Постанова № 45280560, 19.06.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5492/15-п

Номер провадження 3/359/1647/2015

Номер протоколу 0345/125120101/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Левченко А.В., розглянувши за участю представника митниці ОСОБА_1, представника правопорушника ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Долинське Ананівського району Одеської області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, студентки Thomson Rivers University, паспорт громадянина України EH059293, виданий 16 червня 2010 р., орган, що видав 6810, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

встановив:

24.05.2015 року о 05 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала з України до м. Мюнхен, Німеччина, літаком а/к LH, рейсом №2547, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою „білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор митниці, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 12000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу „Відліт терміналу "D" ДП МА „Бориспіль, де нею була видана готівка в розмірі 12050 доларів США, що знаходились в конверті в сумочці пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 зазначена готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю зеленим коридором, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажирці було пропущено 11100 доларів США (еквівалент 9967 євро, згідно курсу НБУ на 24.05.2015р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 950 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та банківських дозвільних документів на право переміщення готівки понад норми в 10000 євро для резидентів України пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню з поданням дозвільних документів банку, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Правопорушник в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник правопорушника в судовому засіданні, просив не конфісковувати вилучену валюту, вказав, що ОСОБА_3 не знала, що необхідно декларувати валюту, порядок проходження митного контролю вона також не знала. Грошові кошти призначалися на оплату навчання.

Представник митниці просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу та конфіскації вилученої валюти.

Заслухавши думку представника митниці, представника правопорушниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України.

Так, дійсно ОСОБА_3 допустила порушення вимог ст.366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме переміщення через митний кордон України, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", кількість валюти, переміщення якої через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436, Перелік валютних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України).

Так, вивезення валюти через кордон України здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. При перетинанні кордону України такої ліцензії ОСОБА_3 не мала.

З цього приводу у суду достатньо підстав для визнання ОСОБА_3 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, оскільки протокол складено 24.05.2015 року.

Вина правопорушниці підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними службової записки, та встановлена судом.

Суд також приймає до уваги, що у відповідності з положеннями ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті. які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "З захисту прав і основних свобод людини", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).

Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з України, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи ОСОБА_3 не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувалася. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

В судовому засіданні представник митниці також не висловлював припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.

Таким чином, єдине протиправне діяння, яке вчинила ОСОБА_3, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу. При цьому представник митниці у судовому засіданні не довів і навіть не ствердив, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування, його пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, є обов'язкове.

Шкода, яку ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися поза територією держави. Таким чином, метою конфіскації було б не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та помякшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку учасників судового розгляду протоколу, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, в суду немає.

Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з ОСОБА_3, на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

З цього приводу, підлягає стягненню з особи, яка притягається до відповідальності, на користь Київської митниці ДФС також витрати повязані з перевезенням валюти до банку в м. Бориспіль на підставі ст.ст. 519, 520 МК України в розмірі 3 грн. 69 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 22, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в:

громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України EH059293, виданий 16 червня 2010 р., орган, що видав 6810, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_3, № 359/5492/15-п).

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0345/125120101/2015 від 24.05.2015 року валюту в розмірі 950 (девятсот пятдесят) доларів США, - повернути громадянці України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України EH059293, виданий 16 червня 2010 р., орган, що видав 6810, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України EH059293, виданий 16 червня 2010 р., орган, що видав 6810, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України EH059293, виданий 16 червня 2010 р., орган, що видав 6810, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - витрати, понесені Київською митницею Міндоходів на транспортування предметів правопорушення у розмірі 3 грн. 69 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ:39470947, код банку:821018, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35211035089083).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя А.В. Левченко