Ухвала суду № 45289981, 18.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4751/15 Головуючий 1-ї інстанції Бородіна Н.М.

Справа № 640/7853/15-ц Доповідач Колтунова А.І.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року за заявою ОСОБА_1, адресованої до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про визначення підсудності позову ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С.,-

ВСТАНОВИЛА:

24 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з позовом про визначення підсудності по цивільній справі за його позовом до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С. Просив, оскільки відповідачами є суддями, визначити підсудність його вимог про відшкодування шкоди, заподіяної ухваленням незаконного рішення за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» про захист прав споживачів.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року визначено підсудність позову ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С. Київському районному суду м. Харкова.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року, описку в якій виправлено ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2015 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С.

Не погодившись з зазначеною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу передати до суду першої інстанції для її розгляду. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначив, що суд першої інстанції розглянув по суті заяву, яка була адресована до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності. Належним чином оформленої позовної заяви до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С. про відшкодування шкоди витребувано у нього не було. Зважаючи на що, його права апелянта порушено.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С. суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично ОСОБА_1 оскаржуються дії та бездіяльність суддів апеляційного суду Полтавської області за результатами розгляду ними цивільної справи за його позовом до ТОВ «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест». Разом з тим, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. У звязку з чим, дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, повязаних з підготовкою та розглядом справ, можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому законом, а не шляхом оскарження їх дій з одночасним відшкодуванням шкоди.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд апеляційної або касаційної інстанції згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів та суддів стосовно розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком, не допускається.

Дані висновки суду відповідають ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України, розясненням, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади».

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду відносно того, що не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства вимоги позовної заяви ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, оскільки вони зроблені судом в порушення ч.1 ст. 15 ЦПК України без уточнення підстав цих вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з позовною заявою про визначення підсудності (а.с. 5,6).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року визначено підсудність вказаного позову Київському районному суду м. Харкова (а.с. 2).

Предметом розгляду Київського районного суду м. Харкова був цей позов, адресований до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності.

З тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що за цією позовною заявою визначалася підсудність майбутнього позову ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ухваленням, на його думку, незаконного рішення по справі за його позовом до ТОВ «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест», який ним в подальшому буде складено для звернення до суду першої інстанції відповідно до визначеної підсудності (а.с. 21).

Викладені обставини вбачаються також з тексту позовної заяви, адресованої до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме з позовних вимог стосовно визначення підсудності (а.с. 5,6).

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У диспозиції ч.5 ст. 1176 ЦК України в якості підстави для відшкодування державою шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, вказано на постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За таких обставин, відповідно до наведених норм матеріального та процесуального права, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо відшкодування майнової і моральної шкоди, що свідчить про наявність цивільного спору. Вирішення питання щодо належного відповідача за заявленими позовними вимогами, їх доведеність, або про наявність всіх передбачених нормами матеріального права підстав для задоволення позову, суд першої інстанції здійснює при вирішенні спору по суті, і тому вони не можуть бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, слід зазначити, що посилання, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 про визначення підсудності, щодо спричинення діями та бездіяльністю суддів апеляційного суду Полтавської області Одринською Т.В., Лобовим О.А. та Абрамовим П.С. матеріальної та моральної шкоди не мають самостійного цивільно-правового значення і належать до категорії юридичних фактів. За своїм змістом їх необхідно розцінювати як підставу позову про відшкодування шкоди.

Виходячи з наведеної норми ст. 1176 ЦК України, яка передбачає обовязкову кримінально-правову преюдицію, у випадку цивільного судочинства, суд не має права перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень і лише зясовує наявність цих обставин. Тому посилання суду першої інстанції на правову позицію, яка викладена у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» про виключно інший процесуальний порядок перевірки законності судових рішень, у даному випадку не застосовується.

Таким чином, під час постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження по справі судом першої інстанції були порушені норми цивільного процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання, тому з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до того ж суду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року - скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1, адресованої до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про визначення підсудності позову ОСОБА_1 до суддів апеляційного суду Полтавської області Одринської Т.В., Лобова О.А. та Абрамова П.С. направити до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: