Ухвала суду № 45289877, 16.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________ Провадження: № 22-ц-/790/4495/15 Головуючий: 1 інстанції Справа: № 638/4937/15-ц ОСОБА_1 Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

суддів: Малінської С.М., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості та надання доступу до користування картковим рахунком, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року позивач ОСОБА_2 у порядку звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в подальшому уточненим, у якому з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів» просив суд:

стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь грошові кошти, які знаходяться на картці позивача PRPMS MASS PRIVAT («карта Моряка») за номером 5457 0820 5413 8594 в розмірі 12012,80 доларів США (у гривневому еквіваленті 282420,93 грн.); стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь грошові кошти, які знаходяться на картці позивача PKPVG GOLD CREDIT CARD за номером 4149 6253 0702 0915 у розмірі 163,71 долари США (у гривневому еквіваленті 3848,82 грн.). зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк» надати позивачу ОСОБА_2 вільний доступ до вище вказаних карток, у тому числі за допомогою системи Інтернет-банкінгу (Приват-24).

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року було відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_2 та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування зазначеної ухвали судді районного суду, як незаконної, постановленої з порушенням норм цивільного процесуального законодавства щодо правил підсудності, та передачу позовної заяви ОСОБА_2 для розгляду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за місцем знаходження відповідача.

В обґрунтування своєї скарги апелянт ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що з урахуванням місцезнаходження відповідача: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, справа повинна розглядатися Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, а не Дзержинським районним судом м. Харкова, куди позивач ОСОБА_2 безпідставно звернувся зі своїм позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року).

Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 1 Розділу III ЦПК України.

Статтею 109 ЦПК України, якою визначається так звана загальна територіальна підсудність цивільних справ, дійсно передбачено, що позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 93 ЦК України).

Разом із тим, вищезазначене правило не є виключним та безумовним.

Так, статтею 110 ЦПК України встановлена альтернативна підсудність цивільних справ, яка визначається вказівкою законодавця про можливість розгляду і вирішення окремих цивільних справ конкретним судом за вибором позивача.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, повязане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

Зокрема, частиною 5 статті 110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини, які є предметом ініційованого ОСОБА_2 цивільно-правового спору, виникли з приводу виконання ПАТ КБ «Приватбанк» укладених між сторонами договорів банківських рахунків і стосуються сфери надання банком відповідних банківських послуг (відкриття й ведення банківського рахунку), передбачених законодавством, зокрема Главою 72 ЦК України, та які регулюються Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також Законом України «Про захист прав споживачів», у звязку з чим позивач ОСОБА_2, який зареєстрований та постійно проживає в квартирі № 183 житлового будинку № 6-А по вул. Новгородській у м. Харкові, тобто на території Дзержинського району м. Харкова, правомірно звернувся з вищевказаною позовною заявою на захист своїх прав, як споживача банківських послуг, до Дзержинського районного суду м. Харкова за місцем свого проживання.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суддя Дзержинського районного суду м. Харкова обґрунтовано, в межах своєї компетенції та з дотриманням правил підсудності прийняв процесуальне рішення про відкриття провадження у цивільній справі за вищезазначеним позовом ОСОБА_2, яким заявлено вимоги про захист прав споживача, а тому законні підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження, відсутні.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2015 року - залишити без змін.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості та надання доступу до користування картковим рахунком повернути до Дзержинського районного суду м. Харкова для подальшого її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: