Ухвала суду № 45293375, 17.06.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23671/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року Печерський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі Горовій Н.Г.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Єременка М.В.,

захисника - ОСОБА_1,

та підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013110060006822 від 23.08.2013 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2015 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, яке було призначено в підготовче судове засідання з викликом сторін кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити до судового розгляду дане кримінальне провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Фоззі-Фуд» ОСОБА_3 про місце, день і час проведення підготовчого судового засідання повідомлявся, не зявився, судом, з урахуванням позиції учасників, прийнято рішення щодо можливості проведення даного судового засідання за його відсутності.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти можливості призначення справи до судового розгляду і просив повернути обвинувальний акт прокурору, пославшись на те, що прокурором не визначений обсяг і зміст обвинувачення ОСОБА_2 за вказаною статтею кримінального закону.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу розясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні цього злочину, яке йому інкримінується.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що підозрюваному ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України фактично не предявлено обвинувачення, суд дійшов висновку про те, що зазначене унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у звязку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060006822 від 23.08.2013 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК, - повернути прокурору прокуратури Печерського району м.Києва Безкоровайному Б.В. у звязку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя К.Е. Тарасюк