Ухвала суду № 45293570, 17.06.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22826/13-ц

У Х В А Л А

17 червня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Приватного акціонерного товариства «ПРОМІНВЕСТГРУП-1» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблоша Олександра Йосиповича,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПрАТ «ПРОМІНВЕСТГРУП-1» звернувся до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що в ході здійснення виконавчого провадження виконавчого листа №757/22826/13-ц виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ПрАТ Промінвестгруп-1 на користь ТОВ Сіферт Архітекс 488 175 грн. 64 коп. вартості виконаних робіт, 7590 грн. 91 коп. пені за прострочення виконання грошових зобовязань, 3036 грн. 38 коп. річних за користування грошовими коштами, 992 грн. 11 коп. інфляційних втрат і 38247 грн. 90 коп. на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 538042 грн. 94 коп., державним виконавцем було допущено порушення норм закону та прав товариства. Просив суд визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Коблоша О.Й., які виразились у відкритті виконавчого провадження №44526503 неправомірними; визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Коблоша О.Й. від 28 серпня 2014 року про відкриття виконавчого провадження та зобовязати скасувати вказану постанову.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану скаргу.

Державний виконавець, дії та рішення якого оскаржуються, у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві перебуває виконавчий лист №757/22826/13-ц виданий Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ПрАТ Промінвестгруп-1 на користь ТОВ Сіферт Архітекс 488 175 грн. 64 коп. вартості виконаних робіт, 7590 грн. 91 коп. пені за прострочення виконання грошових зобовязань, 3036 грн. 38 коп. річних за користування грошовими коштами, 992 грн. 11 коп. інфляційних втрат і 38247 грн. 90 коп. на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 538042 грн. 94 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2914 року представник ТОВ Сіферт Архітекс Комар М.Ю. звернулася до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконаного провадження на підставі виконавчого листа №757/22826/13-ц виданого Печерським районним судом м. Києва. Додатком до вказаної заяви представником було додано оригінал виконавчого листа та довіреність від імені Компанії «Sigma Arсhitecture and Interiors Limited».

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві від 28 серпня 2014 року на підставі вищезазначеної заяви та виконавчого листа відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк самостійно виконати рішення суду до 04 вересня 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухвалено відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

При цьому, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Обґрунтовуючи подану скаргу представник заявника посилається на те, що державний виконавець Коблош О.Й. незважаючи на те, що із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулась не уповноважена особа а також те, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа в якому помилково боржником вказане ПрАТ «Промінвестгрупп-1», в той час як дійсне його найменування ПрАТ «ПРОМІНВЕСТГРУП-1», відтак вважає наявними порушення в діях державного виконавця норм чинного законодавства. Крім того, у своїй скарзі представник заявника посилається на те, що у заяві про відкриття виконавчого провадження вказане найменування неіснуючої компанії стягувача ТОВ Сіферт Архітектс, замість вірної ТОВ Сіферт Архітекс, однак державний виконавець всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій прийняв заяву та виконавчий документ до виконання від представника юридичної особи, яка не є стягувачем за виконавчим документом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені чіткі вимоги до оформлення виконавчого документу та відомості, які в ньому повинні бути зазначені.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, який за формою та змістом у повній мірі відповідає вимогам Закону, зміст постанови не суперечить резолютивній частині рішення в оскаржуваній постанові чітко вказані реквізити виконавчого документа сторони виконавчого провадження, сума стягнення, дана набрання рішенням законної сили, строк її оскарження а також строк протягом якого боржник добровільно може виконати рішення суду.

Таким чином посилання представника заявника на незаконність постанови не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки наявність помилок у виконавчому документі та постанові, в частині найменування боржника, не може свідчити про незаконність оскаржуваного рішення та дій державного виконавця, в той час як ст. 369 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про виправлення помилок у виконавчому документі, допущених при його оформленні.

Також не можуть бути прийнятими до уваги аргументи представника заявника на те, що в заяві про відкриття виконавчого провадження не вірно вказано найменування стягувача, оскільки вказана обставина не свідчить про незаконність рішення та дій державного виконавця, а є лише технічною помилкою, яка ніяким чином не впливає на зміст та законність постанови прийнятої уповноваженою особою виконавчої служби.

Таким чином вимоги в частині скасування постанови та зобовязання державного виконавця скасувати оскаржувану постанову задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, а також у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом.

У відповідності до вимог «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом МЮУ від 15 грудня 1999 року №74/5, яка зареєстрована в МЮУ 15 грудня 1999 року за №865/4158, участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюються їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою та оформленою відповідно до вимог закону.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, приймаючи заяву про відкриття виконаного провадження та виконавчий документ до виконання державний виконавець не звернув уваги на вищенаведені положення Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції про проведення виконавчих дій» прийняв заяву та виконавчий документ від представника юридичної особи, яка не має статусу стягувача у виконавчому провадженні.

З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог скарги в частині визнання дій субєкта оскарження, які виразились у відкритті виконавчого провадження на стадії прийняття виконавчого документу неправомірними.

При цьому відмовляючи у задоволенні вимог скарги представника ПрАТ «ПРОМІНВЕСТГРУП-1» в частині скасування постанови та зобовязання державного виконавця скасувати оскаржувану постанову суд виходить із встановлених в ході розгляду скарги обставин, зокрема те, що в ході здійснення виконавчого провадження представником стягувача була надана довіреність на представництво інтересів юридичної особи в тому числі в органах державної виконавчої служби.

Крім того, суд надає оцінку тій обставині, що виконавче провадження тривалий час перебуває на виконанні ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, в той час як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відтак скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та повернення його на початкову стадію призведе до порушень наведених гарантій та ніяким чином не відновить порушених прав боржника у виконавчому провадженні.

В той же час, боржнику достеменно відомо про існування боргу перед стягувачем та наявність судового рішення про його стягнення, однак як вбачається з матеріалів справи та змісту поданої скарги боржник відмовляється у добровільному порядку виконати судове рішення.

Посилання представника заявника на ту обстанвину, що подальше здійснення виконавчого провадження може призвести до перешкоджання здійсненню господарської діяльністі товариства також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не можуть виступати предметом розгляду в порядку розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги доводи представника заявника про порушення прав боржника при відкритті виконавчого провадження за вищевикладених обставин з боку державного виконавця свого підтвердження не знайшли, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, ст. 11, 17,19 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Приватного акціонерного товариства «ПРОМІНВЕСТГРУП-1» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблоша Олександра Йосиповича задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблоша Олександра Йосиповича, які виразились у відкритті виконавчого провадження №44526503 неправомірними.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом пяти з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя