Провадження №2/263/570/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2015 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Грачовій О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2013 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що03 жовтня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» і відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 14039,60 доларів США для придбання транспортного засобу з кінцевим терміном повернення коштів до 03 жовтня 2014 року та зі сплатою процентів за користування кредитом. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим виникла заборгованість, ПАТ «Родовід Банк» просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 7310,82 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі 3362,56 доларів США, комісію в розмірі 11190 грн. 17 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 273587 грн. 77 коп. та 3 % річних на підставіст. 625 ЦК України у розмірі 3797 грн. 27 коп.
Представник позивача Ващенко О.Р. у судовому засіданні позов підтримала повністю.
Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно у 2007 році він за кредитні кошти придбав автомобіль. Потім внаслідок зростання курсу долара США у нього виникли труднощі у погашенні кредиту. В липні 2009 року він зробив останній платіж по кредиту, а у серпні цього ж року передав автомобіль представнику банку Грекову для реалізації, проте сума продажу йому невідома. Лише у жовтні 2013 року він отримав з банку повідомлення про наявність заборгованості за кредитом. Зазначає, що ринкова вартість його автомобіля на той час складала приблизно 11000 доларів США, а він встиг погасити ? частку кредиту. Також просив суд застосувати до спірних відносин строки позовної давності, які сплинули.
При вирішенні справи судом встановлено, що 03 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Д098/АК-197.07.2, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі14039,60 доларів США для придбання транспортного засобу з кінцевим терміном повернення кредитних коштів не пізніше 03 жовтня 2014 року та зі сплатою процентів за користування кредитом.
Згідно з п.п.3.1, 3.3 зазначеного кредитного договору позичальник зобов'язався: починаючи з місяця, наступного за місяцем, в який укладений цей договір, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитним договором згідно з додатком № 1 до цього договору на рахунок, указаний у п. 1.3 цього договору, шляхом внесення коштів готівкою чи перерахування їх зі свого поточного рахунку; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 03 жовтня 2014 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього договору.
За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожен день пеню в розмірі0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п. 3.9 спірного договору).
Пунктами 5.2, 5.3 даного кредитного договору передбачено право банку у разі недотримання позичальником умов цього договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.
Додатковою угодою від 25 листопада 2008 року до спірного кредитного договору було збільшено процентну ставку за кредитним договором до 11 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 03 жовтня 2007 року між сторонами укладений договір застави транспортного засобу - автомобіля «Шевроле Авео» від 03 жовтня 2007 року.
Також встановлено, що зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки від 03 жовтня 2007 року.
Однак відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість перед ПАТ «Родовід Банк».
Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно дост.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістомст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними (п.7.6), кінцевий строк повернення кредиту - до 03 жовтня 2014 року (п.п.1.1, 3.2), так і строки виконання зобов'язань із щомісячним погашенням платежів - щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості (п.3.1) і для процентів за користування кредитом (п.3.3).
Тобто, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 03 жовтня 2014 року.
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу(ч.2ст.1050 ЦК України).
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ізч.3ст.254 ЦК Україниспливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно дост.256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4ст.267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст.257 ЦК України).
Частиною 2ст. 258 ЦК Українипередбачено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч.1ст.261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5ст. 261 ЦК України).
Оскільки умовами кредитного договору, зокрема п.п.3.1, 3.3 визначено, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, тобто передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 10 числа кожного місяця, а процентів - кожного 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Відповідно до письмових пояснень представника позивача та виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 09 жовтня 2009 року на підставі нотаріальної довіреності, виданої відповідачем на ім'я одного із працівників банку, був реалізований належний відповідачу автомобіль марки CHEVROLET, модель AVEO SF69Y, на суму 5919,85 доларів США та 1614,02 гривні. Кошти отримані від реалізації автомобіля, були направлені на погашення заборгованості у послідовності, передбаченою п.3.8 кредитного договору, а саме: погашення простроченої заборгованості за платою за проведення розрахунків - 1389,10 гривень; погашення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом - 1086,26 доларів США; погашення простроченої заборгованості за кредитом - 1837 доларів США; погашення строкової заборгованості за платою за проведення розрахунків - 224,92 гривень; погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами - 108,81 доларів США; погашення строкової заборгованості за кредитом - 2887,78 доларів США, яка була зарахована у рахунок сплати позичальником чергових платежів за кредитом та розподілена на щомісячне погашення по 167 доларів США на період з жовтня 2009 року по лютий 2011 року (167 дол. США х 17 міс. = 2839 дол. США). Залишок у сумі 48,78 дол. США (2887,78 дол. США - 2839 дол. США) був зарахований в рахунок погашення частини строкової заборгованості за кредитом за березень 2011 року. Несплачена частина щомісячного платежу за сумою кредиту в розмірі 118,22 доларів США перенесена 11.03.2011 р. на рахунок простроченої заборгованості.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження того, що автомобіль був проданий за ціну вищу, ніж зазначено позивачем та відбулося повне погашення заборгованості, суду не надав.
Отримати відповідні документи по реалізації даного транспортного засобу на запит суду також не надалося можливим, у звязку з їх знищенням у Центрі ДАІ 1417 по закінченню терміну зберігання та ліквідацією Словянської товарної біржі.
Таким чином, ОСОБА_1 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення тіла кредиту з 11.03.2011 р., а процентів за користування кредитом і комісії з 10.10.2009 р.
У звязку з цим строк позовної давності за зобовязанням по сплаті кредиту позивачем не пропущений, а тому суд стягує з відповідача на його користь 7310,82 доларів США в рахунок такої заборгованості, як це зазначено позивачем та не спростовано відповідачем.
Заборгованість про процентам та комісії суд стягує в межах 3-річного строку позовної давності, тобто з 24.12.2010 р., що згідно наданого позивачем детального розпису сукупної вартості кредиту складає: проценти 1327,85 доларів США, комісія - 1262,70 доларів США (що еквівалентно 10092,76 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.12.2013 р. в межах заявлених вимог), оскільки будь-якого іншого розрахунку сторонами не надано.
Аналогічно суд застосовує строк позовної давності в 1 рік за заявленими вимогами позивача щодо пені за порушення умов кредитного договору, тобто з 24.12.2012 р., а саме:
- пеня за прострочення виконання зобовязань зі своєчасного повернення кредиту - з 24.12.2012 р. по 10.01.2013 р. (18 днів) по 0,5% від 3625,22 доларів США становить 326,27 доларів США або 2607,88 грн., а далі згідно наданого позивачем розрахунку пені, всього 62832,01 грн.;
- пеня за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - з 24.12.2012 р. по 10.01.2013 р. (18 днів) по 0,5% від 2558,55 доларів США становить 230,27 доларів США або 1840,55 грн., а далі згідно наданого позивачем розрахунку пені, всього 40423,25 грн.;
- пеня за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованої комісії - з 24.12.2012 р. по 10.01.2013 р. (18 днів) по 0,5% від 8496,89 грн. становить 764,72 грн., а далі згідно наданого позивачем розрахунку пені, всього 16817,38 грн.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи дане питання, суд враховує, що на день винесення рішення загальний розмір пені (120072,64 грн.) взагалі не перевищує суму основних зобовязань відповідача у гривневому еквіваленті по сьогоднішньому офіційному курсу НБУ (8638,67 доларів США х 21,650235 грн./дол. + 10092,76 грн. = 197122,00 грн.), а тому підстав для її зменшення не вбачає.
Окрім того, вимоги ПАТ «Родовід банк» про стягнення зі ОСОБА_1 3797 грн. 27 коп. за порушення грошового зобов'язання задоволенню не підлягають, оскільки положенняч.2ст.625 ЦК Українизастосовуються та кредитор має право на отримання трьох процентів річних від простроченої суми в тому випадку, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, однак умовами укладеного між сторонами 03 жовтня 2007 року кредитного договору визначено розмір процентів за користування кредитним коштами, в зв'язку із чим застосування вказаного положення до спірних правовідносин не припустимо.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд згідно ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача у відшкодування оплати судового збору 3171,95 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8638 (вісім тисяч шістсот тридцять вісім) доларів США 67 центів та 130165 (сто тридцять тисяч сто шістдесят пять) гривень 40 копійок, а також судовий збір у розмірі 3171 (три тисячі сто сімдесят одна) гривня 95 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В. Турченко
Судове рішення № 45297409, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 18.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/13677/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: