Ухвала суду № 45283125, 18.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2178/15-к Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.Провадження № 11-кп/780/642/15 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 4 18.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Костенко І.В., Матюшка М.П.,

при секретарі : Кислицькій Н.О.,

за участю прокурора: Стаховської Н.О.,

потерпілої: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12014110200003835 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має неповну загальну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі; на підставі ст.ст.75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком 3 (три) роки; задоволено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Відділу охорони здоровя Києво-Святошинської РДА у Київській області та постановлено стягнути з обвинуваченого 4778 грн. 10 коп. на користь Відділу охорони здоровя Києво-Святошинської РДА у Київській області витрат, повязаних з лікуванням потерпілої, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, 08 грудня 2014 року близько 21 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, будучи в будинку за місцем проживання своєї баби ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та його близьким родичем бабою ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, взявши в руки кухонний ніж, який знаходився в кімнаті, де вони перебували, та умисно наніс ним три удари в область життєво важливих органів ОСОБА_2 з лівої та правої сторони шиї, чим заподіяв останній, згідно висновку експерта № 13/Д від 16 січня 03 лютого 2015 року тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням яремної вени та грудинно-ключично-сосцеподібного мязу, два сліпі колото різані поранення шиї справа. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії гострого предмета з колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж. Колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням яремної вени та мязу і розвитком геморагічного шоку відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Сліпі колото-різані поранення шиї справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що при розгляді провадження суд першої інстанції не дотримався вимог закону, своє рішення достатнім чином не вмотивував, допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, при перекваліфікації дій обвинуваченого не було враховано висновок судово-медичного експерта №13/Д та результати слідчого експерименту, де наведено механізм нанесення ушкоджень. Крім того, суд першої інстанції не врахував той факт, що обвинувачений не вжив жодних дій для надання своєчасної допомоги потерпілій після вчинення діяння. Окрім того суд, на думку апелянта, безпідставно не вмотивував не визнання як обтяжуючої обставини вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного спяніння.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила постановити вирок; думку потерпілої, яка просила не позбавляти волі обвинуваченого; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти поданої апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, згідно із ст. 409 КПК України є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Пунктом а) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

У п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до обвинувального акта від 27 лютого 2015 року, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, проте в самому обвинувальному акті виклад кваліфікації його дій вказує на вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, належним чином сформульоване обвинувачення ОСОБА_4 в даному обвинувальному акті відсутнє, його складання та затвердження не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, суперечать правовій кваліфікації кримінального правопорушення і не узгоджуються між собою.

Суд першої інстанції, в порядку ст. 314 КПК України, провівши підготовче судове засідання, на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України уваги не звернув, що призвело до істотних порушень вимог КПК України і не може бути усунуто в ході судового розгляду на даній стадії провадження.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_4 прокурором не було дотримано вимог ст. 291 КПК України.

В даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, що унеможливлює постановлення вироку я судом першої інстанції, так і апеляційною інстанцією за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, в разі задоволення апеляційної скарги прокурора.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання для вирішення питання про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України і, в залежності від встановленого, прийняття рішення відповідно до ст. 314 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Судді : підписи

З оригіналом згідно: Суддя : О.М.Капічон