Вирок № 45298471, 23.02.2011, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-6/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді – Бліщ О.Б.

при секретарі – Вербещук В.А.

з участю: прокурора – Кілічук Й.Й.

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілих – ОСОБА_5

законних представників підсудних – ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

представника служби у справах дітей Рахівської РДА – ОСОБА_11 представника СКМСД Рахівського РВ УМВСУ в З/о – ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, судимий 19.06.2009 року Рахівським районним судом за ст.185 ч.З КК України до трьох років позбавлення волі, з іспитовим строком - 2 роки, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.2, 186 ч. З КК України, -

ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, учня ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, раніше не судимого ,-

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.З, 186 ч. З КК України, -

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, учня ІНФОРМАЦІЯ_11, неодруженого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.15 ч.З - 185 ч.2, 186 ч. З КК України,-

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15.ч.З - 185 ч.2, 186 ч. З КК України,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_15, українця, громадянина України, учня ІНФОРМАЦІЯ_16, неодруженого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.1, 185 ч. З КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_17, будучи неповнолітнім, в листопаді 2008 року, близько 24 години, в смт. Великий Бичків Рахівського району, Закарпатської області, з зовнішньої стіни греко-католицького храму «Перенесення мощів ОСОБА_18», розташованого по вул. Фабричній, без номера, таємно викрав гучномовець від системи електронні дзвони іноземного виробництва «DRIVER UNIT», вартістю 1800 гривень, чим спричинив релігійній громаді матеріальної шкоди на вказану суму.

Окрім того, неповнолітній підсудний ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім підсудним ОСОБА_14, 13 квітня 2009 року, близько 24 години, в смт. Великий Бичків, по вул. Крушник №64, повторно, з метою крадіжки чужого майна, таємно, через отвори в куполі, проникли в приміщення Хрестовоздвиженського Православного храму, звідки викрали один нагрудний хрест з позолотою вартістю 750 гривень та один срібний нагрудний хрест вартістю 1000 гривень, які належали священику ОСОБА_19, чим спричинили потерпілому ОСОБА_19 матеріальної шкоди на загальну суму 1750 гривень.

Окрім того, ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, 21 квітня 2009 року, близько 20 години, повторно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом злому вхідних дверей, таємно проникли в будинок ОСОБА_20, що розташований по вул. 8-го Березня 11, в смт. Великий Бичків Рахівського району, Закарпатської області, звідки викрали 37,5 метра мідної труби вартістю 27 гривень за один метр, на суму 1012 грн.50 коп., два врізних замки вартістю 58 гривень за один замок на суму 116 грн., дві банки клею бітумного вартістю 45 гривень за одну банку на суму 90 грн., дві банки білої фарби вартістю 18 гривень за одну банку на суму 36 грн., два вентиляційні вентилятори вартістю 60 гривень за один вентилятор на суму 120 гривень, прожектор галогенний вартістю 133 грн., 10 метрів електрокабелю вартістю 4,30 грн. за один метр, на суму 43 гривні, електричний камін вартістю 100 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_20 матеріальних збитків на загальну суму 1650 гривень 50 копійок.

Окрім того, ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, 23 квітня 2009 року, близько 1 години, повторно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом зрубу решітки на вікні церкви Успіня ОСОБА_18 Богородиці, що розташована в смт. Великий Бичків, по вул. Грушевського №80, Рахівського району,Закарпатської області, таємно проникли в приміщення вказаної церкви, звідки викрали один позолочений нагрудний хрест з ланцюжком вартістю 750 гривень, один нагрудний срібний хрест з ланцюжком вартістю 450 гривень, 27 ланцюжків біжутерії вартістю 5 гривень за один ланцюжок, на суму 135 грн., 26 ламінованих ікон вартістю 1 гривня за одну ікону, на суму 26 гривень, 66 не ламінованих ікон, вартістю 0,15 грн. за одну ікону, на суму 9 грн.90 коп. та 600 гривень готівкою, чим завдали релігійній громаді церкви Успіня ОСОБА_18 Богородиці матеріальні збитки на загальну суму 1970 гривень 90 копійок.

Підсудні ОСОБА_16 та підсудний ОСОБА_15, діючи за попередньою змовою між собою, 05 березня 2010 року, приблизно о 12.00 годині,з метою викрадення майна ОСОБА_5, що знаходиться у виробничому приміщенні розташованому за адресою смт. Великий Бичків, вул. Толстого №5, Рахівського району, Закарпатської області, скориставшись відсутністю дверного полотна, проникли в приміщення деревообробного цеху, звідки викрали належний ОСОБА_5 деревообробний верстат в неробочому стані, вартістю 1 600 гривень, але в зв'язку з тим, що знаряддя (візок) яке ОСОБА_16 і ОСОБА_15 використовували для транспортування верстата зламалося під дією ваги верстата, не змогли транспортувати верстат поза межі території розташування приміщень, а тому, злочин ними не був закінчений з причин, які не залежали від волі ОСОБА_16 та ОСОБА_15

Окрім того, підсудні ОСОБА_16 та ОСОБА_15, повторно, 06 березня 2010 року, приблизно о 11.00 годині, діючи за попередньою змовою між собою, з метою викрадення майна ОСОБА_5 - дерев'яної обшивки стін, для подальшого її продажу, скориставшись відкритими дверима проникли в будівлю адміністративно-побутового комплексу, розташованого за адресою смт. Великий Бичків, вул. Толстого №5, та демонтували зі стіни і таємно викрали 8 м.кв. дерев'яної обшивки стіни (вагонки), вартістю 20 грн. за 1 м.кв., всього загальною вартістю 160 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

Підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою між собою, 05 березня 2010 року, приблизно о 16.00 годині, в смт. Великий Бичків, по вул. Толстого №5, Рахівського району, Закарпатської області, де знаходяться будівлі адміністративно-побутового та виробничого призначення, належні ОСОБА_5, виявивши деревообробний верстат в технічно несправному стані, вартістю 1 600 гривень, з метою подальшого продажу, як металобрухт, таємно викрали його, чим спричинили матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму.

Окрім того, підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою між собою, повторно, 06 березня 2010 року, приблизно о 10.00 годині, з метою викрадення майна ОСОБА_5 – металевих виробів, для подальшого їх продажу як металобрухт, скориставшись відкритими дверима, проникли в будівлю сушильної камери розташованої на території за адресою смт. Великий Бичків, вул. Толстого №5, та демонтували з магістралі і таємно викрали п'ять секцій батарей опалення, довжиною 1,1м. кожна, вартістю 90 грн. за 1 м., всього загальною вартістю 495 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

Будучи допитаним в ході судового слідства неповнолітній підсудний ОСОБА_17 вину свою у вичиненому визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та показав суду. Крадіжку гучномовця з церкви, розташованої по вулиці Фабричній в смт. Великий Бичків, у листопаді 2008 року він скоїв сам. Вказаний гучномовець мав намір використати в якості колонок до магнітофону, що й зробив. Думав що міліція не шукатиме гучномовець, так як не було чутно по селу про викрадення його викрадення. Щодо інших трьох крадіжок, то всі були скоєні ним разом з ОСОБА_14, з яким вони товаришують при обставинах, які він розповів на досудовому слідстві. Єдине, що не визнає, те що ними були пошкоджені вхідні двері до будинку ОСОБА_20, так як вони пластикові і відчинились дуже легко, ні він, ні ОСОБА_14 двері не ламали. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 в сумі 1650,50 грн. визнає. Просить його не карати суворо, не позбавляти волі, він глибоко усвідомив протиправність своїх дій і обіцяє подібного не скоювати.

Підсудний ОСОБА_13 винним себе у скоєні злочину визнав повністю і показав, що 05 березня 2010 року, в середині дня він був у свого друга ОСОБА_14. Вони вирішили зібрати металобрухт, щоб після його продати. Спочатку вони шукали металобрухт на березі річки Шопурка, але нічого необхідного там не знайшли. Приблизно о 16.00 годині, проходячи повз нежилу споруду по вул. Толстого, він побачив на віддалі 4-5 метрів поза огорожею, в кюветі, корпус деревообробного верстата. Не знаючи кому належить цей верстат, вирішили продати його як металобрухт. Верстат був важкий і тому, вони взяли підводу коней його дядька – ОСОБА_21 та поїхали до того місця, де знаходився корпус верстата. Разом з ОСОБА_14 завантажили верстат на підводу і поїхали по селищу в пошуках тих людей, які скуповують металобрухт. Коли вони проїжджали повз подвір'я ОСОБА_22, він побачив на його подвір'ї деревообробний верстат. Він запропонував купити від них верстат, сказавши, що знайшли його на річці. Геблер погодився та купив від них верстат за 200 гривень, з яких 75 грн. він дав ОСОБА_14, а 50 грн. – ОСОБА_21, так як використовував його коней і підводу. При цьому ОСОБА_21, сказав, що заробив гроші вивозячи сміття. 06 березня 2010 року, зранку, близько 12.00 години, він прийшов до ОСОБА_14, знову запропонував піти збирати металобрухт біля тієї споруди, де напередодні знайшли верстат. Коли вони прийшли туди, він почув, що на другому поверсі щось грюкає. Піднявшись на другий поверх, вони побачили там ОСОБА_23 і ОСОБА_16, які зривали зі стін дерев'яну вагонку. Він спитав, кому належить ця споруда, на що ОСОБА_23 та ОСОБА_16 сказали, що у споруди немає власника. Тоді вони з ОСОБА_14 пішли шукати метал. В прибудові до тієї споруди, де були ОСОБА_23 і ОСОБА_16, вони побачили металічні батареї опалення, прикручені до труб, тому вони пішли до нього додому, взяли два гайкових ключа. ОСОБА_14 також взяв з дому гайковий ключ. Повернулися до споруди та, з застосуванням ключів відкрутили три фрагменти батарей опалення. Коли ОСОБА_13 з ОСОБА_14 відкручували батареї, то ОСОБА_23 і ОСОБА_16 їх не бачили, так як вони були в різних приміщеннях. Відкручені батареї, віднесли за огорожу, приблизно в то місце, де напередодні знайшли верстат. Після цього, взявши коней і підводу, вони повернулися до того місця, де були складені батареї, погрузили їх , відвезли до ОСОБА_22,та продали йому за 70 гривень, які поділили порівну. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Неповнолітній підсудний ОСОБА_14 показав суду. Крадіжки з ОСОБА_8, так само як і з ОСОБА_13 вони скоювали за попередньою домовленістю між собою. Хто подавав ідеї скоювати крадіжки, сказати не може. Щодо обставин скоєння крадіжки батарей з приміщення, належного ОСОБА_5, то вони не викрадали їх відкрито, так як приміщення в якому вони викрадали батареї віддалене від приміщення де знаходилися на той час ОСОБА_16 та ОСОБА_15 і вони один одного не бачили. Крім того, він не мав наміру вчиняти відкрите викрадення майна. Стверджує, що обставини скоєння злочинів які розповів ОСОБА_13 та ОСОБА_17 відповідають дійсності, добавити нічого не може. Вину свою у вчиненні крадіжок визнає повністю, щиро розкаюється у скоєному, просить не карати його суворо та обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Підсудний ОСОБА_15 винним себе у скоєні злочинів визнав частково, зокрема визнав вину у скоєнні замаху на крадіжку деревообробного верстату та у вчиненні крадіжки дерев'яної вагонки, однак заперечує що це було відкрите викрадення майна, оскільки в момент коли вони з ОСОБА_16 зривали вагонку їх ніхто не бачив, а він сам не мав умислу відкрито викрадати майно і ніколи б не зробив цього в присутності громадян. Дійсно, 05 березня 2010 року, приблизно о 12.00 годині, до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_16. Вони пішли гуляти по селищу Великий Бичків. Прийшовши на територію колишнього дитячого садка, в одному з приміщень без дверей, побачили верстатна якому було багато металічних деталей. Тому вони вирішили забрати його та відвезти до нього додому, частину металічних деталей використати для виготовлення штанги і гантелей, а решту металу продати як металобрухт. Вони пішли до ОСОБА_16 додому, звідки, взяли візок і відвезли його до тої споруди, де знаходився верстат. Вони заштовхали візок у приміщення, де знаходився верстат і завантажили верстат на візок. Корпус верстату не був приєднаний до електромережі, та не був закріплений, тобто їм не довелося використовувати будь-які інструменти, щоб його демонтувати. Коли вони почали вивозити верстат то перед дверним отвором, візок зламався. Вони забрали залишки візку, а верстат залишили там, де він упав з візка. Дорогою додому, викинули візок в струмок, що протікає неподалік. 06 березня 2010 року, в першій половині дня, вони знову з ОСОБА_16 вирішили піти до тої споруди, де знаходився верстат, так як знали, що на другому поверсі споруди на стінах є дерев'яна обшивка „вагонка". Вони хотіли зірвати вагонку і продати її. Він взяв з дому металічний ломик і вони прийшли до тої споруди. На території, вони зустріли мешканців смт. В.Бичків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, привіталися, про щось поговорили. Вони не питали один-одного, навіщо перебувають на території. Після розмови, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пішли вглиб території. Куди саме вони пішли, він не бачив, так як він з ОСОБА_16 зайшли в ту споруду, де знаходилася вагонка. Піднявшись на другий поверх, з допомогою ломика, та металічного гака, він та ОСОБА_16 зірвали зі стіни частину дерев'яної обшивки. Ще частину, вже зірваної обшивки, вони зібрали з підлоги. Кількість зірваної ними обшивки не була великою, скільки точно сказати не може. Зірвану обшивку, вони віднесли неподалік від території і сховали під мостом через струмок, що знаходиться поруч з територією. Коли вони, виносячи обшивку виходили зі споруди, він нікого поруч не бачив. Вони йшли швидко, так, щоб їх ніхто не міг помітити. Після того, як вони сховали зірвану обшивку під мостом, то пішли в своїх справах. Ломик, яким вони зривали обшивку, сховав разом з обшивкою, а гак, знайдений в тій кімнаті, залишили в тій же кімнаті. Ввечері того ж дня, коли вже починало темніти, вони прийшли до того місця, де сховали обшивку, перенесли її та сховали на місцевості, поруч з його будинком. Ломик він відніс додому. Наступного дня, ОСОБА_16 поїхав в смт. Солотвино, де навчається в школі-інтернаті. Через декілька днів він почув, що там, де він з ОСОБА_16 викрали обшивку зі стін, ходять працівники міліції і шукають тих людей, хто вкрав обшивку. Тому, він ввечері, переніс сховану обшивку на берег річки Шопурка і викинув обшивку в річку. Ще через кілька днів, до нього додому прийшов працівник міліції, який викликав його в опорний пункт міліції в смт. В.Бичків, якому він розповів про крадіжку „вагонки" і про те, як він з ОСОБА_16 намагалися викрасти верстат, але їм це не вдалося. Стверджує, що 06 березня 2010 року, там, де він знімав зі стін „вагонку" і виносив її з приміщення, будь-кого поруч він з ОСОБА_16 не бачили і вважає, що його з ОСОБА_16 також ніхто не бачив. Щиро розкаюється у скоєному, просить не карати його суворо та обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Підсудний ОСОБА_16 винним себе у скоєні злочинів визнав частково тобто визнав повністю вину у вчиненні замаху на крадіжку верстату та у вчиненні крадіжки дерев'яної вагонки з приміщення колишнього дитсадка, то вони відбувалися в точності так як розповів підсудний ОСОБА_15. Стверджує, що 06 березня 2010 року, там, де він знімав зі стін „вагонку" і виносив її з приміщення, будь-кого поруч вони з ОСОБА_15 не бачили і вважає, що їх також ніхто не бачив. Дійсно , на території, вони зустріли мешканців смт. В.Бичків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, привіталися, про щось поговорили, але -Т вони не питали один-одного, навіщо перебувають на території. Після розмови, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пішли вглиб території. Куди саме вони пішли, він не бачив, так як вони з ОСОБА_15 зайшли в ту споруду, де знаходилася вагонка. Щиро д розкаюється у скоєному, просить не карати його суворо та обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Потерпілий ОСОБА_20, будучи допитаним в ході судового слідства ствердив, що злочинними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_14 йому було завдано : матеріальної шкоди на суму 1650 грн. 50 коп, як встановлено досудовим слідством. Окрім того вони йому зламали вхідні двері які коштують 10000 гривень, так як він їх купував за кордоном, то доказів про вартість дверей він не має, також не має доказів про приведення вказаних дверей у непридатний стан.

Законний представник потерпілого ОСОБА_20 – ОСОБА_24 надала суду заяву в якій просила справу слухати у її відсутності, покази дані в попередніх судових засіданнях її сином підтримала.

Потерпілий ОСОБА_19 допитаний в ході досудового слідства ствердив, що він являється священником Хрестовоздвиженського Православного храму що розташований в смт. Великий Бичків по вул.. Крушник №64. 14.04.2009 року він зайшовши вранці у церкву, виявив, що хтось проникав у церкву, так як з вішака у вівтарі було викрадено два хрести з ланцюжками, які належали особисто йому. Викрадене йому було повернуто у ході розслідування справи тому він не заявляє до підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_14 цивільного позову. Просить не карати підсудних суворо, та не позбавляти волі, так як вважає що злочин вони скоїли не обдумавши через свій молодий вік.

Цивільний позивач ОСОБА_25 в судове засідання не з'явився, однак надіслав суду заяву в якій ствердив, що церковна громада храму Успіня ОСОБА_18 Богородиці не заявляє цивільного позову до підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_14, просить їх не карати суворо та не позбавляти волі.

Цивільний позивач ОСОБА_26 в судове засідання не з'явився, І однак надіслав суду заяву в якій ствердив, що церковна громада греко-католицького храму Перенесення мощів ОСОБА_18 не заявляє цивільного позову до підсудного ОСОБА_17, оскільки викрадений ним гучномовець повернуто. Просить не карати підсудного суворо та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що в 2002 році, він придбав приміщення колишнього дитячого садка ОСОБА_27 лісокомбінату, який розташований за адресою смт. Великий Бичків, вул. Толстого №5. В даний час споруда не використовується і не охороняється сторожем. 23.03.2010 року, зранку, він вирішив відвідати споруду. Прийшовши на місце, побачив, що вхідна брама відкрита, навісний замок відсутній. Зайшовши в одне з приміщен він виявив відсутність 14-ти батарей парового опалення, кожна з них довжиною по одному метру. Після цього, піднявся на другий поверх іншого приміщення, де виявив зірвану зі стіни дерев'яну „вагонку" породи „смерека", якої бракувало близько 8 метрів квадратних. Також, з першого поверху приміщення було викрадено деревообробний верстат в неробочому стані. При цьому ствердив, що приміщення звідки була викрадена вагонка знаходиться на значній віддалі від приміщення, звідки було викрадено батареї, тобто в момент демонтування викраденого дійсно ОСОБА_13 з ОСОБА_14 не могли бачити ОСОБА_15 з ОСОБА_16, чи навпаки. Претензій до підсудних не має, просить їх суворо не карати.

Свідок ОСОБА_28 показав, що 05 березня 2010 року, він, ідучи додому зустрів мешканців смт. В.Бичків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які їхали на підводі. Він побачив на підводі корпус деревообробного верстата. На його питання ОСОБА_13 сказав що хоче продати верстат як металобрухт. Тоді він вирішив придбати корпус верстата на запчастини до верстата, який є в нього. Вони домовилися і він сплатив ОСОБА_13 200 грн., після чого, ОСОБА_13 привіз верстат до нього додому. Наступного дня, ввечері, ОСОБА_13 прийшов до нього та запропонував придбати металічні батареї., які він знайшов на березі річки Шопурка. Так як йому потрібні були батареї, то він погодився та сплатив ОСОБА_13 70 гривень, після чого, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 завезли на його подвір'я батареї. Після він побачив, що батареї пошкоджені корозією, тому наступного тижня продав їх, як металобрухт (т.2, а.с.28-29,47-49).

Свідок ОСОБА_29 показав, що 06.03.2010 року, в смт. В.Бичків, біля споруди колишнього дитячого садка, він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які попросили його допомогти завантажити на підводу батареї опалення. Погодившись, він пройшов з ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у вказаному ними напрямку і побачив поза огорожею колишнього дитячого садка, в струмку, дві батареї опалення довжиною близько 2 метри і одну батарею опалення довжиною близько 1 метра. Там же знаходилася підвода запряжена кіньми. Він допоміг хлопцям завантажити батареї на підводу. Після цього, ОСОБА_29 збирався йти, але в цей час, до них підійшли мешканці смт. В. Бичків ОСОБА_16 та ОСОБА_15. На його питання ті сказали, що вони йдуть в колишній дитячий садок зривати „вагонку".

Законний представник ОСОБА_17 – ОСОБА_10 ствердила, що вона являється старшою сестрою підсудного. Вони виховувалися у неповній сім'ї, без батька. Всього їх є четверо дітей. З ОСОБА_17 були проблеми з підліткового віку, коли вони залишилися без батька. Вона з сестрами та матір'ю намагалися вплинути на нього однак він замкнувся в собі. Вважає що до вчинення злочину його підштовхнуло погане товариство. По характеру брат спокійний, окрім того, після того як їхня мити захворіла, він помінявся у кращу сторону, усвідомив свої проступки. Просить не карати його суворо та надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства.

Законний представник ОСОБА_14 – ОСОБА_7 ствердила, що підсудний являється її сином, просить суд не позбавляти його волі, врахувати молодий вік, те що він щиро розкаявся у скоєному. Стверджує, що в колі сім'ї син поводить себе добре, допомагає їй по господарству, також допомагає їй у вихованні трьох молодших дітей.

Законний представник ОСОБА_15 – ОСОБА_9 ствердила що підсудний являється її сином. По характеру він спокійний, поводить себе в колі сім'ї добре. На даний час став краще навчатися у школі. Вважає, що він глибоко усвідомив протиправність своїх дій. Просить суд не карати його суворо.

Законний представник ОСОБА_16 – ОСОБА_8 ствердила що вона є матір'ю підсудного. Не може пояснити що підштовхнуло його на скоєння злочину. Не дивлячись що у них багатодітна сім'я, у них є все необхідне. На її думку, ОСОБА_16 зробив правильний висновок про протиправність своїх дій і подібного не допустить. Просить суд не карати його суворо.

Законний представник ОСОБА_13 – ОСОБА_6 ствердила що вона являється сестрою підсудного. Він дуже працелюбний. На момент вчинення злочину був неповнолітнім. Просить суд дати йому мінімальне покарання яке можливе у його становищі.

Представник служби в справах неповнолітніх Рахівської РДА –ОСОБА_11 та представник СКМСД Рахівського РВ УМВСУ в З/о – ОСОБА_12 ствердили, що на обліку їхніх служб перебував ОСОБА_7, після порушення першої справи. Інші підсудні на обліку не перебували. Просять не карати підсудних суворо, впевнені, що всі вони піддаються перевихованню.

Окрім повного визнання вини підсудними, вина їх у скоєнні крадіжок доведена перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

Протоколом усної заяви про злочин (т. 1, а.с.2);Протоколом огляду місця події - греко-католицької церкви Успіня ОСОБА_18 Богородиці (т.1, а.с.3-8);Фото таблицею до протоколу огляду (т.1, а.с.9);Протоколами огляду речових доказів (т.1, а.с.28-29, 30-31);Протоколом відтворення обстановки і обставин події, фототаблицею до протоколу відтворення (т.1, а.с. 32-33, 34-36);Протоколом відтворення обстановки і обставин події, фототаблицею до протоколу відтворення (т.1, а.с. 37-39, 40-42);Протоколом усної заяви про злочин (т. 1, а.с.81);Протоколом огляду місця події та фототаблицею до вказаного протоколу огляду (т.1, а.с.82-85, 86);Довідкою про вартість викраденого (т.1, а.с.89);Довідкою про вартість викраденого (т.1, а.с 100);Протоколом огляду речових доказів та фото таблицею до протоколу огляду (т.1, а.с. 105, 106);Протоколом огляду речей, викрадених від ОСОБА_20, добровільно виданих ОСОБА_14 та фото таблицею до нього (т.1, а.с. 119, 120);Висновком експерта №928 від 04.06.2009 року (т.1, а.с. 122-118);Протоколом усної заяви про злочин (т. 1, а.с. 156);Протоколом огляду речових доказів та фототаблицею до протоколу огляду (т.1, а.с. 160, 161);Актом №78 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якої ОСОБА_17 психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час (т.1, а.с.173-176);Протоколом усної заяви про злочин (т.2, а.с.З);Протокол огляду місця події, території та споруд розташованих за адресою: смт. В.Бичків, вул. Толстого №5, фото таблицею до протоколу огляду (т.2, а.с.4-6, 7-10);Повідомленнями про вартість викраденого (т.2, а.с.30, 31, 32);Протокол огляду речового доказу - верстата (т.2, а.с.49-50, 51);Протокол відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_14 (т.2, а.с. 102-108);Протокол відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_16О.(т.2, а.с. 109-113).Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_17 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вірною являється кваліфікація дій підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_14 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Також не викликає сумніву кваліфікація дій підсудних ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, а також кваліфікація дій підсудних ОСОБА_30 та ОСОБА_16 за ч.3 ст.15 - ч.З. ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення.

Однак, суд не погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за ст.186 ч.3 КК України, оскільки в ході судового слідства, показами підсудних та потерпілого ОСОБА_5 спростовано факт відкритого викрадення ними майна належного ОСОБА_5. Таким чином суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16О не за ч.3 ст. 186 КК України, а за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_20 в ході досудового слідства в сумі 1650 грн. 50 коп. слід стягнути з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно, як такий повністю доведений матеріалами справи. Щодо вимоги потерпілого про стягнення з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 вартості вхідних дверей які зі слів потерпілого приведені в непридатний стан та коштують 10 тисяч гривень, то в цій частині у стягнення слід відмовити як у недоведеному, оскільки потерпілий не надав належних доказів як про вартість пошкоджених дверей так і доказів про те що вони дійсно пошкоджені, натомість у ході досудового слідства взагалі мова про таке пошкодження не йшла.

Інші потерпілі цивільного позову не заявили.

Судові витрати в розмірі 3247 гривень 76 копійок, що становить вартість проведення однієї трасологічної експертизи (2436, 48 грн. - т.1, а.с. 122) та двох дактилоскопічних досліджень (405, 64 грн. - т.1, а.с.131; 405, 64 грн. - т.1, а.с.141), слід стягнути з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно, в дохід експертної установи.

Речові докази: один позолочений нагрудний хрест з ланцюжком, один нагрудний срібний хрест з ланцюжком, 27 ланцюжків біжутерії, 26 ламінованих ікон, 66 не ламінованих ікон, що знаходяться на зберіганні у релігійної громади «Успіня ОСОБА_18 Богородиці» (т.1, а.с.51), по вступу вироку в законну силу слід залишити там же, як законному власнику; один нагрудний хрест з позолотою та один срібний нагрудний хрест, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_19 (т.1, а.с.107) залишити йому як законному власнику; гучномовець від системи електронні дзвони іноземного виробництва «DRIVER UNIT», що передані на зберігання релігійній громаді греко-католицького храму «Перенесення мощів ОСОБА_18» (т.1, а.с. 162) – залишити вказаній релігійній громаді, як власнику; деревообробний верстат, що знаходиться на зберіганні у Геблера Иовнаша Івановича (т.2, а.с.53) – повернути потерпілому ОСОБА_5, як законному власнику; 2 банки клею бітумного, одну банку білої фарби, 2 штуки вентиляційних вентиляторів, прожектор галогенний, 10 метрів електрокабелю, електричний камін, три навісні замки, залізну решітку, що знаходяться при матеріалах справи (т.1, а.с. 121) – по вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_20, а ножиці для перетину заліза – знищити.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ряд пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Зокрема, як пом'якшуючі обставини у відношенні усіх п'ятьох підсудних суд враховує те, що злочини вони скоїли будучи неповнолітніми, визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому, усі із багатодітних сімей, що проживають у важких матеріальних умовах, позитивно характеризуються по місцю проживання. Усі підсудні, окрім ОСОБА_13 вперше притягаються до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих обставин у відношенні підсудних судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особи винних, ступінь суспільної небезпеки скоєного ними діяння, суд вважає, що у відношенні підсудного усіх підсудних слід обрати покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачено у санкціях відповідних статей кримінального кодексу за вчинені ними діяння.

Однак, враховуючи, що підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, їх позитивні характеристики, молодий вік та щире розкаяння, суд вважає що виправлення підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 можливе без відбування покарання тому, на підставі ст.104 КК України, їх слід звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Щодо підсудного ОСОБА_13, то йому, на думку суду, слід обрати покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, оскільки він скоїв новий злочин в період іспитового строку, також слід до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання призначене ОСОБА_13 за вироком Рахівського районного суду від 19.06.2009 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 визнати винними у скоєнні ними злочинів та призначити наступні покарання:

ОСОБА_13 за ст. 185 ч. 2 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 185 ч. З КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_13 призначити покарання – З (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Рахівського районного суду від 19.06.2009 року та остаточно до відбуття покарання ОСОБА_13 призначити покарання 3 (три) роки та 3 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_14 за ст. 185 ч. 2 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_14 призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_14 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_15 .Мирославовичу – за ст. 185 ч.3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_15 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_16 – за ст. 185 ч.3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_16 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_17 – за ст. 185 ч.1 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_17 призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_17 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_13 залишити попередній – тримання під вартою, строк відбуття покарання ОСОБА_13 врахувати з 10 січня 2011 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_14 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно, в залі судового засідання.

Стягнути з засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_20 1650 гривень 50 копійок цивільного позову.

Стягнути з засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_17, солідарно, 3247 гривень 76 копійок за проведення трасологічної експертизи вказані кошти перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411.

Речові докази: один позолочений нагрудний хрест з ланцюжком, один нагрудний срібний хрест з ланцюжком, 27 ланцюжків біжутерії, 26 ламінованих ікон, 66 не ламінованих ікон, що знаходяться на зберіганні у релігійної громади «Успіня ОСОБА_18 Богородиці», залишити там же, як законному власнику; один нагрудний хрест з позолотою та один срібний нагрудний хрест, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_19 залишити йому як законному власнику; деревообробний верстат, що знаходиться на зберіганні у Геблера Йовнаша Івановича - повернути потерпілому ОСОБА_5, як законному власнику; гучномовець від системи електронні дзвони іноземного виробництва «DRIVER UNIT», що передані на зберігання релігійній громаді греко-католицького храму «Перенесення мощів ОСОБА_18» 2 банки клею бітумного, одну банку білої фарби, 2 штуки вентиляційних вентиляторів, прожектор галогенний, 10 метрів електрокабелю, електричний камін, три навісні замки, залізну решітку, що знаходяться при матеріалах справи - по вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_20, а ножиці для перетину заліза – знищити.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_13 в той же строк, з дня вручення йому копії даного вироку.

Головуюча: Бліщ О.Б.

ормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, а також кваліфікація дій підсудних ОСОБА_30 та ОСОБА_16 за ч.3 ст.15 - ч.З. ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення.

Однак, суд не погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за ст.186 ч.3 КК України, оскільки в ході судового слідства, показами підсудних та потерпілого ОСОБА_5 спростовано факт відкритого викрадення ними майна належного ОСОБА_5. Таким чином суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16О не за ч.3 ст. 186 КК України, а за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_20 в ході досудового слідства в сумі 1650 грн. 50 коп. слід стягнути з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно, як такий повністю доведений матеріалами справи. Щодо вимоги потерпілого про стягнення з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 вартості вхідних дверей які зі слів потерпілого приведені в непридатний стан та коштують 10 тисяч гривень, то в цій частині у стягнення слід відмовити як у недоведеному, оскільки потерпілий не надав належних доказів як про вартість пошкоджених дверей так і доказів про те що вони дійсно пошкоджені, натомість у ході досудового слідства взагалі мова про таке пошкодження не йшла.

Інші потерпілі цивільного позову не заявили.

Судові витрати в розмірі 3247 гривень 76 копійок, що становить вартість проведення однієї трасологічної експертизи (2436, 48 грн. - т.1, а.с. 122) та двох дактилоскопічних досліджень (405, 64 грн. - т.1, а.с.131; 405, 64 грн. - т.1, а.с.141), слід стягнути з підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно, в дохід експертної установи.

Речові докази: один позолочений нагрудний хрест з ланцюжком, один нагрудний срібний хрест з ланцюжком, 27 ланцюжків біжутерії, 26 ламінованих ікон, 66 не ламінованих ікон, що знаходяться на зберіганні у релігійної громади «Успіня ОСОБА_18 Богородиці» (т.1, а.с.51), по вступу вироку в законну силу слід залишити там же, як законному власнику; один нагрудний хрест з позолотою та один срібний нагрудний хрест, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_19 (т.1, а.с.107) залишити йому як законному власнику; гучномовець від системи електронні дзвони іноземного виробництва «DRIVER UNIT», що передані на зберігання релігійній громаді греко-католицького храму «Перенесення мощів ОСОБА_18» (т.1, а.с. 162) залишити вказаній релігійній громаді, як власнику; деревообробний верстат, що знаходиться на зберіганні у Геблера Иовнаша Івановича (т.2, а.с.53) повернути потерпілому ОСОБА_5, як законному власнику; 2 банки клею бітумного, одну банку білої фарби, 2 штуки вентиляційних вентиляторів, прожектор галогенний, 10 метрів електрокабелю, електричний камін, три навісні замки, залізну решітку, що знаходяться при матеріалах справи (т.1, а.с. 121) по вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_20, а ножиці для перетину заліза знищити.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ряд пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Зокрема, як пом'якшуючі обставини у відношенні усіх п'ятьох підсудних суд враховує те, що злочини вони скоїли будучи неповнолітніми, визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому, усі із багатодітних сімей, що проживають у важких матеріальних умовах, позитивно характеризуються по місцю проживання. Усі підсудні, окрім ОСОБА_13 вперше притягаються до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих обставин у відношенні підсудних судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особи винних, ступінь суспільної небезпеки скоєного ними діяння, суд вважає, що у відношенні підсудного усіх підсудних слід обрати покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачено у санкціях відповідних статей кримінального кодексу за вчинені ними діяння.

Однак, враховуючи, що підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, їх позитивні характеристики, молодий вік та щире розкаяння, суд вважає що виправлення підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 можливе без відбування покарання тому, на підставі ст.104 КК України, їх слід звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Щодо підсудного ОСОБА_13, то йому, на думку суду, слід обрати покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, оскільки він скоїв новий злочин в період іспитового строку, також слід до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання призначене ОСОБА_13 за вироком Рахівського районного суду від 19.06.2009 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 визнати винними у скоєнні ними злочинів та призначити наступні покарання:

ОСОБА_13 за ст. 185 ч. 2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 185 ч. З КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_13 призначити покарання З (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Рахівського районного суду від 19.06.2009 року та остаточно до відбуття покарання ОСОБА_13 призначити покарання 3 (три) роки та 3 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_14 за ст. 185 ч. 2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_14 призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_14 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_15 .Мирославовичу за ст. 185 ч.3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_15 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_16 за ст. 185 ч.3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_16 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_17 за ст. 185 ч.1 КК України 1 (один) рік позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_17 призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_17 від призначеного за даним вироком покарання, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_13 залишити попередній тримання під вартою, строк відбуття покарання ОСОБА_13 врахувати з 10 січня 2011 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 залишити попередній підписку про невиїзд.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_14 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно, в залі судового засідання.

Стягнути з засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_17 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_20 1650 гривень 50 копійок цивільного позову.

Стягнути з засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_17, солідарно, 3247 гривень 76 копійок за проведення трасологічної експертизи вказані кошти перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411.

Речові докази: один позолочений нагрудний хрест з ланцюжком, один нагрудний срібний хрест з ланцюжком, 27 ланцюжків біжутерії, 26 ламінованих ікон, 66 не ламінованих ікон, що знаходяться на зберіганні у релігійної громади «Успіня ОСОБА_18 Богородиці», залишити там же, як законному власнику; один нагрудний хрест з позолотою та один срібний нагрудний хрест, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_19 залишити йому як законному власнику; деревообробний верстат, що знаходиться на зберіганні у Геблера Йовнаша Івановича - повернути потерпілому ОСОБА_5, як законному власнику; гучномовець від системи електронні дзвони іноземного виробництва «DRIVER UNIT», що передані на зберігання релігійній громаді греко-католицького храму «Перенесення мощів ОСОБА_18» 2 банки клею бітумного, одну банку білої фарби, 2 штуки вентиляційних вентиляторів, прожектор галогенний, 10 метрів електрокабелю, електричний камін, три навісні замки, залізну решітку, що знаходяться при матеріалах справи - по вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_20, а ножиці для перетину заліза знищити.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_13 в той же строк, з дня вручення йому копії даного вироку.

Головуюча: Бліщ О.Б.