Постанова № 4529218, 29.07.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 р. Справа № 2а-18048/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Поліщук Т.І.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західагротранс» до Луцької  об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0003472301/3від 18.05.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагротранс» ( далі ТзОВ «Західагротранс») звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ( далі Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0003472301/2 від 13.02.2009 року.

В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги в частині того, що вони просять визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0003472301/3 від 18.05.2009 року.

Вказаний позов мотивовано тим, що на товаристві проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2008 року. Зазначеною перевіркою виявлено порушення вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», що відображено в акті перевірки № 1234/23-01/35123722 від 14.11.2008 року.

За результатами розгляду матеріалів Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003472301/0 від 18.11.2008 року, яким визначено товариству суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2251553, в тому числі штрафна санкція 1267627 гривень.

За результатами апеляційного оскарження та рішення № 402/10/25-006 від 14.01.2009 року про результати розгляду скарги частково скасоване попереднє рішення в частині 288441 гривні штрафної санкції .

За результатами розгляду скарги відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003472301/1 від 15.01.2009 року, а пізніше за розглядом скарги в ДПА України у Волинській області № 0003472301/2 від 13.02.2009 року.

Вважають, що висновки проведеної перевірки не відповідають фактичним обставинам по справі.

Зокрема, в акті перевірки в розділі 3.1. «Валові витрати» зазначено, що за період 04.06.2006 по 30.06.2008 року встановлено їх завищення у сумі 3897786 гривень, у тому числі за 3 квартал 2007 року у сумі 716937 гривень, 4 квартал 2007 року у сумі 3180849 гривень.

Зазначено, що підприємство задекларувало витрати по придбанню зерна від СВК «Шепель» у вересні-грудні 2007 року на суму 3026695 гривень в тому числі ПДВ 504449 гривень; СФГ «Урожай» у жовтні -листопаді 2007 року на суму 692980 гривень без ПДВ; ПП Скриницька С.І. в грудні 2007 року на суму 430560 гривень без ПДВ, ПП ОСОБА_6 О.Є. в 4 кварталі 2007 року на суму 252000 гривень.

Податковою інспекцією зазначено, що суми витрат понесених у зв'язку з придбанням товарів задекларовані безпідставно, оскільки не підтверджені документами, а саме податковими накладними, розрахунковими платіжними документами, товарно-транспортними накладними на перевезення товарів.

До такого висновку перевіряючи прийшли, використавши інформацію від УПМ у Волинській області, з якої вбачається, що ТзОВ «Західагротранс» з жодним із перелічених контрагентів не здійснювало фінансово - господарських відносин.

Однак, вказане не відповідає дійсності. Зокрема не взято до уваги первинних документів які надавались при поведені перевірки товариством, чим порушено вимоги Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року яким затверджено «Положення Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В акті перевірки не міститься посилання на первинні документи які надавались. Відсутні обґрунтування висновків які зроблені інспекторами та на чому вони ґрунтуються.

Незрозумілим є підставність та механізм отримання співробітниками податкової міліції пояснень від контрагентів про відсутність діяльності за умови відсутності кримінальної справи та заведеної оперативно -розшукової справи.

Вважають, що підстав щодо визнання угод фіктивними без перевірки всіх обставин по справі в податкового органу не було, такі висновки суперечать чинного му законодавству.

Просять визнати нечинним податкового повідомлення рішення № 0003472301/3 від 18.05.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити. Суду додатково пояснив, що підприємством здійснювались операції із контрагентами про що свідчать відповідні накладні на придбання товарів, квитанції про часткову сплату товару. Укладені були договори на перевезення товарів, які вилучені із підприємства. Всі ці операції у відповідності до чинного законодавства були відображені в податковому та бухгалтерському обліках. Крім цього, в ході розслідування порушеної кримінальної справи висновком експерта підтверджено оригінальність печаток на первинних документах та не спростовано підписів посадових осіб контрагентів. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає визнанню нечинним.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити. Крім цього, пояснила, що 17.02.2009 року товариством направлено в ДПА України повторну скаргу про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення №0003472301/1 від 15.01.2009 року. Скарга була отримана ДПА України 19.02.2009 року і протягом 20 днів повинна була бути розглянута. Рішення від 17.04.2009 року по розгляду скарги товариству надійшло 22.04.2009 року, тобто після закінчення строку розгляду скарги. Повідомлення про продовження розгляду скарги в період із 19.02 по 19.03.2009 року позивачу ДПА України не направляло, про що свідчить лист Укрпошти.. Відповідно п.11 Наказу ДПА України № 29 від 11.12.1996 року якщо вмотивоване рішення платника податків не надсилається протягом двадцятиденного строку або протягом строку продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби на користь платника податків. Вважається скарга також задоволеною повністю якщо рішення керівника органу податкової служби про продовження її розгляду не було надіслано платників податків до закінчення двадцятиденного строку. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили що проведеною Луцькою ОДПІ перевіркою встановлено, що ТзОВ «Західагротранс» завищило валові витрати на загальну суму 3897786 гривень за 3-4 квартали 2007 року. Дане завищення відбулось, через те, що позивач не представив первинних документів які б підтверджували факт понесення витрат на придбання у контрагентів сільськогосподарської продукції, які є обов'язковими.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Мін'юсті, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Законом України ««Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено форми звітності та підстави ведення бухгалтерського обліку, які були порушені підприємством.

Також визначено порушення положень ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», та завищено валові витрати.

Згідно інформації наданої УПМ ДПА у Волинській області 10.10.2008 року №489/09-010 про те що із ТзОВ «Західагротранс» в період з 04.06.2006 по 30.06.2008 року СВГ «Шепель», «Урожай», Скриницька, ОСОБА_6 господарської діяльності, а саме поставок зерна не здійснювали. На підставі чого і було зроблено висновок про завищення валових витрат та фіктивність укладених угод. Дії Луцької ОДПІ по застосуванню до позивача фінансових санкцій були правомірними, податкове повідомлення -рішення про застосування фінансових санкцій є законним. Просять в позові відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст.6 ч 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів.

Згідно ст.17 ч 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень ( нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії) , дії чи бездіяльності.

Статтею 5 п.5.1. Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.1 ст.5 названого Закону, визначено , що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається із абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч 1- ч 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;.

Аналогічне положення закріплене в ст.207 ч 1 ГК України, а саме, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 ч 1,2 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В судовому засіданні встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Західагротранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.06.2007 року по 30.06.2008 року та іншого законодавства за аналогічний період, по результатах якої складено акт 1234/23-01/35123772 від 14.11.2008 року, в якому встановлено, відсутність поставки зернових та укладання угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку із чим угоди поставки зернових є нікчемними, в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих , що пов'язанні з його недійсністю. В даному випадку відсутня база оподаткування податком на прибуток.

Таким чином ТзОВ «Західагротранс» порушено п.5.1 п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірялися на загальну суму 974446 гривень.

Мотивувальній частині акту р.3.1.2 Валові витрати зазначено, що товариство завищило валові витрати в 3-4 кварталах 2007 року на загальну суму 3897786 гривень.

Дані висновки встановлена на підставі інформації наданої УПМ ДПА у Волинській області від 10.10.2008 року № 489/09-010, яка свідчить про відсутність фінансово -господарських операцій з суб'єктами господарювання: СВК «Шепель», СФГ «Урожай», СГД ОСОБА_5, підприємцем ОСОБА_6.

На підставі цього акту Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення № 0003472301/0 від 18.11.2008 року, яким визначено товариству суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2251553 в тому числі штрафна санкція 1267627.

За результатами апеляційного оскарження та рішення № 402/10/25-006 від 14.01.2009 року про результати розгляду скарги попереднє рішення частково скасоване в частині 288441 гривні штрафної санкції .

За результатами розгляду скарги відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0003472301/1 від 15.01.2009 року, а пізніше за розглядом скарги в ДПА України у Волинській області № 0003472301/2 від 13.02.2009 року на загальну суму податкових зобов'язань 1963112 гривень.

18.05.2009 року за результатами розгляду скарги ДПА України винесено податкове повідомлення - рішення № 0003472301/3 на цю ж суму із низ за основним платежем 983926 гривень та штрафні санкції 979186 гривень.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що при винесенні Луцькою ОДПІ податкового повідомлення -рішення та застосування штрафної санкції до позивача відповідач допустив невірне трактування положень чинного цивільного , податкового законодавства, зробив висновки про наявність порушення та фіктивності угод не по повно зібраних матеріалах в результаті чого оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що підприємство займається оптовою купівлею - продажем зерна.

В 3-4 кварталах 2007 року на підставі усних угод підприємством придбано зерно в СГВК «Шепель», СФГ «Урожай», СГД ОСОБА_5, підприємця ОСОБА_6 на загальну суму 3897786 гривень.

Вказане придбання товарів підтверджується накладними № 159 від 10.09.2007 року, №160 від 11.09.2007 року,№172 від 21.09.2007р, №185/1 від 06.11.2007 року,№185 від 06.11.2007 року, №186/1 від 08.11.2007 року;№ 180 від 05.10.2007 року;№182 від 24.10.2007 року, № 183 від 26.10.2007 року, № 68/а від 22.11.2007 року; № 28 від 01.10.2007 року; № 208 від 03.12.2008 року . які завірені оригіналами печаток контрагентів.

В судове засідання позивачем представлено квитанції та банківські виписки про часткову проплату за дані товари.

Товариством укладались письмові договори на транспортні перевезення за цей період, які знаходиться в матеріалах кримінальної справи.

В судове засідання представлено договори на поставку зерна укладені між ТзОВ «Західагротранс» та іншими контрагентами за 2007 рік де продавцем виступає товариство ( інші знаходяться в матеріалах кримінальної справи).

Всі операції щодо придбання та реалізації зерна за цей період позивачем відображені в податковому та бухгалтерському обліках на підставі первинних документів.

На момент проведення перевірки та винесення акту Луцькою ОДПІ зустрічні перевірки між контрагентами, щодо взаємостосунків які зазначені в акті не проводились.

Також не встановлено відповідачем на момент проведення перевірки та на даний час обставини, щодо придбання цих товарів та подальшої їх реалізації товариством іншим покупцям ( підтверджується договорами поставки).

Приймаючи рішення про фіктивність угод та виносячи за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення Луцька ОДПІ виходила з того, що позивач товар не придбавав і ці операції були фіктивними.

Вказаний висновок Луцька ОДПІ зробила на підставі інформації наданої УПМ ДПА у Волинській області від 10.10.2008 року № 489/09-010, що свідчить про відсутність фінансово -господарських операцій з суб'єктами господарювання, а саме : СГВК «Шепель», СФГ «Урожай», СГД ОСОБА_5, підприємця ОСОБА_6.

Однак, такий висновок Луцької ОДПІ не грунтується на вимогах чинного законодавства та в повній мірі не може свідчити про фіктивність угоди.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Роблячи висновок про фіктивність угоди відповідач повинен в повній мірі провести перевірку щодо обставин здійснення угод на придбання зерна, їх фіктивності та дати їм належну оцінку.

Робити висновок лише на інформації УПМ ДПА у Волинській області про відсутність фінансових операцій між контрагентами, отриманої до проведення планової перевірки, незрозуміло з яких підстав, є неприпустимим, оскільки чинним законодавством визначені чіткі підстави для таких висновків та визнання правочинів нікчемними.

На момент проведення перевірки у позивача були наявні первинні документи щодо придбання зерна (зокрема накладні), квитанції про оплату товару, договори на перевезення та договори на подальший продаж товарів (зерна), які взагалі не були взяті до уваги перевіряючими під час перевірки та з яких підстав не представлено представниками відповідача в судовому засіданні допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про підроблення цих накладних, а саме, печаток контрагентів чи підписів посадових осіб на них.

Не представлено в судове засідання належних доказів про те, що відомості, які містяться в накладних, є фіктивними.

Представлені та досліджені в судовому засіданні докази свідчать про протилежне, про те, що в даному випадку були відсутні підстави визначені ст. 203 ч. 1-3, 5 ЦК України, для визнання угоди нікчемними.

Також наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що фактично укладені угоди виконувались і висновок про те, що вони укладались не для настання певних юридичних наслідків не відповідає фактичним обставинам по справі.

Робити висновок про фіктивність угод лише на підставі інформації, наданої УПМ ДПА у Волинській області від 10.10.2008 року № 489/09-010 про відсутність взаємовідносин між контрагентами без врахування всіх інших обставин справи, є неприпустимим.

Тобто в судовому засіданні Луцькою ОДПІ в силу ст.71 ч. 2 КАС України не доведено правомірності щодо прийнятого рішення та не доведено наявними та допустими доказами фіктивність угод.

Щодо показів, даних в межах кримінальної справи посадовими особами контрагентів про відсутність операцій та проведених перевірок щодо відсутності фінансових операцій між ТзОВ «Західагротранс» та СВГ «Шепель». «Урожай», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не може свідчити про безумовність такого висновку, а повинен оцінюватися в сукупності зі всіма обставинами.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що ДПА України не надіслало їм рішення про продовження розгляду скарги від 06.03.2009 року, оскільки, як встановлено в судовому засіданні воно направлялось позивачу і не було вручено з підстав не знаходження юридичної особи. Вказане не суперечить вимогам п. 5.2.2 ст. 5 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення-рішення №0003472301/3 від 18.05.2009 року про застосування до ТзОВ «Західагротранс» фінансових санкцій на суму 1963112 гривень винесене Луцькою ОДПІ із порушень вимог чинного податкового законодавства порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства, а тому підлягає визнанню нечинним, а заявлений позов до повного задоволення..

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної податкової інспекції № 0003472301/3 від 18.05.2009 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю фінансових санкцій на суму 1963112 (один мільйон дев'ятсот шістдесят три тисячі сто дванадцять) гривень, із них за основним платежем 983926 (дев'ятсот вісімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень та 979186 (дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 03 серпня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.С.Денисюк