанова в повному обсязі складена 01.07.2009 року.