Ухвала суду № 45289916, 11.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/831/15 Головуючий 1 інстанції: Дядько Л.І.

Справа суду 1-ї інстанції № 415/4432/13-К

Категорія: ст.ст. 190 ч.1, 186 ч.2, 189 ч.2, 27 ч.3, 353 ч.1,

125 ч.1, 187 ч.2, ч4, 304 ч.1 391 ч. 1 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Ємця О.П., Снігерьової Р.І.,

за участю секретаря Забєліна М.О.,

прокурора Левчені Г.М.,

захисників Гаврилюка Р.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013030240000700 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, захисників Гаврилюка Р.А. та Чернобай С.С. на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 14 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні злочинів,передбачених ст.ст. 190 ч.1, 86 ч.2 , 189 ч.2, 27 ч.3, 353 ч.1, 125 ч.1, 187 ч.2, 187 ч.4, 304 ч.1 КК України, та призначено покарання: за ст.190 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ст.27 ч.3, ст.353 ч.1 КК України - 6 місяців арешту, за ст.125 ч.1 КК України - 200 годин громадських робіт, що згідно зі ст.72 КК України відповідає 25 дням позбавлення волі, за ст.189 ч.2 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі, за ст.187 ч.2 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю , за ст.187 ч.4 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, за ст.304 ч.1 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у видіпозбавлення воліна строк 9 років 6 місяців, з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винним у вчиненні злочинів,передбачених ст.ст. 353 ч.1, 189 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4, 304 ч.1 КК України, і призначено покарання за ст.353 ч.1 КК України 6 місяців арешту, за ст.187 ч.2 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, за ст.187 ч.4 КК України 9 років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, за ст.304 ч.1 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ст. 189ч.2 КК України 4 роки позбавленні волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у видіпозбавлення воліна строк 9 років, з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3

визнано винним у вчиненні злочинів,передбачених ст. ст. 186 ч.2, 189 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4 КК України, та призначено покарання: за ст.187 ч.2 КК України 7 років позбавлення волі, без конфіскації майна, за ст.187 ч.4 КК України 8 років 6 позбавлення волі, без конфіскації майна, за ст. 189 ч.2 КК України 3 роки позбавленні волі, за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у видіпозбавлення воліна строк 8 років 6 місяців без конфіскації майна, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4 КК України, та призначено покарання: за ст.187 ч.2 КК України, згідно ст.69 КК України, - 2 року 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна, за ст.187 ч.4 КК України, згідно ст.69 КК України, 3 роки позбавлення волі, без конфіскації майна, за ст. 186 ч. 2 КК України згідно ст.69 КК України, 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, без конфіскації майна, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установи закритого типу.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно: на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 5476,61 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.;

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 за позовом прокурора витрати на лікування ОСОБА_10 на користь Луганської обласної клінічної лікарні МФО 804013, ГУГКСУ в Луганської області, м. Луганськ, 256,53 грн., по 86 грн.63 коп. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за позовом прокурора витрати за лікування потерпілої ОСОБА_11 на користь Управління охорони здоровя Лисичанської міської ради 4243,94 грн., з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по 1885,98 грн., з ОСОБА_7 471,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 за позовом прокурора витрати на лікування потерпілої ОСОБА_12 на користь управління охорони здоровя Рубіжанської міської ради 934,32 грн., з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 по 415,44 грн. з кожного, з ОСОБА_7103,44 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 процесуальні витрати у сумі 954, 10 грн. на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз по 238,52 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 процесуальні витрати у сумі 978, 88 грн. на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз, по 326,29 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5 процесуальні витрати у сумі 611,80 грн. на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз по 305,90 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судові витрати за проведення експертиз в сумі 343 грн., по 114,33 коп. з кожного, на залучення експертиз на проведення судово-товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, 15 лютого 2013 року, в денний час, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, звернувся до неповнолітнього ОСОБА_13 із пропозицією посприяти в зменшенні означеної раніше іншою особою грошової суми - 7000 грн., яку ОСОБА_13 мав сплатити для безперешкодної відмови від торгівлі наркотичними засобами. На дану пропозицію ОСОБА_13 погодився.

В цей же день, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, намагаючись підсилити переконання ОСОБА_13 у вигідності передачі йому грошей, зателефонував останньому, пояснивши йому неправдиві відомості, а саме що про його причетність до розповсюдження наркотичних засобів стало відомо правоохоронним органам, та що для уникнення кримінальної відповідальності слід тепер передати йому 3000 грн. На дану пропозицію ОСОБА_13 погодився та в період часу з 15 лютого 2013 року по початок березня 2013 року передав ОСОБА_5: в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму грошові кошти в сумі 500 грн., в районі магазина «Бегемот» по вул. Свєрдлова м. Лисичанска - 1000 грн., пояснивши, що більше грошей у нього немає. Отриманим від ОСОБА_13 майном, ОСОБА_5 розпорядився за власним розсудом, чим завдав потерпілому майнової шкоди на суму 1500 грн.

15 лютого 2013 року, в денний час, неповнолітній ОСОБА_13,перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернувся до іншої особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, повідомивши її про своє небажання й надалі сприяти в розповсюдженні наркотичних засобів. Діючи із корисних спонукань, інша особа, керуючись умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над ОСОБА_13 та розголошення відомостей, які він бажає зберегти в таємниці, висловив вимогу сплатити йому 7000 грн. за безперешкодну відмову від торгівлі наркотичними засобами та залишення факту зайняття нею в таємниці від сторонніх осіб. У зв'язку з посиланням ОСОБА_13 на відсутність грошей, інша особа та ОСОБА_6, який керуючись умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над ОСОБА_13, приєднався до її злочинних дій, діючи за попередньою змовою висловили ОСОБА_13 погрози фізичним насильством у разі несплати зазначеної грошової суми, а саме погрожуючи вивезти до безлюдного місця, проти його волі ввести до організму наркотичні засоби, та застосовуючи фізичні знущання, завдати тілесні ушкодження. Крім того, інша особа запропонувала ОСОБА_13 написати розписку, в якій би він зобов'язався протягом 3 місяців передати 7000 грн., пригрозивши у противному випадку втілити висловлені погрози у життя. На цю пропозицію ОСОБА_13 відмовився, після чого він із зазначеними особами розсталися.

01 березня 2013 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 повторно, маючи умисел на відкрите викрадання чужого майна, вступивши в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_6,знаходячись в районі будинку № 5 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, побачили ОСОБА_14 ОСОБА_6 застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_14, товкнув останню руками, від чого ОСОБА_14 впала, а ОСОБА_5відкрито викрав сумку останньої вартістю 288 грн., в якій знаходилися: гаманець вартістю 108 грн., парфумна вода вартістю 148 грн., губна помада вартістю 9 грн., 2 шт. губні помади вартістю 14 грн. кожна, на суму 28 грн., а також гроші в сумі 65 грн., 2 пачки морозива по ціні 5 грн. кожне на суму 10 грн., 0,5 кг. печива вартістю 15 грн., пачку сигарет вартістю 10 грн., заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 681 грн..

На початку березня 2013 року, точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, повторно, ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_13, зателефонувавши до нього, повідомив неправдиві відомості, а саме що фактом розповсюдження ним наркотичних засобів цікавляться співробітники СБУ та що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому 1500 грн., запропонувавши зустрітися.

В цей же день, ОСОБА_5 вступив у попередню змову зі ОСОБА_3, домовившись з ним про спільне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_13 Згідно домовленості, ОСОБА_3 з метою підсилити переконання ОСОБА_13 у вигідності передачі грошей, при зустрічі з ОСОБА_13 мав назватися та виступити в ролі співробітника СБУ.

В цей же день, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_13, якому ОСОБА_3 представився співробітником СБУ та підтвердив, що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому 1500 грн. Після того, як ОСОБА_13 відмовився передати гроші, ОСОБА_3, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_13, висловив погрозу затримати та доставити його до приміщення СБУ. Погоджуючись з діями ОСОБА_3, спрямованими на вимагання чужого майна, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_13 проїхати на дачну ділянку його родичів та зібравши там металеві вироби, здати їх на приймальний пункт, обернувши виручені гроші на сплату грошової суми, яку вони вимагали.Опасаючись за свою свободу, ОСОБА_13 з цією пропозицією погодився.

Далі, ОСОБА_3, прибувши з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 за адресою: м. Лисичанськ, вул. Лагоди, 16, та виявивши, що двері будинку заперті, з метою створення у останнього враження реальності висловленої погрози в обмеженні волі у разі відмови передати гроші, зателефонував невстановленій особі, яку представив своїм керівником та передав телефон ОСОБА_13 Після того, як ОСОБА_13 відключив телефон, ОСОБА_3 повідомив його, що грошей, отриманих від здачі металобрухту не вистачить та разом із ОСОБА_5 продовжив вимагати від ОСОБА_13передати йому 1500 грн., погрожуючи у противному випадку повідомити про його протиправну діяльність його близьким родичам, які будуть вимушені сплатити вже більшу суму. Опасаючись реалізації висловлених погроз, ОСОБА_13 погодився пізніше відшукати та передати гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В період часу з початку березня 2013 року по 06 березня 2013 року ОСОБА_13 в м. Лисичанську передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 150 грн. таОСОБА_3 грошові кошти в сумі 800 грн., якими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпорядився за власним розсудом, чим завдали ОСОБА_13 майнової шкоди на суму 950 грн.

На початку березня 2013 року, точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_5,вступив у попередню змову зі ОСОБА_3, домовившись з ним про спільне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_13 Згідно домовленості, ОСОБА_3 з метою підсилити переконання ОСОБА_13 у вигідності передачі грошей, при зустрічі з ОСОБА_13 мав назватися та виступити в ролі співробітника СБУ.

В цей же день, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з м, якому ОСОБА_3 представився співробітником СБУ, тобто самовільно присвоїв владні повноваження.

16 березня 2013 року, близько о 14 годині, ОСОБА_5, повторно, маючи умисел на вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вступивши впопередню змову зі ОСОБА_3, неповнолітнім ОСОБА_6,таневстановленою в ході слідства особою, на автомобілі ВАЗ 21099 держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, вивезли неповнолітнього ОСОБА_9,на відкриту ділянку місцевості, розташовану в районі річки С.Донець м. Лисичанська, де стали разом з ОСОБА_5 вимагати передати гроші в сумі 3000 грн., при цьому погрожуючи насильством відносно нього - спричиненням тілесних ушкоджень. Оскільки потерпілий ОСОБА_9 відмовлявся виплачувати гроші, то ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_3,ОСОБА_6 та невстановленою в ході слідства особою, зв`язав потерпілому руки клейкою стрічкоюнаніс декілька ударів предметом, схожим на дерев`яну биту в областьніг, спини, голови та по пальцям рук ОСОБА_9, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин, садна спини, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_9 погодився виплатити гроші у сумі 3000 грн.. ОСОБА_6 діючі за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановленоюв ході слідства особою, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на автомобілі ВАЗ 21099 держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, повезли неповнолітнього ОСОБА_9, додому за адресою: АДРЕСА_5, по дорозі примусили написати розписку про неіснуючий борг перед ОСОБА_6 на суму 3000 грн..

21 березня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову знеповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7,розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_3на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, привізнеповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6,у місто Рубіжне Луганської області, де останні на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, побачили ОСОБА_12 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_6 наніс потерпілій ОСОБА_12 удар дерев`яною битою по голові,від чого остання впала на землю, ОСОБА_6 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої,після чого, неповнолітній ОСОБА_7, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_12, вартістю 180 грн., в якій знаходилися жіночій гаманець вартістю 63 грн., 2 грн.. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7,ОСОБА_3 стрітив на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_3, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_12була завдана матеріальна шкода на загальну суму 245 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальной гематоми праворуч, закритою черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ-ІІІ ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноїдального крововиливу, синця в правій лопатки області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, садна поперекової області, які відносяться докатегорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

24 березня 2013 року, приблизно о 20 годиніОСОБА_5,маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_3 танеповнолітніми ОСОБА_6,і ОСОБА_7,розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_5 і ОСОБА_3на автомобілі ВАЗ 21099, під керуванням останнього, привезлинеповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6,у місто Луганськ, деОСОБА_6 і ОСОБА_7 вийшли із автомобілю в районі готельного комплексу «Дружба» по вул. П.Сороки, 16а та направилися на вулицю Московську м. Луганська, з метою знайти особу, у відношенні якої вчинити злочин. У той же день, приблизно о 20 годині 30 хвилин, неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7,біля будинку№ 3 по вул. Московській м. Луганська побачили ОСОБА_10 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_6 наніс потерпілій ОСОБА_10 удар дерев`яною битою по голові, від чого остання впала на землю, ОСОБА_6 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої, після чого, неповнолітній ОСОБА_7, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_10 вартістю 130 грн., в якій знаходився мобільний телефон «Samsung C 250» вартістю 80 грн., гаманець вартістю 70 грн.,окуляри вартістю 100 грн. та гроші в сумі 150 грн.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_10 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 530 грн. та спричинені тілесні ушкодження, у вигляді перелому нижньої щелепи в області 3-5 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин околоушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання. ОбвинуваченіОСОБА_6,ОСОБА_3та ОСОБА_7вчинили злочин будучи особами, які вчинили раніше розбій.

28 березня 2013 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, будучи особами, які раніше вчинили розбій, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном,запопередньою змовоюміж собою,розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6, знаходячись біля будинку №35, розташованому на кварталі Жовтневої революції в місті Лисичанську, побачили ОСОБА_11 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_6 наніс потерпілій ОСОБА_11 удар предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, після чого, неповнолітній ОСОБА_7, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_11, яка внаслідок зносу, не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходилисямобільний телефон«LG KF 300» вартістю 250 грн. та гроші в сумі 400 грн. Після чого, неповнолітні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зустрілися з ОСОБА_5, якомупередали викрадене майно, та останній розпорядився ним на свій розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_11 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 650 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин, садна, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, ознаки зупиненого кровотечі з правої вушної раковини, асиметрії обличчя за рахунок гематом, гострої черепно-мозкової травми, перелому піраміди скроневої кістки, забиття головного мозку, лінійного перелому зліва в області скроневої частини черепа з переходом на пірамідку, ушіби м'яких тканин голови та обличчя, підшкірної гематоми скронево-тім'яної області справа, підгострій субдуральної гематоми зліва, травматичний розрив барабанної перетинки, які відносяться докатегорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

30 березня 2013 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_5, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову з неповнолітніми ОСОБА_6,та ОСОБА_7,повторно, розробивши спільний план скоєння злочину, згідно якого неповнолітній ОСОБА_6 знаходячись біля будинку № 24, розташованому на кв. Ленінського комсомолу в місті Лисичанську, схопив потерпілу ОСОБА_16 заду за капюшон куртки, поваливши на землю, після чого, наніс не менше 4-х ударів ногами в область голови, спричинивши ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку? Забиття ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми. Підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорій легких тілесних ушкоджень. Після чого неповнолітній ОСОБА_7, діючі згідно розробленого плану скоєння злочину, відкрито заволодів сумкою ОСОБА_16 вартістю 136 грн., в якій знаходились гроші в сумі 12 грн., пляшка мінеральної води вартістю 5 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальнусуму 153 грн. Після скоєння злочину, неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали викрадене майно ОСОБА_5, який розпорядився нимна свій розсуд.

30 березня 2013 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_5,маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_3 танеповнолітніми ОСОБА_7, ОСОБА_6, будучи особами,якивчинили раніше розбій, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_3на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, разом з ОСОБА_5 привезлинеповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6, на мікрорайони РТІ м. Лисичанська, де останні, знаходячись біля будинку № 13, розташованому на кварталі 40 років Перемоги в місті Лисичанську, побачили ОСОБА_17 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_6 наніс потерпілій ОСОБА_17 два удари предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, та удар по тілу, після чого, неповнолітній ОСОБА_7, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_17, яка внаслідок зносу, не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходилися гроші в сумі 180 грн. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 стрітили на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_5, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_17 була завдана матеріальна шкода на суму 180 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в області грудної клітини зліва, забою грудної клітки з обох сторін, забоїв голови, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

31 березня 2013 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_5,маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_3 танеповнолітніми ОСОБА_6,та ОСОБА_7, будучи особами,якіранішевчинили розбій, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_3на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, разом з ОСОБА_5 привезлинеповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в район вулиці Красная м. Лисичанська, де побачили ОСОБА_8, яка йшла по вулиці в сторону вулиці Філонова м. Лисичанська. Діючи згідно плану нападу, неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пройшли за ОСОБА_8 до двору будинку № 67 по вулиці Філонова, де неповнолітній ОСОБА_6 наніс потерпілій ОСОБА_8 два удари предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, та удар по правій руці, після чого, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_8 вартістю 30 грн., в якій знаходилисяжіночій гаманець вартістю 252 грн., шкіряна ключниця вартістю 72 грн. та гроші в сумі 2520 грн.. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 стрітили на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_5, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_8 була завдана матеріальна шкода на загальнусуму 2874 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діафіза лівої ліктьової кістки, забитої рани волосистої частини голови, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, забитих місць, саден обличчя, правого колінного суглоба, забитої рани правої тім'яної області голови, деформації лівого передпліччя, підшкірної гематоми 2 пальці лівої кисті, підшкірної гематоми верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання..

ОСОБА_5, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, є неповнолітнім,шляхом переконання схилив його до скоєння 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 біля будинку№ 3 по вул. Московській м. Луганська,28.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 біля будинку № 35 кварталу Жовтневої революції міста Лисичанська,30.03.2013 року грабіжу відносноОСОБА_16 біля будинку № 24 кварталу Ленінського комсомолу міста Лисичанська, 30.03.2013 року розбійного нападуна ОСОБА_17 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_8 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська,і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_7 у злочинну діяльність.

ОСОБА_5, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння 01.03.2013 року грабіжу відносно потерпілої ОСОБА_14 в районі будинку № 5 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, 16.03.2013 року вимагання відносно неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, в місті Лисичанську, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 біля будинку№ 3 по вул. Московській м. Луганська,28.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 біля будинку № 35 кварталу Жовтневої революції міста Лисичанська,30.03.2013 року грабіжу відносноОСОБА_16 біля будинку № 24 кварталу Ленінського комсомолу міста Лисичанська, 30.03.2013 року розбійного нападуна ОСОБА_17 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_8 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська,і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність.

ОСОБА_3, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, є неповнолітнім,шляхом переконання схилив його до скоєння 21.03.2013 року розбійного нападу на неповнолітню потерпілу ОСОБА_12 на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 біля б. № 3 по вул. Московській м. Луганська,30.03.2013 року розбійного нападуна ОСОБА_17 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_8 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська,і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_7 у злочинну діяльність.

ОСОБА_3, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння16.03.2013 року вимагання відносно неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, в місті Лисичанську, 21.03.2013 року розбійного нападу на неповнолітню потерпілу ОСОБА_12 на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 біля будинку№ 3 по вул. Московській м. Луганська,30.03.2013 року розбійного нападуна ОСОБА_17 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_8 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська,і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність.

До початку апеляційного розгляду прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги, на підставі ч.1 ст.403 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_3 просив вирок районного суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий розгляд в суд першої інстанції. В своїх апеляційних доводах апелянт вказує на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону, а саме судом першої інстанції не дотримані при судовому розгляді принцип змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів, права обвинуваченого на захист, а також презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Гаврилюк Р.А. просить вирок районного суду стосовного його підзахисного змінити, виправдати ОСОБА_3 за ч.1 ст.353, ч.2 ст. 187, ч.4 ст.187 КК України та призначити інше покарання відповідно до доведеності його вини та його особистості. Апелянт в своїх апеляційних доводах вказує на відповідність висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вини його підзахисного в інкримінованих злочинах під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведена;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат Чернобай С.С. просить вирок районного суду в частині звинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.304; ч.ч.2,4 ст. 187 КК України скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати його підзахисного невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України, та помякшити йому покарання за ч.ч. 2,4 ст. 187 КК України, врахувавши міру його вини та форму співучасті. В обґрунтування свого апеляційного прохання захисник вказує на те, що суд першої інстанції неповно зясував фактичні обставини, що мали важливе значення для вирішення справи, не вжив достатніх заходів для усунення розбіжностей в показаннях потерпілих, обвинувачених та свідків, хоча і стосувалися ключових обставин по даній справі та могли вплинути на висновки і рішення суду в певній частині обвинувачення, у звязку з чим викладенні у вироку висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисників Гаврилюка Р.А. та ОСОБА_2, які просили задовольнити подані апеляційні скарги сторони захисту, а також пояснення прокурора щодо необхідності скасування оскаржуваного судового рішення у звязку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону і призначення нового судового розгляду,колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що подані апеляційні скарги всіх апелянтів підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження документів, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень.

Апеляційні доводи сторони захисту в частині неналежної вмотивованості та обґрунтованості вироку не позбавлені правових та фактичних підстав.

Зокрема, недоведеність та не визначення фактичних даних у вироку щодо співучасті у вчиненні грабіжницьких нападів обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3, невмотивованість оцінки показань всіх потерпілих щодо фактичного здійснення пограбувань лише двома особами свідчать про неповноту дослідження обставин та неналежне дотримання вимог ст.91, 94 КПК України, а також наявність невідповідності висновків суду фактичним обставинам, що були дослідженні під час судового розгляду в суді першої інстанції, про що слушно вказують у своїх апеляційних доводах сторона захисту, на думку колегії суддів, мають обєктивний характер. Прокурор про апеляційному розгляді також погодився з такими доводами апелянтів.

Крім цього, згідно предявленого обвинувачення, не визначено чітко якими доказами доводяться вина обвинувачених у втягненні неповнолітніх у злочину діяльність, враховуючи кваліфікацію їх дій за ст.304 КК України. Зазначені порушення, згідно п.п.1,2 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Вказані недоліки судового рішення, свідчать про неналежне виконання судом вимог ст.370 КПК України, а також ст. 17 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Такі процесуальні порушення безумовно свідчать на користь апеляційних доводів сторони захисту щодо неналежної обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, яке ухвалено без дотримання вимог ст. 370 КПК України.

Вказані процесуальні порушення мають істотний характер, оскільки дані, що оцінюються судом, впливають на його висновки щодо винуватості особи, якій предявлено обвинувачення, а недотримання вимог процесуальних норм зводять на внівець правову ефективність забезпечення захисту під час судового розгляду, що чітко регламентується нормами ст.ст. 17, 20 КПК України, як загальні і обовязкові засади кримінального провадження.

Необхідність дотримання при судовому розгляді всіх вищевказаних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду ( справи «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року п.53, «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року - п.86, «Капо проти Бельгії від 13 січня 2005 року п.25, «Барбера, Мессегу і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року п.146) та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.

Згідно норм ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обовязкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п. 1,3 ч. 1 ст. 409, ст. 410 п.п.1 - 2 КПК України.

Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК Українипро зміст мотивувальної частини обвинувального вироку та загальних засад кримінального провадження не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК Українипереліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.2,10 ч.1 ст.7 КПК України - законність, а також презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

З метою забезпечення дотримання під час судового розгляду саме цих загальних засад кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в суді першої інстанції.

Разом з цим, належить врахувати те, що подані апеляційні скарги не мають вимог щодо постановлення обвинувального вироку судом апеляційної інстанції, що за наявністю встановлених при апеляційному розгляді порушень, процесуально обумовлює скасування оскаржуваного судового рішення з призначенням нового розгляду, що за таких обставин не погіршує становище сторін кримінального провадження.

Оскільки внаслідок скасування оскаржуваного вироку призначається новий судовий розгляд в суді першої інстанції, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості розгляду решти апеляційних вимог захисників та обвинувачених, що обумовлює часткове задоволення всіх поданих апеляційних скарг.

Апеляційні доводи та прохання сторони захисту в частині необхідності закриття кримінального провадження у звязку з відсутністю в діях обвинувачених складу злочину, колегія суддів вважає передчасними, оскільки вирок скасовується лише внаслідок встановлення істотних процесуальних порушень, а згідно ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить дотримуватися вимог чинного КПК України, в тому числі норм ст.415 ч.3 та ст. 416 КПК України.

Дотримуючись вимог ст.ст. 197 ч.1, 181, 331, 419 ч. 1 п.3 КПК України, стосовно всіх обвинувачених, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ст.177 КПК України, а саме того, що вони можуть переховуватися від суду та правоохоронних органів, що також може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченим : ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 липня 2015 року, а ОСОБА_7 залишити без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п.п. 1,3; 410 п.п. 1, 2 , ст. 412 ч. 1; 418, 419 та главою 2 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисників Гаврилюка Р.А. та Чернобай С.С. задовольнити частково.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 14 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 до 11 липня 2015 року кожному, а ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді

______ ____ _____

Шабельніков С.К. Ємець О.П. Снігерьова Р.І.