Вирок № 45288921, 17.06.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3510/15-к

Провадження № 1-кп/643/394/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Славгородської В.О., прокурора Цедіка С.Д., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015220470000419 від 28.01.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 03.10.1997 року згідно вироку Московського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 229-6 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 45 КК України умовно на 1 рік; 19.01.1999 року згідно вироку Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 229-6, 43 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; 26.12.2001 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на строк 2 роки; 04.10.2002 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; 06.10.2006 року згідно вироку Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ст. 70, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою апеляційного суду Харківської області вказаний вирок змінено та в частині засудження за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України скасовано, справу в цій частині направлено на додаткове розслідування, ОСОБА_1 ухвалено вважати засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 14.05.2007 року за відбуттям строку покарання; 01.02.2010 року згідно вироку Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений умовно-дострокового 28.04.2012 року згідно постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2012 року на невідбутий строк 5 місяців 4 дня; 14.03.2013 року згідно вироку Вовчанського районного суду Харківської області за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту; 27.11.2013 року згідно вироку Вовчанського районного суду Харківської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.12.2014 року у нічний час доби, точний час не встановлено, знаходячись на перехресті вул. Крупської та вул. Воровського у м. Харкові, знаючи фактичне розташування колодязів кабельної каналізації, побачив на землі каналізаційний колодязь, в якому знаходився кабель електрозв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком». Далі ОСОБА_1, діючи за заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення кабелів електрозв'язку, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав край кабелю електрозв'язку марки ТПП 100х2х0,5. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 пішов до аналогічного колодязя кабельної каналізації, що розташований біля будинку № 36 по вул. Крупської у м. Харкові, де за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав інший край кабелю електрозв'язку марки ТПП 100х2х0,5, та викрав вказаний кабель електрозв'язку довжиною 91 метр, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 43 від 03.02.2015 року - 4971,93 грн., розпорядившись ним на власний розсуд і спричинивши тим самим матеріальний збиток ПАТ «Укртелеком» на зазначену суму.

Крім того, 15.12.2014 року ОСОБА_1 у нічний час доби, точний час не встановлено, знаходячись на вул. Крупської, 3 у м. Харкові, знаючи фактичне розташування колодязів кабельної каналізації, побачив на землі каналізаційний колодязь, в якому знаходився кабель електрозв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком». Далі ОСОБА_1, діючи за заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення кабелів електрозв'язку, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав край кабелю електрозв'язку марки ТПП 100х2х0,5. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 пішов до аналогічного колодязя кабельної каналізації, що розташований біля будинку № 3 по вул. Крупської у м. Харкові, де за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав інший край кабелю електрозв'язку марки ТПП 100х2х0,5, та викрав вказаний кабель електрозв'язку довжиною 74 метри, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 43 від 03.02.2015 року - 3885,11 грн., розпорядившись ним на власний розсуд і спричинивши тим самим матеріальний збиток ПАТ «Укртелеком» на зазначену суму.

Також 26.12.2014 року ОСОБА_1 у нічний час доби, точний час не встановлено, знаходячись на вул. Крупської, 36 у м. Харкові, знаючи фактичне розташування колодязів кабельної каналізації, побачив на землі каналізаційний колодязь, в якому знаходився кабель електрозв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком». Далі ОСОБА_1, діючи за заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення кабелів електрозв'язку, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав край кабелю електрозв'язку марки МКСАШП 4х4х1,2. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 пішов до аналогічного колодязя кабельної каналізації, що розташований біля будинку № 36 по вул. Крупської у м. Харкові, де за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав інший край кабелю електрозв'язку марки МКСАШП 4х4х1,2, та викрав вказаний кабель електрозв'язку довжиною 94 метри, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 43 від 03.02.2015 року - 1090,07 грн., розпорядившись ним на власний розсуд і спричинивши тим самим матеріальний збиток ПАТ «Укртелеком» на зазначену суму.

Крім того, 09.01.2015 року ОСОБА_1 у нічний час доби, точний час не встановлено, знаходячись на вул. М. Батицького, 9 у м. Харкові, побачив, що по фасаду будівлі пролягає кабель електрозв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком». Далі, діючи за заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення кабелів електрозв'язку, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав два краю кабелю марки ТПП 50х2х0,4, та викрав вказаний кабель електрозв'язку довжиною 30 метрів, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 43 від 03.02.2015 року - 603,97 грн., розпорядившись ним на власний розсуд і спричинивши тим самим матеріальний збиток ПАТ «Укртелеком» на зазначену суму.

Також 26.01.2015 року ОСОБА_1 приблизно о 18-00 год., знаходячись по пр. Тракторобудівників, 122 у м. Харкові, знаючи фактичне розташування колодязів кабельної каналізації, побачив на землі каналізаційний колодязь, в якому знаходився кабель електрозв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком». Далі ОСОБА_1, діючи за заздалегідь виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення кабелів електрозв'язку, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав край кабелю електрозв'язку марки ТПП 300х2х0,5. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 пішов до аналогічного колодязя кабельної каналізації, що розташований біля будинку № 122 по пр. Тракторобудівників у м. Харкові, де за допомогою заздалегідь заготовленої сокири зрізав інший край кабелю електрозв'язку марки ТПП 300х2х0,5, довжиною 15 метрів, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 43 від 03.02.2015 року - 3395,80 грн. Після вказаного ОСОБА_1 почав перерізати вищевказаний кабель електрозв'язку на невеликі шматки, з метою подальшої реалізації викраденого майна, однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки при перерізанні кабелю електрозв'язку був затриманий співробітниками ТОВ «Охорона та технології».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаних вище злочинів, щиро розкаявся. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище, та підтвердив вчинення ним вищезазначених злочинів за обставин, вказаних вище, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що по закінченні досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і не заперечує висновки експертиз та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Показав, що вчинив вказані злочини, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі не міг знайти роботу та опинився в скрутному матеріальному становищі. Також зазначив, що в даний час припинив злочинну діяльність, оскільки утворив сім'ю без реєстрації шлюбу та неофіційно працевлаштувався на роботу.

Визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи дозволили суду зі згоди всіх учасників судового розгляду не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння ОСОБА_1 вказаних вище кримінальних правопорушень та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною повністю та, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, кваліфікує дії ОСОБА_1 за епізодами злочинної діяльності від 01.12.2014 року, 15.12.2014 року, 26.12.2014 року, 09.01.2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, а за епізодом злочинної діяльності від 26.01.2015 року - за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Судом вивчалась особистість ОСОБА_1 та встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, згідно характеристики за місцем проживання громадський порядок не порушує, скарг з боку сусідів не надходило, з особами, які схильні до вчинення злочинів, відносин не підтримує.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до вимог ст. 67 КК України визнає рецидив злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, і призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим, кількість епізодів злочинної діяльності, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також до висновку щодо відсутності підстав для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 75 КК України, про що просив суд обвинувачений. Разом з тим, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, які свідчать про щире каяття ОСОБА_1 та його критичне ставлення до скоєного, суд не вбачає підстав для призначення покарання у виді максимальної санкції відповідної статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

ПАТ «Укртелеком» пред'явлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 12198,80 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі. Пояснив, що у зв'язку з відсутністю коштів на даний час позбавлений можливості добровільно відшкодувати завданий збиток.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, враховуючи, що визнання позову обвинуваченим ОСОБА_1 не суперечить закону та засадам кримінального судочинства, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання ОСОБА_1 цивільного позову та задовольнити останній в повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не переховувався від суду, не перешкоджав кримінальному провадженню, суд не вбачає підстав для обрання відносно нього більш суворого запобіжного заходу та до набрання вироком законної сили вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-371, 374-376, 474-475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один ) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на ОСОБА_1 зобов'язання виконувати наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із м. Харкова, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (р/р № 26009442935 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660) грошові кошти в розмірі 12198,80 грн. (дванадцять тисяч сто дев'яносто вісім гривень вісімдесят копійок).

Речові докази по справі, а саме 10 відрізків електрокабелю загальною довжиною 15 метрів, передані на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Укртелеком» - вважати повернутими законному володільцю.

Речові докази по справі, а саме сокиру, передану на зберігання до камери зберігання речових доказів Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - конфіскувати.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційну скаргу на вказаний вирок може бути подано через Московський районний суд м. Харкова потягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Крівцов Д.А.