Ухвала суду № 45289836, 12.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/4693/15 Головуючий 1 інстанції Шмадченко С.І.

Справа № 640/3695/15-ц Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: надання послуг

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Коровіна С.Г.,

суддів Довгаль А.П., Коваленко І.П.,

при секретарі Огарьовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2015 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначв, що надає послуги з теплопостачання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг КП «ХТМ» та споживачами, які отримують ці послуги. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів виникла заборгованість у сумі 11433,52 грн. за період з 01.10.2002р. по 30.09.2013р..

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2015 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.11.2010р. по 30.09.2013р. у розмірі 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 58 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.10.2002р. по 01.11.2010р. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові застосувавши позовну давність з дня предявлення позову до суду. Вважає, що позивачем не доведено про існування заборгованості.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-1У від 24.06.2004 р. та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг (позивачем) та споживачами, які отримують ці послуги. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати відповідачами рахунків за надані послуги сума заборгованості за період з 01.10.2002р. по 30.09.2013р. складає 11433,52 грн. Зазначене підтверджується відомістю про нарахування та оплату за теплову енергію.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач має право на отримання вчасно та у відповідній якості житлово-комунальні послуги. Згідно п.5 ч.3 ст.20 зазначеного Закону споживач зобовязаний вносити плату за надані послуги своєчасно і в повному обсязі в строки встановлені договором або законом.

У відповідності до п.17,18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води плата за житлово-комунальні послуги вноситься власником квартир, наймачами та орендарями щомісячно, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Судом першої інстанції встановлено і проти цього не заперечували відповідачі, що мешканці квартири АДРЕСА_2 і не в повному обсязі сплачували послуги, які було надано позивачем. У звязку з несвоєчасним виконанням своїх обовязків відповідачами утворилася заборгованість за надані послуги в розмірі 11433,52 грн. за період з 01.10.20002 року по 30.09.2013 року.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязань наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості за надані позивачем комунальні послуги.

Статтею 67 ЖК України встановлено, що комунальні послуги підлягають оплаті за затвердженими у встановленим порядку тарифами. Згідно ст.68 ЖК України наймач повинен своєчасно вносити квартирну платню та комунальні платежі. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що усі мешканці квартири АДРЕСА_3 солідарно відповідати по заборгованості.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував позовну давність до вимог позивача. Згідно ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено тривалістю в три роки. У відповідності до вимог ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом 15.11.2013 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги тим самим скористувався своїм правом за допомогою наказного провадження стягнути з відповідачів виниклу заборгованість. Ухвалою суду від 20.12.2013 року судовий наказ від 19.11.2013 року було скасовано за заявою відповідачів. Таким чином є підстави вважати, що мало місце переривання позовної давності. Після переривання позовної давності вона починається заново. При таких обставинах суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, але з урахуванням позовної давності можливо стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за період з листопада 2010 року по 30.09.2013 року. За вказаний період заборгованість нарахована в розмірі 7268 грн.90 коп. Встановлено, що відповідачами сплачено суму 3792 грн.32 коп. і заборгованість відповідно склала 3476 грн.58 коп. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні заборгованості за межами позовної давності. Позивач проти застосування позовної давності та часткового задоволення позову не заперечував і рішення суду не оскаржив.

Суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо судових витрат.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції і відмовляє у задоволенні апеляційної скарги. .

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 травня 2015 року залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: