Рішення № 4529402, 25.02.2009, Кролевецький районний суд Сумської області

Копія

Справа № 2-17/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2009 року Кролевецький районний суд

у складі: головуючого - судді Бєгунової О.В.

з участю секретаря судового засідання Писаренко О.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ахроменко О.О.,

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 26864 грн., і моральної шкоди в сумі 4000 грн.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 жовтня 2007 року о 7 годині 30 хвилин на 119 км автодороги Київ-Харків у Яготинському районі Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої в результаті зіткнення належного йому автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_1" держномер НОМЕР_1, яким він сам керував, будучи власником, і автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_2" держномер НОМЕР_2 належного Державному підприємству "Кролевецьке лісомисливське господарство", далі ДП "КЛМГ", яким керував, будучи у відрядженні водій цього підприємства ОСОБА_2, належному йому автомобілю "ІНФОРМАЦІЯ_1і" завдано технічних ушкоджень, а тому спричинені матеріальні збитки, які складаються із матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомашини, які залишились невідшкодованими після сплати страхового відшкодування в сумі 9970 грн. 06 коп., витрат на сплату послуг евакуатора пошкодженого автомобіля в сумі 1344 грн., витрат на проведення автотехнічного дослідження в сумі 550 грн. витрат на здійснену ним за угодою оренду іншої автомашини для забезпечення його потреб в автотранспорті як інваліда ІІ групи, зокрема з метою забезпечення належного стану здоров'я, з 14 листопада 2007 року в сумі 15000 грн., всього 26864 грн., а також моральна шкода в розмірі 4000 грн., пов'язана з душевними стражданнями внаслідок суттєвого і на тривалий час пошкодження транспортного засобу, використання якого забезпечувало йому як інваліду ІІ групи підтримання належного стану здоров'я, можливість своєчасного консультування та лікування в медичних закладах і відсутність якого змушує його на додаткові зусилля морального і матеріального характеру для організації свого життя в умовах обмеженості своїх можливостей за станом здоров'я.

ДТП сталося внаслідок порушення водієм автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_2" п.п. 10.1, 10.4, 33.4.1 Правил дорожнього руху України, і тому, оскільки водій ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, керував належним відповідачеві транспортним засобом, ДП "КЛМГ" повинно у повному обсязі відшкодувати йому завдану матеріальну і моральну шкоду.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 22 жовтня 2007 року, внаслідок якої зіткнулись та отримали механічні пошкодження автомобілі позивача і ДП "КЛМГ" відбулась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України обома водіями, які керували цими транспортними засобами.

Так водій ОСОБА_1допустив порушення п.п. 12.3, 12.6 ПДР України, мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування, тобто допустив грубу необережність, і тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку повного відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження належного позивачеві автомобіля. В цій частині його вимоги визнаються в розмірі 50% завданої автомобілю шкоди, тобто в сумі 4985 грн. 03 коп.

Позовні вимоги щодо витрат на евакуацію автомашини, укладення договору оренди іншого транспортного засобу, а також моральної шкоди відповідачем не визнаються з посиланням на наявність його вини у дорожньо-транспортній пригоді, а також на те, що позивачем не надано належних доказів щодо укладення договору оренди транспортного засобу, який за законом підлягає нотаріальному посвідченню.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні дав пояснення про те, що 22 жовтня 2007 року близько 7 години 30 хвилин, будучи у відрядженні як водій ДП "КЛМГ" керував автомобілем "ІНФОРМАЦІЯ_2" та рухався по автодорозі Київ-Харків у Яготинсткому районі. З'ясувавши, що в потрібному йому напрямку до м. Херсон він повинен рухатись у зворотньому напрямку, з метою виїзду на дорогу у протилежний бік, він, здійснюючи рух по двохполосній дорозі з лівої полоси виїхав на праву та, під'їхавши до розриву почав здійснювати поворот вліво. В цей час відчув удар у правий бік свого автомобіля, на який наїхав автомобіль під керуванням позивача. Вважає, що автомобіль позивача повинен був рухатись з безпечною для інших учасників дорожнього руху швидкістю, сам по собі його маневр повороту ліворуч ніяких перешкод для руху не створював.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

За даними постанови судді Кролевецького районного суду від 20 листопада 2007 року по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України та матеріалів цієї справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2007 року, схеми дорожньо-транспортної пригоди, показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, пояснень позивача ОСОБА_1 третьої особи ОСОБА_2, 22 жовтня 2007 року близько 7 години 30 хвилин на 119 км автодороги Київ-Харків у Яготинському районі Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода.

Водій ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах з відповідачем перебував у відрядженні, керуючи належним ДП "Кролевецьке ЛМГ" автомобілем "ІНФОРМАЦІЯ_2" держномер НОМЕР_2, в порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України перед перестроюванням та виконанням повороту ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не уступив дорогу автомобілю "ІНФОРМАЦІЯ_1і" під керуванням водія ОСОБА_1та не виконавши вимоги наказового знаку 4.1. "Рух прямо", з метою продовження руху в зворотньому напрямку, здійснив перестроювання на поворот ліворуч, не уступивши дорогу попутному транспортному засобу під керуванням позивача та допустив зіткнення з ним. При цьому водій автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_1і" ОСОБА_1, керуючи автомобілем і рухаючись по другій смузі дороги, виявивши перешкоду для руху в порушення вимог п. 12.3 ПДР України, маючи технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "ІНФОРМАЦІЯ_2" не застосував своєчасного гальмування, а прийняв ліворуч.

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів належному позивачеві автомобілю "ІНФОРМАЦІЯ_1і" завдані механічні пошкодження.

За висновками експертного автотоварознавчого дослідження завдана позивачеві матеріальна шкода з врахуванням втрати товарної вартості складає 22061 грн. 06 коп. (а.с. 14-31)

Страхування цивільно-правової відповідальності відповідача відсутнє. За договором добровільного страхування пошкодженого автомобіля, позивачем одержано від страхової компанії 12091 грн. Розмір невідшкодованої шкоди складає 9970 грн. 06 коп. (22061 грн. 06 коп. - 12091 грн.). (а.с. 33)

За даними квитанції про сплату послуг по евакуації пошкодженої автомашини позивачем сплачено 1344 грн. (а.с. 36), автотоварознавче дослідження - 550 грн. (а.с. 41)

Наявність та розмір зазначеної шкоди та витрат сторонами не заперечується.

На підтвердження вимоги про відшкодування витрат на оренду іншого транспортного засобу, а саме автомобіля марки "ІНФОРМАЦІЯ_3" держномер НОМЕР_3, належного ОСОБА_8, позивачем наданий договір оренди цього автомобіля, укладений 14 листопада 2007 року ОСОБА_1та ОСОБА_8, яким передбачена орендна плата в сумі 1000 грн. на місяць і за яким на час розгляду справи в суді сплачено 15000 грн. Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що матеріальна шкода, пов'язана з механічними пошкодженнями автомашини позивача "ІНФОРМАЦІЯ_1і" завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки і відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України підлягає відшкодуванню на загальних підставах.

За встановленими по справі фактичними обставинами суд вважає, що порядок відшкодування завданої позивачеві матеріальної шкоди повинен визначатися нормами п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За висновком проведеної по справі судово-автотехнічної експертизи (а.с.128-133), в даній дорожній ситуації водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом повинен був спостерігати за наявністю дорожніх знаків, зона дії яких передбачена ПДР України на даній ділянці автодороги Київ-Харків та перед виконанням повороту ліворуч, переконатися, що даний маневр буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, а також дати дорогу попутним транспортним засобам. Тобто, водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог ПДР України, а саме п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху. П. 10.4 - перед поворотом ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїздній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот не з крайнього лівого положення на проїздній частині повинен дати дорогу попутнім транспортним засобам.

п. 33.4.1 - наказовий дорожній знак "Рух прямо" застосовується для дозволу руху транспортних засобів на найближчому перехрещенні проїзних частин або ділянці дороги тільки прямо.

В порушення цих правил водій ОСОБА_2, рухаючись по автодорозі Київ-Харків в районі 119 км розпочав виконувати маневр розвороту в розриві розділювальної смуги всупереч дії наказового дорожнього знаку - 4.1 "Рух прямо".

Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам зазначених правил ПДР України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_1і", керуючи транспортним засобом повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, а у випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Водій ОСОБА_1мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "ІНФОРМАЦІЯ_2" шляхом застосування своєчасного гальмування, тому в діях цього водія вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій аб'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.

Таким чином, зазначеними доказами підтверджується, і в судовому засіданні сторонами не спростована, наявність вини обох водіїв у вчиненні ДТП та її наслідках, зокрема в одержаних автомашиною позивача механічних пошкодженнях.

Враховуючи істотні обставини ДТП, саме те, що невиконання водієм ОСОБА_2 відповідних Правил дорожнього руху України створило аварійну ситуацію, небезпеку та перешкоду для руху іншим транспортним засобам, зокрема, автомобілю під керуванням водія Свинеренко С.М., суд вважає, що розмір відшкодування з боку відповідача повинен складати 90%.

Оскільки водій ОСОБА_2 заподіяв зазначену шкоду під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується належними доказами і не спростовується сторонами (а.с. 81-86), шкода підлягає відшкодуванню відповідачем як юридичною особою на підставі ст. 1172 ЦК України.

Отже, виходячи з загального розміру матеріальної шкоди, завданої позивачеві та доведеної належними доказами, а саме шкоди, завданої пошкодженням автомобіля в сумі 9970 грн. 06 коп., витрат на його евакуацію з місця ДТП в сумі 1344 грн., з врахуванням ступеню вини особи, діями якої ця шкода завдана, розмір відшкодування позивачеві відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України повинен скласти 8973 грн. 06 коп. втрати товарної вартості автомашини (90% від 9970 грн. 06 коп.) та 1206 грн. витрат на її евакуацію (90% від 1344), а всього 10182 грн. 06 коп.

Решта шкоди не підлягає відшкодуванню відповідачем, оскільки заподіяна з вини позивача.

Оцінюючи обгрунтованість та доведеність вимог позивача щодо відшкодування йому витрат в сумі 15000 грн., пов'язаних з орендою іншого транспортного засобу на час ремонту пошкодженої автомашини, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму (оренди) транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Наданий позивачем договір оренди автомобіля "ІНФОРМАЦІЯ_3", належного ОСОБА_8 нотаріально не посвідчений і тому не може бути прийнятий судом як допустимий доказ існування зазначеної угоди і проведення по ній визначених в ній витрат з 14 листопада 2007 року по день розгляду справи у суді в сумі 15000 грн.

З цих підстав вказані вимоги задоволенню не підлягають як не доведені допустимими доказами.

Суд визнає доведеною вимогу позивача про відшкодування йому завданої моральної шкоди.

По справі встановлено не заперечується і не спростовано відповідачем те, що внаслідок ДТП було значно пошкоджено майно позивача, який є інвалідом ІІ групи та постраждалим від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, а саме належна йому автомашина "ІНФОРМАЦІЯ_1і". З наданої позивачем медичної документації вбачається, що він за станом здоров'я потребує систематичного лікування та консультування в медичних закладах певного профілю, зокрема за межами міста, де він постійно проживає, за станом здоров'я потребує підвищеного комфорту при пересуванні. За таких умов суд визнає обгрунтованими доводи позивача, що тривале позбавлення його транспортного засобу завдає йому душевні страждання, потребує додаткових значних зусиль для організації свого життя, підтримання належного стану здоров'я як інваліду, та непрацездатній особі.

В цілому це свідчить про наявність моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню виходячи з вимог та принципів, передбачених ст. ст. 23, 1167 ЦК України, в розмірі 3000 грн.

Суд не вбачає доведених відповідачем підстав для надання відстрочки виконання рішення про відшкодування позивачеві матеріальної і моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 88 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" р/рахунок 2600310384 СОД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 337483 код 00993001 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10182 грн. 06 коп., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи 495 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 27 грн. моральну шкоду в сумі 3000 грн

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" в доход держави судовий збір в сумі 110 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" судові витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 150 грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ підпис

З оригіналом згідно. СУДДЯ: